Справа №2-198/2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2010 року Перемишлянський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Кіпчарського М.О.,
при секретарі Макар Г.В.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2,
представника відповідача 2 Ясінського Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Перемишляни Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 – відповідач 1 та Короснянської сільської ради Перемишлянського району Львівської області-відповідач 2, третя особа – Перемишлянський районний відділ ДП «Центр державного земельного кадастру» , про визнання рішення сесії сільської ради частково незаконним, визнання Державного акту про право власності на земельну ділянку недійсним та про визнання права власності на земельну ділянку,-
в с т а н о в и в:
ОСОБА_4 02.12.2009р. звернувся до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що після померлої у 2005 році ОСОБА_6 він на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 06.05.2006р. нотаріальною конторою, отримав у власність житловий будинок з господарським спорудами, які знаходяться по АДРЕСА_1. Після реєстрації права власності на будинок йому стало відомо, що земельна ділянка для обслуговування даного будинку, за рішення сесії Короснянської сільської ради №27 від 18.11.1996р., передана у власність ОСОБА_5, та якому на підставі даного рішення 21.11.1996р. був виданий Державний акт про право власності на згадану земельну ділянку.
За рішенням суду від 27.12.2001 року Договір довічного утримання, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 був розірваний, з поверненням будинковолодіння ОСОБА_6 Вважає, що даний Державний акт повинен бути визнаний недійсним та скасований, а рішення сесії від 18.11.1996р. в частині пункту 49 про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_5 визнане незаконним, так як оспорюване рішення сесії сільської ради та Державний акт було прийняті на підставі Договору довічного утримання, який за рішенням суду розірваний.
Наявність Державного акту на ім.»я ОСОБА_5 перешкоджає йому в реалізації свого права користуватися належною до будинковолодіння земельною ділянкою, яку ОСОБА_5 не використовує.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги з мотивів, зазначених в позовній заяві та пояснила, що являється дружиною позивача, з яким з 1999 року проживає постійно в успадкованому чоловіком АДРЕСА_1. Після того, як ОСОБА_5 у 1996р. уклав з ОСОБА_6 договір довічного утримання та оформив на себе право власності на спірну земельну ділянку, він не користувався даною земельною ділянкою і не користується нею в даний час. Їх сім»я користується постійно прибудинковою земельною ділянкою, інших користувачів не має. Самого ОСОБА_7 вона не бачила в селі понад 10 років. Про те, що на ім.»я ОСОБА_5 виданий Державний акт на земельну ділянку, її чоловіку стало відомо тільки у 2009 році.
Відповідач 1 ОСОБА_5, який належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, з невiдомих для суду причин не з'явився в судове засідання, не надав свої докази та заперечення на позов і від нього не надійшло будь-яке повідомлення про причину неявки.
Представник відповідача 2 – сільський голова Коросно ОСОБА_3 в судовому засіданні заявлений позов визнав та просить його задоволити. Зазначив, що оспорюване рішення №27 від 18.11.1996р. було прийняте з врахуванням Договору довічного утримання, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, який після того за рішенням суду був розірваний. Даною земельною ділянкою ОСОБА_5 ніколи не користувався, виїхав з села Коросно більше 10 років тому і його місце знаходження йому невідоме. Спірною земельною ділянкою постійно користується сім»я ОСОБА_1.
2.
Представник третьої особи - Перемишлянський районний відділ ДП «Центр державного земельного кадастру», не прибув в судове засідання, подав заяву про розгляд справи без його участі.
Заслухавши ставлення сторін до заявленого позову, проаналізувавши обставини та матеріали справи та надавши їм оцінку, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення. Таке рішення обґрунтовується наступними встановленими судом обставинами, а саме:
Зі змісту Договору довічного утримання, укладено 18.07.1995 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 слідує, що ОСОБА_6 передала у приватну власність ОСОБА_5 житловий будинок з відповідними господарським спорудами по АДРЕСА_1 на умовах даного договору.
Решенням Перемишлянського районного суду від 27.11.2001 року укладений 18.07.1995р. між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 Договір довічного утримання розірваний з повернення будинковолодіння відчужувачці. В мотивувальній частині рішення зазначено, що ОСОБА_5 не виконав зобов»язання, взяті на себе за Договором довічного утримання, а у 2001 року взагалі виїхав з с.Коросно.
Копією Державного акту на право приватної власності на землю ІV-ЛВ №078515, виданого Короснянською сільською радою Перемишлянського району 21.11.1996р. підтверджується, що ОСОБА_5 на підставі рішення VІІІ-ї сесії ІІ-го скликання Короснянської сільської ради народних депутатів Перемишлянського району Львівської області від 18.11.1996 року була передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,0,5107 гектара, яка розташована на території Короснянської сільської ради в с.Коросно для ведення особистого підсобного господарства та обслуговування житлового будинку.
Згідно Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 06.05.2006 року, ОСОБА_4 на підставі заповіту ОСОБА_6, посвідченого 04.03.2002р. , являється спадкоємцем належного померлій 19.09.2005 року ОСОБА_6 майна – житлового будинку з відповідними господарськими прибудовами, що знаходяться по вул.Центральній,80 в с.Коросно Перемишлянського району.
З наданого суду Свідоцтва про реєстрацію права власності на нерухоме майно слідує, що ОСОБА_4 20.06.2006р. зареєстрував в Золочівському МБТІ на праві особистої приватної власності будинок по АДРЕСА_1.
Довідкою №1161 від 20.10.2009р., виданою виконкомом Короснянської сільської ради стверджується, що земельною ділянкою, яка передана у 1996р. у приватну власність ОСОБА_5 для обслуговування житлового будинку , на даний час користується ОСОБА_4
Судом встановлено, що ОСОБА_4 з 20.06.2006 року являється власником житлового АДРЕСА_1, який знаходиться на земельній ділянці, на яку ОСОБА_5 на підставі пункту 49 рішення №27 VІІІ-ї позачергової сесії ІІ-го скликання Короснянської сільської ради народних депутатів від 18.11.1996р. був виданий 21.11.1996р. Короснянською сільською радою народних депутатів Перемишлянського району Державний акт на право приватної власності на землю ІV-ЛВ №078515, за яким ОСОБА_5 передано у приватну власність земельної ділянки площею 0,5107 га в с.Коросно.
Підставою для прийняття оспорюваного рішення №27 від 18.11.1996р. та видачі Державного акту про право власності на землю був укладений 18.07.1995р. Договір довічного утримання, за яким ОСОБА_6 передала ОСОБА_5 у приватну власність житловий будинок по вул.Центральній в с.Коросно. Даний договір за рішення суду від 27.12.2001 р. розірваний з поверненням будинковолодіння ОСОБА_6
Таким чином судом встановлено, що на час складання ОСОБА_6 заповіту – 04.03.2002р., остання являлась власником будинковолодіння по АДРЕСА_1, і таке належало їй на праві власності день смерті.
Згідно зі статтею 377 ЦК України, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Пунктом 9 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції та законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
З цих підстав суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання незаконним пункту 49 рішення №27 сесії Короснянської сільської ради народних депутатів від 18.11.1996 року та визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на землю ІV-ЛВ №078515 від 21.11.1996 року, виданого на ім.»я ОСОБА_5 , є підставними та підлягають до задоволення.
3.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_4 про визнання за ним права власності на земельну ділянку, на якій знаходиться належний йому на праві власності будинок, то такі не підлягають до задоволення, так як згідно ст.ст.8- 12,116 ЗК України, до компетенції сільських рад належить вирішення питань щодо розпорядження землями відповідних територіальних громад , і що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Керуючись ст.ст.328,377, 392,393 1216,1268 ЦК України, ст.ст. 8-12,116 Земельного кодексу України, ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст.8,10, 57, 60,174,209, 212- 215,218, 292,294 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
Позов задовольнити частково.
Рішення №27 VІІІ-ї позачергової сесії ІІ-го скликання Короснянської сільської ради народних депутатів Перемишлянського району Львівської області від 18 листопада 1996 року в частині пункту 49 , визнати незаконним та скасувати.
Державний акт на право приватної власності на землю ІV-ЛВ №078515, виданий 21 листопада 1996 року Короснянською сільською радою народних депутатів Перемишлянського району на ім.»я ОСОБА_5 про передачу у приватну власність земельної ділянки площею 0,5107 га для ведення особистого підсобного господарства та обслуговування житлового будинку, яка знаходиться в селі Коросно Перемишлянського району Львівської області , визнати недійсним та скасувати.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Перемишлянський районний суд Львівської області шляхом подачі протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя М.О.Кіпчарський