справа № 2-а-94/ 2010 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2010 року м. Сімферополь

Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді Онищенко Т.С.,

при секретарі Ревенко-Котовської Н.Г.,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3  до Управління Пенсійного Фонду України в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим про визнання дій протиправними, зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, стягнення недоотриманої  щомісячної  соціальної державної допомоги, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з зазначеною позовною заявою, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з 01.01.2006 йому не в повному обсязі нарахована щомісячна соціальна грошова допомога, яка передбачена статтею 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІV від 18.11.2004, внаслідок чого порушені його законні права.

Позивач надав суду заяву про розгляд справи без його присутності..

Відповідач надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, де наполягав на застосуванні положень статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, просив  відмовити в задоволенні позову.

Матеріалами справи і дослідженими в судовому засіданні доказами встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно з Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим Постановою Пенсійного Фонду України №8-2 від 30.04.2002,  Управління Пенсійного фонду України (далі — Фонд) у районах, містах і районах у містах (далі — Управління) є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі — регіональні управління), що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Відповідач  у відносинах з фізичними та юридичними особами під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є органом виконавчої влади – самостійною юридичною особою та суб’єктом владних повноважень.

Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІV від 18.11.2004, дитина війни це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

Позивач є  особою, що віднесено до категорій осіб, визнаних дітьми війни, оскільки є громадянином України та народився ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується паспортом, тобто на час закінчення Другої світової війни йому було менше 18 років.

Відповідно до довідки, виданої Управлінням Пенсійного Фонду України в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим, позивачеві за період 2006-2009 роки надбавка, як дитині війни, не виплачувалась у зв’язку з тим, що вона отримує пенсію і надбавку до неї, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд виходить з того, що  позивачеві провадиться підвіщення у розмірі надбавки за її вибором за Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що в свою чергу виключає можливість отримання підвіщення, передбаченого статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Крім цього, статтею  99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Строк звернення до суду про виплату допомоги за період 2006-2007 роки та з 01 січня по 19 жовтня 2008 року позивачем пропущений, оскільки позов пред’явлений до суду 20 жовтня 2009 року, тобто поза межами річного строку, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач у поданій заяві наполягав на застосуванні положень статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для відмови в задоволенні позову, у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.

Доказів поважності причини пропуску строку звернення до суду за захистом своїх прав в цій частині позивач не надав.

За таких обставин позивач пропустив річний строк звернення до суду.  Оскільки доказів поважності причини пропуску строку звернення до суду за захистом своїх прав в цій частині позивач не надав, суд відмовляє у поновленні пропущеного строку та, як наслідок,  у задоволенні позовних вимог за цей період.

Суд не відшкодовує позивачеві судові витрати по справі, у зв’язку з відмовою у задоволені позовних вимог..

З урахуванням викладеного, керуючись статтями  8-10, 71, 99-100, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,  -

ПОСТАНОВИВ:

1.   Відмовити у поновленні пропущеного строку для звернення до суду.

2.   Відмовити ОСОБА_3   у задоволенні позову  до Управління Пенсійного Фонду України в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим про визнання дій протиправними, зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, стягнення недоотриманої  щомісячної  соціальної державної допомоги в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржено шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі, відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства, — з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку, передбаченому частиною 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова складено та підписано 25.01.2010.

Суддя                                 Онищенко Т.С.