ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2010 р. Справа № 2-а-3612/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Кузьмишина Віталія Миколайовича,
при секретарі судового засідання: Балан Марині Анатоліївні
за участю представників сторін:
позивача : Борщевський М.Й. - представник за довіреністю
відповідача : Радзіковська І.Т. - представник за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: орендного підприємства міжгосподарської пересувної механізованої колони облагроради
до: Державної податкової інспекції у м. Вінниці
про: визнання недійсними повідомлень ДПІ у м. Вінниці, визнання недійсною застави активів позивача та зобов"язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ :
13.08.2009 року Орендне підприємство міжгосподарської пересувної механізованої колони Облагроради звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання недійсними повідомлення про погашення боргів минулих періодів на загальну суму 10454,83 грн. та відновлення попередніх поточних податкових платежів за 2008-2009 роки, визнання недійсною заставу рухомого майна Орендного підприємства.
Позовні вимоги мотивовані тим, що протягом липня 2008 року – лютого 2009 року на адресу підприємства податковим органом надсилались повідомлення про розподіл і зарахування сплачених поточних платежів з податку на додану вартість, земельного податку, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та комунального податку в рахунок погашення боргів минулих періодів.
Орендне підприємство, не погодившись із зазначеними повідомленнями, оскаржило їх до органів державної податкової служби в адміністративному порядку. Проте, листами Державної податкової адміністрації у Вінницькій області вих. №269/7/24-040 від 10.01.2009 р. та Державної податкової адміністрації України вих. №1310/6/24-0615 від 16.02.2009 р. Орендне підприємство повідомлено, що за результатами проведених перевірок порушень чинного законодавства в діях Державної податкової інспекції у м. Вінниці не виявлено.
Окрім того, починаючи з 2002 року, податковим органом все рухоме майно Орендного підприємства згідно акту опису №1/566 від 27.11.2001 р. передано у податкову заставу, а у 2005 р. та 2009 р. внесено зміни до Державного реєстру обтяжень рухомого майна в частині підстав застосування обтяження, об’єкта обтяження та терміну його дії.
В зв’язку з вищевикладеним підприємство звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом щодо визнання недійсними зазначених повідомлень Державної податкової інспекції у м. Вінниці, а також визнання недійсною застосовану податкову заставу.
Ухвалою суду від 10.09.2009 р. провадження у справі зупинено до вирішення по суті та набрання законної сили судовим рішенням у справі №2-а-370/09/0270 за позовом Державної податкової інспекції у м. Вінниці до Орендного підприємства міжгосподарської пересувної механізованої колони Облагроради про стягнення активів в рахунок погашення податкового боргу.
18.05.2010 р. провадження у справі поновлено в зв’язку з винесенням ухвали Київським апеляційним адміністративним судом за результатами перегляду адміністративної справи №2-а-370/09/0270.
Ухвалою суду від 13.07.2010 р. задоволено клопотання представника позивача та закрито провадження у справі в частині визнання недійсними податкових повідомлень №102280127678771 від 08.08.2008 року, №102280128610250 від 06.02.2009 року, №102280128181518 від 17.11.2008 року, №102280127679106 від 08.08.2008 року, №102280127536527 від 15.07.2008 року, №102280128004206 від 17.10.2008, №102280127854382 від 17.09.2008 року, №102280128181983 від 17.11.2008 року, ;102280128389197 від 19.12.2008 року, №1022801286610503 від 13.02.2009 року, №102280128556400 від 20.01.2009 року, №102280128538380 від 13.01.2009 року, №102280127536486 від 15.07.2008 року, №102280128004324 від 17.10.2008 року, №102280127679255 від 08.08.2008 року, №102280128842302 від 16.04.2009 року, №102280128940761 від 13.05.2009 року, №102280128842326 від 16.04.2009 року, №102280128751731 від 20.03.2009 року, №102280129088671 від 19.06.2009 року, №102280128941055 від 13.05.2009 року.
В судовому засіданні представник позивача підтримав решту позовних вимог з урахуванням остаточних змін та доповнень до адміністративного позову (відповідне клопотання подано до суду 28.06.2010 р.).
Відповідно до ст. 137 КАС України судом прийнято зміни до позовних вимог.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, зазначивши, що підтримує позицію податкового органу, що була викладена у раніше поданому письмовому запереченні.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.
Орендне підприємство міжгосподарської пересувної механізованої колони Облагроради зареєстровано Реєстраційною палатою Вінницької міської ради 29.12.1994 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с.19), є платником податків та перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у м. Вінниці.
На підставі абз.2 п.п.16.3.3 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон), починаючи з липня місяця 2008 року Державною податковою інспекцією у м. Вінниці на адресу Орендного підприємства надіслано ряд повідомлень - №102280127678771 від 08.08.2008 року, №102280128610250 від 06.02.2009 року, №102280128181518 від 17.11.2008 року, №102280127679106 від 08.08.2008 року, №102280127536527 від 15.07.2008 року, №102280128004206 від 17.10.2008, №102280127854382 від 17.09.2008 року, №102280128181983 від 17.11.2008 року, ;102280128389197 від 19.12.2008 року, №1022801286610503 від 13.02.2009 року, №102280128556400 від 20.01.2009 року, №102280128538380 від 13.01.2009 року, №102280127536486 від 15.07.2008 року, №102280128004324 від 17.10.2008 року, №102280127679255 від 08.08.2008 року, №102280128842302 від 16.04.2009 року, №102280128940761 від 13.05.2009 року, №102280128842326 від 16.04.2009 року, №102280128751731 від 20.03.2009 року, №102280129088671 від 19.06.2009 року, №102280128941055 від 13.05.2009 року. Податковими повідомленнями підприємство інформувалось про здійснення податковим органом розподілу поточних податкових платежів зі сплати податку на додану вартість, земельного податку, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та комунального податку в рахунок погашення боргів минулих періодів.
В судовому засіданні також встановлено, що у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 18.05.2002 року за №774-867 зареєстровано податкову заставу боржника ОПМПМК Облагроради (а.с.67, т. №2), вказавши об’єкт обтяження - «Невизначене майно. Все рухоме майно згідно акту опису №1/566 від 27.11.2001 р.», при цьому підстав застосування такого обтяження не зазначено. Згодом до Державного реєстру вносилися зміни щодо підстав та об’єкту обтяження, терміну його дії: 14.04.2005 р. за №1878375 зареєстровано податкову заставу всіх активів платника податків ОППМК «Облагрорада» із визначенням підстави обтяження – абз.2 п.п.8.2.1. п.8.2. ст.8 Закону України №2181, термін дії - до 13.04.2010 року (а.с.66, т. №2); 23.01.2009 р. зареєстровано податкову заставу активів платника податків згідно акту опису №25 від 21.01.2009 р., підставою обтяження вказано абз.3 п.п.8.2.1. п.8.2. ст.8 Закону України №2181-ІІІ, термін дії - до 23.01.2014 року (а.с.65, т. №2).
Скориставшись наданим правом на апеляційне узгодження податкових зобов’язань, керуючись положеннями пункту 5.2. статті 5 згаданого вище Закону, позивач оскаржив рішення ДПІ у м. Вінниці щодо прийняття вищезазначених податкових повідомлень, а також дії щодо реєстрації податкової застави в адміністративному порядку до контролюючих органів вищого рівня: 12 грудня 2008 року – до Державної податкової адміністрації у Вінницькій області, 18 січня 2009 року – до Державної податкової адміністрації України.
Листами Державної податкової адміністрації у Вінницькій області вих. №269/7/24-040 від 10.01.2009 р. та Державної податкової адміністрації України вих. №1310/6/24-0615 від 16.02.2009 р. скаржника повідомлено про результати розгляду поданих скарг. Податкові органи не погодилися із обгрунтуванням Орендного підприємства щодо незаконного розподілу ДПІ у м. Вінниці поточних податкових платежів. Такі висновки аргументовані положеннями п.7.7. ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п.1 «Податкового роз’яснення подо черговості погашення та окремих питать стягнення податкового боргу», затвердженого наказом ДПА України №540 від 13.11.2002 року, згідно яких податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов’язковими платежами) – у рівних пропорціях.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з того, що постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 17.04.2009 року у справі №2-а-370/09/0270 в задоволенні позову Державної податкової інспекції у м. Вінниці до Орендного підприємства міжгосподарської пересувної механізованої колони Облагроради про стягнення активів в рахунок погашення податкового боргу зі сплати податку на додану вартість, податку з власників транспортних засобів, земельного податку в розмірі 32358,16 грн. було відмовлено. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2010 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці залишено без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без змін.
Суди першої та апеляційної інстанції прийшли до висновку про відсутність підстав для стягнення активів з Орендного підприємства, оскільки останнім вчасно та в повній мірі сплачено податкові платежі до бюджету за четвертий квартал 2006 року – четвертий квартал 2008 року, а стосовно стягнення активів в рахунок погашення податкового боргу, що виник протягом 2002 – 2005 років, минув строк позовної давності, передбачений п.15.1 ст.15 Закону України №2181-ІІІ.
Окрім того, суд апеляційної інстанції критично розцінив посилання податкової інспекції на положення п.7.7. ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» щодо можливості здійснення самостійного перерозподілу сплачених сум в рахунок погашення податкового боргу за інші податкові періоди, ніж ті, що визначені платником у платіжних документах, посилаючись на відсутність таких повноважень у податкового органу згідно чинних нормативно-правових актів.
Відповідно до частини 5 статті 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (частина 1 статті 72 КАС України).
З огляду на те, що ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2010 року у справі №2-а-370/09/0280 набрала законної сили, а також в зв’язку з відсутністю будь-яких відомостей щодо її оскарження в касаційному порядку, суд вважає, що встановлені зазначеними рішеннями обставини є доведеними. Окрім того, представник відповідача в судовому засіданні інших обґрунтованих заперечень суду не надав.
Аналізуючи правовідносини, що пов’язані із застосуванням податковим органом податкової застави рухомого майна Орендного підприємства, суд виходив з наступного.
Правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов’язань, врегульовано положеннями Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 року №830. Спеціальним нормативно-правовим актом щодо застосування такого виду публічного обтяження, як податкова застава, є Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Так, відповідно до статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.
Платник податків має право безоплатно зареєструвати податкову заставу в державних реєстрах застав рухомого чи нерухомого майна, а податковий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі застав за умови строку дії такої податкової застави більш як десять календарних днів (п.8.4. ст.8 згаданого Закону).
Підстави застосування податкової застави передбачені п.8.2. ст.8 Закону України №2181-ІІІ. Серед них наступні: неподання або несвоєчасне подання платником податків податкової декларації (абзац 2); несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації (абзац 3); несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом (абзац 4).
Судом встановлено, що податковим органом у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 18.05.2002 року за №774-867 зареєстровано податкову заставу позивача, термін дії – до 17.05.2007 року, при цьому підстав застосування такого обтяження не зазначено; 14.04.2005 р. за №1878375 зареєстровано податкову заставу всіх активів позивача із визначенням підстав обтяження – абз.2 п.п.8.2.1. п.8.2. ст.8 Закону України №2181, термін дії - до 13.04.2010 року; 23.01.2009 р. зареєстровано податкову заставу активів ОППМК «Облагроради» згідно акту опису №25 від 21.01.2009 р., підставою обтяження вказано абз.3 п.п.8.2.1. п.8.2. ст.8 Закону України №2181-ІІІ, термін дії - до 23.01.2014 року.
Оцінюючи підставність реєстрації податкових застав 18.05.2002 р. та 14.04.2005 р., суд керувався п.24 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 року №830, згідно якого записи про обтяження, які втратили чинність, підлягають виключенню з Реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження. Відомості про припинення обтяження реєструються на підставі заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи. Після припинення обтяження обтяжувач самостійно, на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати реєстратору заяву про припинення обтяження і виключення його з Реєстру.
Що ж стосується податкової застави, зареєстрованої 23.01.2009 р., реєстраційний номер 8393643, термін дії якої на момент розгляду справи ще не закінчився, суд виходив з положень п.8.7. ст.8 Закону України №2181-ІІІ, якими передбачено підстави звільнення з податкової застави активів платника податків, в тому числі – закінчення строків позовної давності щодо податкового боргу, на підставі якого було застосовано податкову заставу (п.п. «г» п.8.7.1. ст.8 зазначеного Закону). Про закінчення строків позовної давності щодо сплати позивачем податкового зобов’язання свідчить ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2010 р. у справі №2-а-370/09/0280.
Окрім того, суд враховує необґрунтованість застосування податковим органом в даному випадку такої підстави обтяження, як несплати у строки, встановлені Законом №2181-ІІІ, суми податкового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації (абз.3 п.п.8.2.1. п.8.2. ст.8 згаданого Закону), адже рішенням суду апеляційної інстанції від 13.04.2010 р. у справі №2-а-370/09/0280, що набрало законної сили, встановлено відсутність у Орендного підприємства міжгосподарської пересувної механізованої колони Облагроради податкового боргу перед бюджетом з відповідних платежів. З огляду на викладене, суд приходить до висновку про безпідставність реєстрації податкової застави активів ОППМК «Облагроради» від 23.01.2009 р., реєстраційний номер 8393643.
Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані позивачем, а тому підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Оскільки платіжним дорученням №112 від 25.03.2009 року підтверджено сплату позивачем судового збору в розмірі 3,40 грн., а відтак вказана сума підлягає стягненню на його користь з Державного бюджету.
Окрім того, в підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача надано видаткові касові ордери від 12 серпня та 04 вересня 2009 року, з яких вбачається, що на підставі договору №04/09 від 20.06.2009 р. про надання правових послуг Борщевському М.Й. позивачем видано 2500 гривень. Разом з тим, суд не знаходить підстав для стягнення на користь позивача витрат на оплату податків на правову допомогу в розмірі 1578,46 гривень, оскільки Кодексом адміністративного судочинства України їх не віднесено до витрат, що пов’язані із розглядом справи.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 137, 158, 162, 163, 167, 254, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити.
Визнати недійсною податкову заставу активів Орендного підприємства міжгосподарської пересувної механізованої колони облагроради згідно акту опису №25 від 21.01.2009 року, внесеної до Державного реєстру обтяжень рухомого майна 23.01.2009 року, реєстраційний номер 8393643.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Орендного підприємства міжгосподарської пересувної механізованої колони облагроради 3 грн. 40 коп. судового збору.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Орендного підприємства міжгосподарської пересувної механізованої колони облагроради витрати на правову допомогу в розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 19.07.10
Суддя Кузьмишин Віталій Миколайович