В    И    Р    О    К

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

18 червня 2010 року                                          м. Хмельницький

Військовий місцевий суд Хмельницького гарнізону під головуванням

судді майора юстиції СИДОРОВА Є.В., при секретарі БАЛАЦЬ С.Г., за участю прокурора – помічника військового прокурора Хмельницького гарнізону старшого лейтенанта юстиції Ющишина Г.Р., у відкритому судовому засіданні, в приміщенні військового місцевого суду Хмельницького гарнізону, розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця контрактної служби військової частини А4127

ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с. Семенівка Бурейського району Амурської області, Російської Федерації, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні доньку 2001 року народження, раніше не судимого, на військову службу призваний 17.12.1992 року Шепетівським міським комісаріатом Хмельницької області, проходить військову службу у військовому звані сержант на посаді водія – машиніста ескаватора, проживаючого в АДРЕСА_1

в скоєнні злочину, передбаченого  ч. 1 ст. 410 КК України.        

Судовим слідством суд

в  с  т  а  н  о  в  и  в  :

    У вересні 1994 року ОСОБА_3, при звільненні зі строкової служби, бажаючи в подальшому продовжувати військову службу на контрактній основі, за допомогою невстановленої особи – військовослужбовця військової частини 26307, вніс у власний військовий квиток завідомо неправдиві відомості про присвоєння йому під час строкової служби військового звання «сержант». Насправді вказане військове звання він не отримував і був звільнений в запас у військовому званні «рядовий».

    (Матеріали кримінальної справи відносно ОСОБА_3 щодо використання завідомо підробленого документу – військового квитка із внесеними до нього неправдивими відомостями присвоєння військового звання «сержант», тобто використання завідомо підробленого документа, органами досудового слідства частково закрито за малозначністю).  

    У березні 2001 року ОСОБА_3, з корисливою метою, бажаючи отримати надбавку за військове звання «сержант», тобто більший розмір грошового забезпечення, представив свій військовий квиток НОМЕР_1 до Шепетівського міського військового комісаріату Хмельницької області, та був зарахований на військову службу за контрактом із збереженням військового звання «сержант».

    Таким чином ОСОБА_3, у період проходження військової служби за контрактом у військовій частині А 4127 (м. Шепетівка) з 14 березня 2001 року по травень 2010 року включно, внаслідок свідомого незаконного використання військового звання «сержант», заволодів державним майном – грошовими коштами на загальну суму 3905 грн. 24 коп.  

    Підсудний ОСОБА_3 вину свою в інкримінованому злочинному діянні визнав повністю і в судовому засіданні дав покази, які відповідають викладеному вище. При цьому підсудний пояснив, що він достовірно знав, про те, що запис у його військовому квитку про присвоєння йому військового звання «сержант» не відповідає дійсності. Подаючи документи, він бажав отримувати більший оклад за військове звання «сержант». Отриманні гроші він використав на власний розсуд.

Крім повного визнання своєї вини, винність ОСОБА_3 у вчиненому повністю доводиться дослідженими в ході судового слідства доказами.

Так, оглядом речового доказу встановлено, що у військовому квитку, виданого на ім’я ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 мається запис, про присвоєння підсудному військового звання «сержант» та завірено печаткою військової частини 26307.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини 26307 № 202 від 8 грудня 1994 року рядовий ОСОБА_3 звільнений з військової служби у запас та направлений на військовий облік до Шепетівського РВК Хмельницької області.

Згідно висновку судово-бухгалтерської експертизи від 25 травня 2010 року, різниця між коштами отриманими ОСОБА_3, перебуваючи у військовому званні «сержант» і коштами, які він би отримав, перебуваючи у військовому званні «рядовий» становить 3905 грн. 24 коп.

За висновком військово-лікарської комісії ОСОБА_3 придатний до військової служби.

Таким чином, суд вважає доведеним, що ОСОБА_3, являючись військовослужбовцем, вчинив заволодіння, шляхом шахрайства, іншим військовим майном – грошовими коштами на загальну суму 3905 грн. 24 коп.

Вчинене ним суд кваліфікує по ч. 1 ст. 410 КК України.

У ході досудового слідства ОСОБА_3 частково відшкодував завданні державі збитки в сумі 500 гривень.

Військовим прокурором Хмельницького гарнізону заявлено цивільний позов до ОСОБА_3 про стягнення з останнього у відшкодування заподіяної шкоди на користь держави 3405 грн. 24 коп. (три тисячі чотириста п’ять гривень 24 копійок), тобто заподіяна шкода за виключенням відшкодованої суми. Сам підсудний позовні вимоги прокурора визнав повністю.

Оцінюючи даний позов військового прокурора, суд виходить з того, що вина ОСОБА_3 в заподіянні шкоди державі доведена повністю. Тому суд знаходить позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі та у відповідності до ст. 1166 ЦК України вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі військової частини А 4127  грошові кошти в сумі 3405 грн.24 коп. (три тисячі чотириста п’ять гривень 24 копійок) заподіяної шкоди.

Визначаючи підсудному ОСОБА_3 міру покарання, суд приймає до уваги, що він, ОСОБА_3,  до кримінальної відповідальності притягується вперше, має на своєму утриманні малолітню дитину, за місцем проходження служби характеризується позитивно, з’явився із зізнанням та щиро покаявся, активно сприяв розкриттю злочину та частково відшкодував завданні державі збитки.

 Останні чотири обставини суд враховує такими, що пом’якшують його покарання.

З огляду на вищевикладені обставини справи, позитивні дані про особу підсудного, що істотно знижують тяжкість вчиненого злочину, суд рахує за необхідне застосувати до нього у відповідності до ст. 69 КК України, покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої ч.1 ст.410 КК України, та вважає за можливе  замість позбавлення волі у відповідності до ст. 58 КК України застосувати до підсудного покарання у вигляді службового обмеження для військовослужбовців.

     Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, військовий місцевий суд

з   а   с    у   д   и   в   :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 410 КК України, на підставі якої з застосуванням ст. 69 КК України, позбавити його волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

У відповідності до ст. 58 КК України замість позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді службового обмеження для військовослужбовців на той самий строк з відрахуванням в дохід держави 10 (десяти) відсотків із суми його грошового забезпечення.

До набрання вироком законної сили, міру запобіжного заходу, щодо ОСОБА_3 – підписку про невиїзд – залишити без змін.

Цивільний позов військового прокурора Хмельницького гарнізону до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 3405 грн. 24 коп. на користь військової частини А4127  заподіяної шкоди.

Речовий доказ по справі - військовий квиток серії НОМЕР_1 після набрання вироку законної сили передати до військової частини А4127.

На даний вирок суду може бути подана апеляція до військового апеляційного суду Центрального регіону, через військовий місцевий суд Хмельницького гарнізону, протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ ПО СПРАВІ :

майор юстиції                                                                           Є. Сидоров