Справа №2-167/2010

                            Р І Ш Е Н Н Я

  І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

  15 липня 2010 року  Перемишлянський районний суд Львівської області в складі:

    головуючого – судді                           Кіпчарського М.О.,

                при секретарі                                       Макар Г.В.,

                за участю: представника позивача    ОСОБА_1,

                                                        відповідача  ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Перемишляни цивільну справу за позовом   міського комунального підприємства «Комунальник» до  ОСОБА_2  про  стягнення заборгованості за комунальні послуги, -  

в с т а н о в и в :

      27.10.2009р.  позивач  звернувся  в суд  з позовом до   ОСОБА_2 про  стягнення  заборгованості за  надані  їй  у  2006-2009 роках комунальні послуги в сумі 656,80 грн. за адресою АДРЕСА_2, яка  в добровільному порядку відмовляється   сплатити борг,   незважаючи на те, що їй надаються  постійно комунальні послуги.

      В обґрунтування позовних вимог зазначає, що  житловий будинок  №21   перебуває  на балансі та обслуговуванні МКП «Комунальник» ,  яке  утримує  будинок  та несе  експлуатаційні витрати.   Згідно статей 20, 24  Закону України «Про житлово-комунальні послуги»,   споживач зобов»язаний   сплачувати витрати на утримання будинку та прибудинкової території  у розмірах базового тарифу, а  балансоутримувач будинку вправі звернутися до суду у випадку відмови оплати за  надані житлово-комунальні послуги.    

      В судовому  засіданні представник позивача  ОСОБА_1 заявлений позов підтримав повністю. Зазначив, що   рішенням  Перемишлянської міської ради затверджений тариф на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій  міста Перемишляни, і на підставі даного  тарифу  здійснювалось нарахування  за надані комунальні послуги по квартирі ОСОБА_2   На протязі 2006-2009 років  по квартирі відповідача  нарахування проводилось тільки  по 4-х  видах наданих послуг: вивезення сміття ; обслуговування  внутрішньо будинкових   димовентиляційних каналів ,  та систем  електромережі, водопостачання і водовідведення, що в сумі становить  29 коп. за 1 кв.м. площі квартири.  Нарахування матеріальних затрат не  в даному випадку не  проводилось.  Незважаючи на те, що в місяць на квартиру, загальна площа якої 47,9 кв.м. нараховується до сплати  13,89 грн. ,  відповідач  на протязі 3-х років відмовляється оплачувати за надані  послуги.   Визнав, що на протязі  згаданого періоду відповідач  разом з іншими жителями будинку №21 понесла витрати  по заміні   внутрішньобудинкового водопроводу. Сума таких витрат  на його думку становить не більше 30 грн.,  і з цих підстав  просить  зменшити розмір позовних вимог на 30,00 гривень.

     Відповідач ОСОБА_2 заявлений позов не визнала та пояснила,  що понад 10 років підряд проживає у належній їй на праві власності АДРЕСА_1.  Не заперечує,  що  з 2006 р. не  оплачує виставлені їй  рахунки за комунальні послуги, так як вважає, що такі їй не надаються. Будинок №21  знаходить аварійному стані, дах протікає,   у підвалі сиро, будинок  не ремонтується. Вона та інші мешканці будинку неодноразово зверталися до позивача та в інші інстанції зі скаргами на незадовільне утримання будинку. Але  це не дало ніяких  результатів, а тому  оплачувати комунальні послуги буде в тому випадку, коли  позивач здійснить ремонт будинку. Підтвердила, що постійно користується системами водопроводу, водовідведення та електромережі, але  якість таких послуг низька, так як вода буває не завжди, а в електромережі напруга нижче норми. Також  біля будинку немає  ящика для сміття, що створює незручності для неї.

      Допитана в судовому за сіданні свідок ОСОБА_3 показала, що в АДРЕСА_1 проживає з 1962 року. Оплату  за комунальні послуги  здійснює постійно, так  як вважає, що такі їй надаються.  Підтвердила, що будинок старий,

                                                                                                                                                     2.

тривалий час не ремонтується, у підвалі сиро, дах протікає. Проблем з вивезенням сміття не має, вода та електропостачання до квартири подаються.

        Заслухавши пояснення та доводи  учасників процесу по справі, дослідивши надані докази, проаналізувавши обставини та матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини:

      На підставі рішення сесії  Перемишлянської міської ради №11 від 12.04.2006р., житловий фонд м.Перемишляни передано МКП «Комунальник» на баланс та обслуговування. Предметом діяльності позивача,  згідно Статуту, є експлуатація будівель і споруд житлового і нежитлового призначення, їх обслуговування, виконання робіт по благоустрою прибудинкових територій.

     Житловий АДРЕСА_1 , в якому  знаходиться квартира відповідачки  ОСОБА_2, з 2006р.  перебуває на балансі МКП «Комунальник», який несе витрати по утриманню та  експлуатації будинку.

     Нарахування  плати за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території  по будинку №21 МКП «Комунальник»  здійснювало  у відповідності з плановим тарифом, затвердженим виконавчим комітетом Перемишлянської міської ради. І зокрема, по квартирі АДРЕСА_1, загальна площа якої становить 47,91 кв.м., згідно тарифу нараховувались тільки послуги з вивезення сміття, обслуговування димовентиляційних каналів, та внутрішньобудинкових електромережі та систем водопостачання і водовідведення, що в загальній сумі  складає 29 коп. за 1 кв.м. площі квартири.

       Згідно розрахунку ,  по квартирі №5 за період з травня 2006р. по вересень 2009р. нараховано до сплати 656,80 грн., але дана сума на протязі  всього періоду не оплачувалась відповідачем.

        Наданими позивачем Актом та ОСОБА_5 обслуговування внутрішньобудинкових  систем водопостачання, водовідведення, електромережі, та димовентиляційних каналів та Штатним  розписом працівників МКП «Комунальник» підтверджується, що  вищезазначені комунальні послуги  по будинку  №21 по вул..Боршівська  надавалися.

        Законом України «Про житлово-комунальні  послуги»  визначено, що комунальні послуги – це результат господарської діяльності, спрямований на задоволення потреб у забезпеченні водопостачання, водовідведення, газо- та електропостачання, опалення, а також вивезення  побутових відходів.

       Статями 12 та 16 Даного Закону визначено, що залежно від функціонального призначення, житлово-комунальні послуги поділяються на: - комунальні послуги; - послуги з утримання будинків і споруд; - послуги з ремонту приміщень, та інші. Перелік житлово-комунальних послуг, що надаються споживачу, залежить від рівня  благоустрою відповідного будинку.

       Статтею 20 Даного Закону  встановлено, що споживач  зобов»язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послугу, і що споживач зобов»язаний  оплачувати такі послуги.

        Статтями 67, 68 Житлового кодексу України  встановлено, що  плата за комунальні послуги  береться за затвердженими в установленому порядку тарифами, і що  плата за комунальні послуги вноситься щомісячно.

       Судом встановлено, що  позивач за вказаний період нараховував  відповідачу  до оплати тільки за надані послуги з забезпечення водопостачання, водовідведення,  електропостачання, вивезення  побутових відходів, а також  обслуговування димовентиляційних каналів.  Факт надання таких послуг знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, а тому  твердження  відповідача про те, що  такі послуги їй не надаються, являються безпідставними.

      Відсутність договору  про надання житлово-комунальних послуг не  може  бути перешкодою для проведення нарахувань за надані послуги та  підставою для  несплати таких споживачем, так як такий договір  не укладений з вини споживача, що знайшло підтвердження в судовому засіданні.

      Під час  розгляду справи знайшов підтвердження факт, що будинок №21, в якому проживає відповідач, потребує ремонту, і що з цього  приводу  мешканці будинку зверталися з відповідними скаргами до позивач та в органи місцевого самоврядування.  Судом встановлено, що за такий вид послуг плата відповідачу не нараховувалась, так як  ремонт будинку відноситься до послуг з ремонту приміщень, а тому дані факти не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позову.

     Статями 256- 257 ЦК України передбачено, що позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою  про захист свого  цивільного права, і що загальна позовна давність встановлюється  тривалістю у три роки.

                                                                                                                                                         3.

      Позивач просить стягнути з  відповідача заборгованість  в сумі 656,80 грн. за період з травня 2006р. по  вересень 2009р., а тому   з відповідача підлягає до стягнення  заборгованість в межах 3-х річної   позовної давності  - за період з жовтня 2006р. по вересень 2009р. в сумі 559,06 грн.

     Під час слухання справи в суді представник позивач  зменшив позовні вимоги на 30,00 грн., а тому з  врахуванням зазначених обставин, з  відповідача підлягає до стягнення  529,06 грн.

      Дослідивши в судовому засіданні зібрані по справі  докази та оцінивши їх,  суд приходить до висновку, що  заявлений позов, з врахуванням уточненої суми, є підставним,  його розмір відповідає фактичним обставинам справи, а тому  він підлягає до задоволення.

     Також з відповідача, в силу вимог ст.88 ЦПК України,  необхідно стягнути судові витрати  в розмірі, визначеному діючим законодавством.

      Керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від  24.06.2004р., ст.ст.67,68 ЖК України, ст. ст. 256-257  ЦК України,  ст.ст.8,10,57,60,88, 209, 212-215, 218,  292,294 ЦПК України,-

                                                                  в и р і ш и в :    

       Позов задовольнити частково.

       Стягнути  з   ОСОБА_2 на користь міського комунального підприємства «Комунальник”   529,06 грн .  заборгованості  за  надані їй за адресою м.Перемишляни, вул.Боршівська - 21, кв.5 житлово-комунальні послуги за період з листопада 2006 року по вересень 2009 року включно.

     Стягнути  з   ОСОБА_2 на користь держави державне мито в розмірі  51,00 грн. та  30,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення  розгляду справи.

       В решті позовних вимог відмовити.

        Рiшення може бути оскаржено  в апеляцiйному порядку до апеляцiйного суду Львівської  областi через Перемишлянський районний  суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рiшення апеляцiйної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рiшення заяви про апеляцiйне оскарження, i поданням пiсля цього протягом двадцяти днiв апеляцiйної скарги.

          Суддя                                                               Кіпчарський М.О.