справа № 2-а-123/ 2010 рік
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2010 року м. Сімферополь
Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого, судді Онищенко Т.С.,
при секретарі Ревенко-Котовської Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання здійснити перерахунок і виплату недоотриманої грошової допомоги, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з зазначеною позовною заявою, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що внаслідок неправомірної бездіяльності відповідача порушені її законі права, з посиланням на Конституцію України, Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» №2811 від 21.11.1992 та Рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007, №10-рп/2008 від 22.05.2008.
Позивач зазначив у позовній заяві, що просить рохглянути справу за її відсутності в судовому засіданні, надав суду заперечення на візив відповідача, де не погодився з доводами відповідача, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав викладених у письмових запереченнях на позов, основний зміт яких полягає в тому, що позивачеві допомога по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку здійснювалося Управлінням праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації відповідно до Законів України «Про державну допомгу сімьям з дітьми», та законами про Державний бюджет на відповідний рік, а в 2009 році здійснюється згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» в порядку визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №1751 від 27.02.2001. Наполягав на застосуванні положень статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для відмови в задоволенні позову, у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду. Просив у задоволенні позову відмовити.
Матеріалами справи і дослідженими в судовому засіданні доказами встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач народила дитину – сина ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим 09.09.2003 Родниківською сільською радою Сімферопольського району Автономної Республіки Крим.
ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач народила дитину – дочку ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим 22.02.2006 відділом реєстрації актів цивільного стану Сімферопольського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим.
ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач народила дитину – дочку ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим 21.12.2007 Родниківською сільською радою Сімферопольського району Автономної Республіки Крим.
Позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації, як незастрахована особа, яка отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку.
Зазначені обставини не оспорюються і визнаються сторонами.
Згідно з листом Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації №01-02/4241 від 16.10.2009, позивачеві призначено допомога по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сімьям з дітьми» №2811-ХІ від 21.11.1992 (в редакції, що діяла до внесення нижчезгаданих змін), допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (стаття 56). З метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2007 рік дію статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомгу сімьям з дітьми» №2811-ХІ від 21.11.1992 (пункт 14 статті 71).
Рішенням Конституційного Суду України №6-рп від 09.07.2007 у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема:
- абзацу третього частини другої статті 56 щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що визначається як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
- пункту 14 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку
Статтею 152 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» №489-V від 19.12.2006, що визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення №6-рп від 09.07.2007.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до пункту 23 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 № 107-VI, в Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» внесені певні зміни, а саме:
- частина перша статті 15 викладено в такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень»;
- пункт 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» викладено у такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року – 50 відсотками, з 1 січня 2009 року – 75 відсотками, з 1 січня 2010 року – 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців».
Зазначені зміни в Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (викладення частини першої статті 15 і пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» в новій редакції) не скасовувались і неконституційними не визнавались, тобто протягом 2008 року чинність не втрачали.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» №835-VІ від 26.12.2008 встановлено, допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України (стаття 46).
Постановою Кабінету Міністрів України №1751 від 27.12.2001 затверджено Порядок призначення і виплати державної допомоги сімьям з дітьми, який визначає умови призначення і виплати певних видів (допомога у зв’язку з вагітністю та пологами, допомога при народженні дитини, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та інші) державної допомоги сім’ям з дітьми, передбачених Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» №2811-ХІ від 21.11.1992.
Так, пунктом 22 даного Порядку встановлено, що відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року – 50 відсотками, з 1 січня 2009 року – 75 відсотками, з 1 січня 2010 року –100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 грн.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного .
Виплачиваючи в 2007 році позивачеві допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідач керувався Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006.
В період з 01.01.2007 по 08.07.2007 положення абзацу третього частини другої статті 56 та пункту 14 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 не були визнанні неконституційними, тобто були чинними, внаслідок чого відповідач діяв у відповідності до вимог чинного законодавства.
Проте, з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення №6-рп від 09.07.2007, яким визнанні неконституційними абзац третій частини другої статті 56 і пункт 14 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006, втратили свою чинність вищезгадані положення щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Таким чином, в період з 09.07.2007 по 31.12.2007 (включно) відповідач повинен був нараховувати і виплачувати позивачеві допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до вимог статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» №2811-ХІ від 21.11.1992 у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Строк звернення до суду за період з 09.07.2007 (з дня ухвалення рішення Конституційним судом України) по 31.12.2007 позивачем пропущений, оскільки позов пред’явлений до суду 30 жовтня 2009 року (відправлено поштою), тобто поза межами річного строку, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідач наполягав на застосуванні положень статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для відмови в задоволенні позову, у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
Рішення Конституційного Суду України №6-рп від 09.07.2007 офіційно оприлюднене в Офіційному віснику України 27.07.2007.
Таким чином, позивач повинен був дізнатися, що його право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому статтею 15 Закону України Про державну допомогу сім’ям з дітьми» №2811-ХІ від 21.11.1992 порушено саме з моменту оприлюднення зазначеного рішення.
Доказів поважності причини пропуску строку звернення до суду за захистом своїх прав в цій частині позивач не надав.
Що стосується позовних вимог за 2008 рік, то, як встановлено судом, відповідач протягом 2008 року діяв відповідно до вимог закону (частина перша статті 15 Закону України Про державну допомогу сім’ям з дітьми» №2811-ХІ від 21.11.1992 в редакції пункту 23 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 № 107-VI), який є чинним, оскільки не скасовувався та не визнавався не дійсним, і здійснював виплату позивачеві згідно з вимогами пункту 22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми.
Щодо позовних вимог за 2009 рік, то відповідач діяв виключно, виходячи з положень статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» №835-VІ від 26.12.2008 і здійснював позивачеві виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України (Постанова №1751 від 27.12.2001).
На підставі наведеного, суд відмовляє позивачеві у задоволенні заявлених позовних вимог за період 2003-2007, внаслідок пропущення без поважних причин строку звернення до адміністративного суду, а за період 2008-2009 роки, внаслідок їх необгрунтованності.
Суд не відшкодовує позивачеві судові витрати, внаслідок відмови у задоволенні позову.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 8-10, 99-100, 71, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позову до Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання здійснити перерахунок і виплату недоотриманої грошової допомоги в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржено шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі, відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства, — з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку, передбаченому частиною 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений та підписаний 30.01.2010.
Суддя Онищенко Т.С.