Справа № 33-69/2010 р. Головуючий по 1-й інстанції Слободін М.М.
Категорія: ст. 124 КУпАП
А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д Х А Р К І В С Ь К О Ї О Б Л А С Т І
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2010 року апеляційний суд Харківської області у складі судді судової палати у кримінальних справах Устименко В.Є.,
при секретарі: Дейчман Н.А.,
за участю особи, яка притягнута до
адміністративної відповідальності: ОСОБА_2 ,
зацікавленої особи: ОСОБА_3,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляцією ОСОБА_2 на постанову судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 02.12.2009 р. у відношенні ОСОБА_2, -
В С Т А Н О В И В :
Згідно з вказаною постановою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що народилася в м.Харкові, та мешкає за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Циркуни, вул. Циркунівська, 18, -
притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП й накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Як зазначено в постанові судді 29.10.2009 року ОСОБА_2, керуючи автомобілем «BYD FLYER», д.н.з. НОМЕР_1 на вул. Космічній біля будинку № 12-а, виконувала поворот ліворуч і змінюючи напрямок руху, не впевнилася в небезпечності своїх дій, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем «PEUGEОT 406», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3, який рухався в попутному напрямку, після чого останній наїхав на автомобіль «Toyota», д.н. НОМЕР_4, що стояв. Автомобілі отримали механічні пошкодження.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати постанову судді, посилаючись на те, що вона не порушувала вимог п. 10.1 ПДР України, оскільки не заважала своїм маневром іншим учасникам дорожнього руху, а під час перетинання автомобілем під її керуванням зустрічної смуги автомобіль «PEUGEОT 406», під керуванням ОСОБА_3, що рухався в тому ж напрямку, на великій швидкості виїхав на зустрічну смугу та врізався в ліве переднє крило та ліве переднє колесо її автомобіля.
Заслухавши пояснення особи, що притягнута до адміністративної відповідальності – ОСОБА_2, яка підтримала апеляційні доводи, пояснення зацікавленої особи – ОСОБА_3 про обґрунтованість постанови судді, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Висновок про порушення водієм ОСОБА_2 п. 10.1 ПДР України підтверджений викладеними в постанові доказами, а також додатковими даними, що були встановлені в апеляційному порядку.
Як вірно зазначено в постанові судді і не оспорюється в апеляційній скарзі, зіткнення автомобілів «BYD FLYER», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 і «PEUGEОT 406», д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3, що рухалися в попутному напрямку, сталося на зустрічній смузі руху на відстані 7,7 м при загальній ширині дорожнього полотна 13,1 м.
Відповідно до схеми місця ДТП вказаним транспортним засобам і автомобілю «Toyota Land Kruiser», д.н. НОМЕР_4 спричинені механічні пошкодження. Дані, що зазначені на схемі ДТП, учасниками пригоди не оспорювалися.
ОСОБА_2 не заперечувала, що здійснювала поворот ліворуч, змінюючи напрямок руху на вул. Космічній біля будинку № 12.
Її ствердження про те, що здійснюючи маневр з перетинання зустрічної смуги, вона не заважала іншим учасникам дорожнього руху, крім наведених доказів спростовується даними висновку судово-автотехнічної експертизи №2555 від 30.04.2010 р., проведеної в ході розгляду справи в апеляційному порядку.
Згідно висновку даної експертизи дії водія автомобіля «BYD FLYER» ОСОБА_2 не відповідали вимогам п. 10.1, 10.4 ПДР України та знаходилися з технічної точки зору в причинному зв’язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.
Розглядаючи справу згідно ч. 7 ст. 294 КУпАП в межах апеляції , суд вважає, що обставини порушення ОСОБА_2 вимог п. 10.1 ПДР України підтверджені сукупністю наведених доказів, тому підстав для відміни постанови судді за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, немає.
Щодо порушень вимог п. 10.4 ПДР України, то питання з цього приводу в апеляційному порядку не порушувалося.
Апеляційні доводи стосовно порушень ПДР України водієм автомобіля «PEUGEОT 406» знайшли підтвердження частково.
ОСОБА_2 стверджувала, що автомобіль «PEUGEОT 406» д.н.з. НОМЕР_2 рухався в тому ж напрямку з великою швидкістю - 80 км/год та, не гальмуючи, виїхав на зустрічну смугу, де наїхав на автомобіль «BYD FLYER» під її керуванням (а.с. 35).
ОСОБА_3 не заперечував, що здійснював маневр щодо обгону автомобіля «BYD FLYER» зліва і саме, коли такий «маневр был в разгаре», відбулося зіткнення транспортних засобів (протокол судового засідання від 26.01.2010 р. а.с. 58).
Такі показання узгоджуються і з об’єктивними даними схеми до ДТП від 29.10.2009р. про відсутність слідів гальмування.
Крім того, і ОСОБА_3 і ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердили, що автомобіль «BYD FLYER» розпочав рух з місця парковки з крайнє правого ряду. Такі ж обставини вони зазначали в своїх первинних поясненнях від 29.10.2009р. (а.с. 3,4). З їх пояснень також слідує, що ОСОБА_2, керуючи вказаним автомобілем, проїхала до місця зіткнення транспортних засобів незначну відстань, що узгоджується з даними схеми ДТП від 29.10.2009р.
Вказане свідчить, що ОСОБА_3 спостерігав рух автомобіля «BYD FLYER» від місця його парковки.
Відповідно до висновку судово-автотехнічної експертизи № 2555: в даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля «PEUGEОT 406» - ОСОБА_3 у разі виникнення небезпеки для його подальшого руху повинен був вжити заходів для зниження швидкості руху аж до повної зупинки керованого ним транспортного засобу, як того вимагає п. 12.3 ПДР України. При цьому ОСОБА_3 за умови руху зі швидкістю, що не перевищувала максимально допустиму в населеному пункті, мав технічну можливість уникнути зіткнення шляхом виконання п. 12.3 ПДР України, для чого у нього не було перешкод технічного характеру. Такі дії водія автомобіля «PEUGEОT 406» в даній дорожньо-транспортній ситуації знаходилися з технічної точки зору в причинному зв’язку з виникненням ДТП.
Величина зупинного шляху автомобіля «PEUGEОT 406» в умовах місця ДТП при максимально-допустимій швидкості складає 42,2 м, відстань, на якій знаходився цей автомобіль від місця зіткнення транспортних засобів в момент початку виїзду автомобіля «BYD FLYER» з маневруванням вліво – 65,1 м.
Обґрунтовуючи свої доводи ОСОБА_3 і ОСОБА_2 посилалися на різний режим подачі сигналу покажчиками повороту автомобіля «BYD FLYER», однак такі обставини не знаходяться в причинному зв’язку з даною ДТП.
Як зазначено в висновку експертизи (питання 3,4), якщо водій автомобіля «BYD FLYER» ОСОБА_2 не ввімкнула завчасно сигнал покажчика лівого повороту, то такі дії не знаходяться в причинному зв’язку з виникненням даної ДТП (а.с. 68-зворот).
Суд приймає до уваги такий висновок, оскільки експертиза проведена кваліфікованим фахівцем експертної установи – НДІСЄ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса з попередженням експерта про кримінальну відповідальність, висновки експертом зроблені на підставі аналізу сукупності вихідних об’єктивних даних, які є в матеріалах справи.
Разом з тим, при апеляційному перегляді справи підстави для притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності з приводу вказаних порушень, відсутні.
Згідно ст. 256 КУпАП підставою для цього є протокол про адміністративне правопорушення, який в установленому законом порядку відносно ОСОБА_3 не складався.
У зв’язку з викладеним суд вважає можливим доповнити постанову судді тільки в частині фактичних обставин вказівкою про порушення п. 12.3 ПДР України іншим учасником даної дорожньо-транспортної пригоди.
Посилання ОСОБА_3 на те, що він був позбавлений можливості поставити питання експерту-автотехніку, так як він «не заявляв клопотання про призначення судової автотехнічної експертизи», є безпідставними.
ОСОБА_3 приймав участь в судовому засіданні апеляційного суду, у тому числі при обговоренні питання стосовно призначення судової автотехнічної експертизи, зокрема висловлював думку про відсутність підстав для проведення вказаного експертного дослідження.
Відповідна оцінка висновку експерта в сукупності з іншими даними у справі приведена вище.
ОСОБА_3 неодноразово змінював свої показання щодо конкретних обставин ДТП.
Свідки ОСОБА_6., ОСОБА_7, які допитані за клопотанням ОСОБА_8,не спостерігали обставин дорожньо-транспортної пригоди, що мали місце до та в момент зіткнення автомобілів. Вони підтвердили, що спостерігали лише наслідки такого зіткнення, у тому числі ОСОБА_7 був свідком також переміщення автомобіля «PEUGEОT 406» з подальшим наїздом на автомобіль «Toyota».
На підтвердження доводу про те, що саме автомобіль «BYD FLYER» наїхав на автомобіль «PEUGEОT 406» ОСОБА_3 посилається на особливості механічних пошкоджень вказаних транспортних засобів та представив висновок спеціаліста – СПД фізичної особи – ОСОБА_9 «Про визначення причин механічних пошкоджень автомобіля і моделювання подій, що стали причиною вказаних пошкоджень» від 5.02.2010р.
Даний висновок суд не визнає доказом у справі, оскільки він ґрунтується на даних документів, які не надавалися для такого дослідження в встановленому законом порядку; деякі механічні пошкодження, що враховані даним спеціалістом, не відповідають іншим об’єктивним даним у справі (а.с. 49-51). Пояснення ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_7 в частині пошкоджень автомобілів з тих же причин суд оцінює критично.
Їх пояснення про наявні пошкодження правого переднього колеса автомобіля «PEUGEОT 406» внаслідок нібито ДТП, що відбулася 29.10.2009р., не узгоджуються з переліком пошкоджень, вказаних в схемі місця ДТП, де таких пошкоджень не зазначено (а.с. 2-зворот). Дана схема підписана ОСОБА_3 та іншими учасниками пригоди без будь-яких доповнень чи зауважень.
В судовому засіданні ОСОБА_2 категорично заперечувала наявність вказаних пошкоджень.
ОСОБА_3 пояснив, що ці пошкодження були невидимими, тому не виявлені співробітниками ДАІ і іншими особами під час складання схеми ДТП ( а.с. 59).
Однак він же через 3 місяця після ДТП повідомив про свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_6, котрі в апеляційному суді надали пояснення про пошкодження правого колеса вказаного автомобіля, які нібито явно були видимими та спостерігалися свідками на місці ДТП.
Надане в судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_3 фото транспортних засобів з ознаками пошкоджень, що за свідченнями свідка ОСОБА_7, зроблене на місці ДТП, теж не може бути доказом, оскільки не містить індивідуальних ознак транспортних засобів та даних про час, місце, достовірність зйомки.
Щодо посилань ОСОБА_2 про перевищення водієм ОСОБА_3 швидкості руху, допустимої в населеному пункті, тобто порушень п. 12.4 ПДР України, суд вважає, що такі обставини об’єктивними даними в справі не підтверджені.
ОСОБА_3 під час судового розгляду справи послідовно заперечував факт перевищення ним швидкості руху, допустимої в населеному пункті.
Ствердження ж ОСОБА_2 про швидкість руху автомобіля «PEUGEОT 406» - 80 км/год є ствердженням зацікавленої особи, у зв’язку з чим суд не приймає їх до уваги.
При цьому суд також враховує, що в ході перевірки співробітниками ДАІ та в апеляційній скарзі ОСОБА_2 лише вказувала на те, що даний автомобіль рухався на «великій» швидкості, але з якою саме – не конкретизувала (а.с. 4, 15).
Враховуючи викладене, суд виходить із висновку судової авто технічної експертизи в частині розрахунків щодо швидкості руху автомобіля «PEUGEОT 406», допустимої в населеному пункті - тобто не більше 60 км/год.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 грудня 2009 року відносно ОСОБА_2 змінити.
Визнати, що дорожньо-транспортна пригода 29 жовтня 2009 року сталася також внаслідок порушень п. 12.3 ПДР України, допущених іншою особою – водієм автомобіля «PEUGEОT 406», д.н.з. НОМЕР_2, відносно якої протокол про адміністративне правопорушення не складався.
В іншій частині постанову залишити без змін.
Постанова остаточна й оскарженню не підлягає.
Суддя В.Є. Устименко