справа № 2-а-7/ 2010 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2010 року м. Сімферополь

Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді Онищенко Т.С.,

при секретарі Ревенко-Котовської Н.Г.,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом   ОСОБА_3  до старшого інспектора Джанкойського взводу ДПС ОДДЗ при Управлінні ДАІ Жуков О.Ю., Управління ДАІ ГУ МВС України в АР Крим про визнання дій неправомірними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою до старшого інспектора Джанкойського взводу ДПС ОДДЗ при управлінні ДАІ Жуков О.Ю., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач неправомірно притягнув його до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху з накладенням адміністративного стягнення.

Ухвалою від 29.09.2009 до участі у справі в якості другого відповідача залучено Управління ДАІ ГУ МВС України в АР Крим.

Позивач в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити та пояснив, що він 29.05.2009 дійсно керував автомобілем ВАЗ 21120 реєстраційний номер НОМЕР_2 по автодорозі Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта (530 км – Джанкойський район), але не зі швидкістю 123 км/год. Відповідач його не зупинив  і постанова була складена без його присутності. Вважає такі дії відповідача неправомірними, а постанову недійсною, оскільки прилад «Візир» не має автоматичного режиму і тому фотофіксація не є безумовним доказом вчинення правопорушення через втручання працівника ДАІ в його роботу.

Відповідач - старший інспектор Джанкойського взводу ДПС ОДДЗ при Управлінні ДАІ Жуков О.Ю. в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник залученого другого відповідача -  Управління ДАІ ГУ МВС України в АР Крим в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечував з підстав викладених у письмових  запереченнях на адміністративний позов, основний зміст яких полягає в тому, що  вчинене позивачем правопорушення зафіксовано за допомогою технічного приладу «Візир», який працював в патрульному режимі і має свідоцтво про визнання та затвердження засобів вимірювальної техніки, зареєстрований в Державному реєстрі вимірювальної техніки, пройшов робочу перевірку  строком до 09.12.2009, використовувався особою, що пройшла навчання та склала заліки щодо його експлуатації, внаслідок чого є належним доказом по справі. Просив у задоволенні позову відмовити.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, оцінивши доказі, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є актом індівідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України №2 від 06.03.2008).

Частиною 1  статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.

Пунктом 12.6. Правил дорожного руху, які затверджені Постановою Кабінету міністрів України №1306 від 10.10.2001 встановлено що поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47 дозволяється рух із швидкістю:

-   легковим автомобілям з причепом і мотоциклам — не більше 80 км/год;

-   транспортним засобам, якими керують водії із стажем до 2 років, — не більше 70 км/год;

-   вантажним автомобілям, що перевозять людей у кузові, — не більше 60 км/год;

-   автобусам (за винятком мікроавтобусів) — не більше 90 км/год;

-   іншим транспортним засобам: на автомагістралях — не більше 130 км/год, на дорогах для автомобілів — не більше 110 км/год, на інших дорогах — не більше 90 км/год.

Відповідно до Постанови від 29.05.2009 по справі про адміністративне правопорушення, яка є предметом спору, позивач 29.05.2009 о 12.10 годин, рухаючись по автодорозі Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта (530 км) та керуючи транспортним засобом марки ВАЗ 21120 реєстраційний номер НОМЕР_2, порушив встановлені правила дорожнього руху (п. 12.6.) – перевищив встановлену швидкість руху  більш ніж на 20 км/год., рухався зі швидкістю 123 км./год.  

На підтвердження вчинення позивачем даного правопорушення до Постанови додані знімки фотофіксації, здійснені за допомогою технічного приладу «Візир», який працював в патрульному режимі.

Автодорога Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта не позначена дорожніми знаками 5.1 «Автомагістраль», 5.3 «Дорога для автомобілів» і тому швидкісний режим руху по ній визначається як по іншій дорозі – не більш 90 км/год.

Правопорушення, вчинене позивачем, зафіксовано при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, відповідно до статті 251  Кодексу України про адміністративні правопорушення, за допомогою технічного приладу «Візир», який працював в потрульному режимі і отримав свідоцтво про визнання та затвердження засобів вимірювальної техніки, зареєстрований в Державному реєстрі вимірювальної техніки, пройшов робочу перевірку  строком до 09.12.2009, використовувався особою, що пройшла навчання та склала заліки щодо його експлуатації. Спеціальний технічний засіб – вимірювач швидкості «Візир» має похибку в патрульному режимі +  2 км/год.

Функції приладу «Візир» зазначені в його технічній характеристиці: відеозапис, фотографування є автоматизованим, автоматичний режим роботи забезпечується програмованим пристроєм, який контролю швидкість через радіолокаційні властивості приладу. Наявність обслуговуючого персоналу необхідна тільки при пуску та входженню в режим «патрулювання» і «стаціонар» (управління з дистанції).

Таким чином, прилад сертифікований і згідно з технічною характеристикою виключає можливість надання необ’єктивної інформації та виключений негативний вплив людського фактору (мається на увазі втручання працівників ДАІ в його роботу з метою фальсифікації його показів).

Доказ – фотофіксація правопорушення є належним, оскільки не скасовано у встановленому законом порядку свідоцтво про визнання ти затвердження приладу «Візир», як засобу вимірювальної техніки, призначеного для вимірювання швидкості транспортних засобів, запису факту порушення Правил дорожнього руху, відображення його не екрані монітору, обробки, збереження та відтворення запису і фотографування порушень швидкісного режиму.

Пунктом 6 статті 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлені особливості розгляду справи й прийняття рішення, які полягають в тому, що протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

За таких обставин справи, постанова про притягнення позвача до адіністративної відповідльності, передбаченою частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення є законною і обгрунтованою.

Статею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що постанову в справі про адміністративне правопорушення  може бути оскаржено в суд у порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Статтею 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено строк для оскарження постанови про адміністране правопорушення – протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено правомочним органом (посадовою особою).

Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідльності винесена 29.05.2009, а позов пред’явлений до суду  14.07.2009, тобто з пропуском встановленого строку.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач отримав зазначену постанову 06.07.2009, тобто пропустив встановлений строк для звернення до суду з поважних причин. Проте при розгляді даної справи позивач не звертався до суду з заявою про поновлення пропущеного строку, що у свою чергу позбавляє суд можливості поновити йому пропущений строк.

На підставі наведеного, у суду відсутні підстави для задоволення позову.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 71, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,  -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити ОСОБА_3   в задоволенні позову   до старшого інспектора Джанкойського взводу ДПС ОДДЗ при Управлінні ДАІ Жуков О.Ю., Управління ДАІ ГУ МВС України в АР Крим про визнання дій неправомірними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржено шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі, відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства, — з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку, передбаченому частиною 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                 Онищенко Т.С.