справа № 2-а-1118/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

20.07.2010 року                                                                        Ленінський  районний суд м. Вінниці

в складі: головуючого судді Бойка В.М.

               при секретарі  Паруліте Ю.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести перерахунок та виплатити пенсію, додаткову пенсію,-  

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести перерахунок та виплатити пенсію, додаткову пенсію.

Позов мотивував тим, що позивач перебуває на обліку в УПФУ в Ленінському районі м. Вінниці з 2001 р. як інвалід III групи, захворювання якого пов'язано з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

З січня 2001 р. він отримує пенсію, призначену згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-12 від 28.02.1991 р. та Постанови КМУ №523 від 30.05.1997 р. з наступними змінами та доповненнями.

Основний розмір її пенсії становить 1751,07грн., а додаткова пенсія становить 85 грн.95 коп.

Відповідно до статті 54 ч. 4 спеціального Закону та Постанови КМУ №523 від 30.05.1997 р. розмір державної пенсії по III групі інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не може бути нижчим 6 (шести) мінімальних пенсій за віком, а відповідно до ст. 50 розмір додаткової пенсії становить 50% мінімальної пенсії за віком.

31 жовтня 2006 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №231-У від 05.10.2006 р., яким передбачено збільшення розміру та проведення перерахунку раніше призначених пенсій як державних, так і додаткових, відповідно до ст. ст. 54, 50, 67 спеціального Закону.

Частина 3 ст. 67 передбачає у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищення розмірів державної та додаткової пенсії.

Відповідно ЗУ «Про прожитковий мінімум» №966-ХІ/ від 15.07.1999 р. прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, виходячи з вимог Конституції України та Законів України (ст. 2).

Відповідно до ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» № 2017-111 від 05.05.2000 р. визначаються розміри основних соціальних гарантій: мінімальних розмірів заробітної плати та пенсії за віком, інших видів соціальних виплат і допомоги (ст. 2),базовий державний соціальний стандарт (ст. 6), порядок їх визначення та затвердження (ст. 17).

Ст. 54 Закону України «Про внесення змін до Закону України про державний бюджет України на 2009 р.» від 06.11.2009 р. №1715-УІ був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, в розрахунку на місяць з 1 листопада 2009р. у розмірі 573 грн.

Згідно з цим розмір його державної пенсії, як інваліда ІІІ групи, відповідно до ст. 54 спеціального Закону, повинен становити:

- з 1 лютого 2010 р. з розрахунку 573грн. х 6 = 3438 грн.;

Розмір його додаткової пенсії, як інваліда III групи, відповідно до ст. 50 спеціального Закону, повинен становити:

з 1 лютого 2010 р. 50% мінімальної пенсії за віком від 573грн.= 286,50 грн.;

В січні 2010 р. він звернувся до УПФУ в Ленінському районі м. Вінниці із заявою зробити перерахунок пенсії у відповідності зі змінами до нормативно-правових актів України, а саме: на підставі ст. ст. 49, 50, 54, 67 спеціального Закону та відповідно до п.4 Постанови КМУ від 30.05.1997 р. №523 з наступними змінами та доповненнями.

Позивач отримав лист-відповідь №45/П від 09.02.2010р. з УПФУ в Ленінському районі м. Вінниці, в якому йому було відмовлено у перерахунку у зв'язку з постановою КМУ №654 від 16.07.2008р., та відповідно до змін, внесених Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» з 01.01.2008р.

Позивач не може погодитись з такою позицією відповідача.

Законом України «Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені зміни та доповнення до спеціального Закону, але рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. ці зміни визнані неконституційними та втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом цього рішення (№10-рп/2008, від 22.05.2008р.).

На думку позивача відповідач порушує дію ЗУ «Про державні соціальні стандарти та соціальні гарантії» від 05.10.2005р. №2017-111, який передбачає, що базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом (ст.6); основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму (ст. 17); державні гарантії встановлюються і щодо рівня життя населення, яке постраждало в наслідок аварії на ЧАЕС (ст. 18); виключно Законами України визначається і мінімальний розмір пенсій за віком(ст.19).

Вважає, що використання постанови КМУ №654 від 16.07.2008р., як бази для обчислення спірних сум пенсій, суперечить спеціальному Закону, а також раніше прийнятій на виконання цього Закону Постанови КМУ №523 від 30.05.1997р. тому що прийняті пізніше Постанови КМУ не містять у собі вказівок про те, що вони скасовують положення Постанови КМУ №523 від 30.05.1997р.

На теперішній час змін ні до самого спеціального Закону, ні до вказаної Постанови в цій частині не внесено, вони є чинними, а тому закріплені в них норми повинні застосовуватись у тому вигляді, як вони викладені згідно ст.ст.50, 54 спеціального Закону та Постанови КМУ №523 від 30.05.1997р., тому його державна пенсія по III групі інвалідності, що настала внаслідок захворювання внаслідок аварії на ЧАЕС, не може бути нижчою 6-ти мінімальних пенсій за віком, а додаткова пенсія, за шкоду заподіяну здоров'ю, у розмірі 50% від мінімальної пенсії за віком.

Отже, на думку позивача, необхідно застосовувати спеціальний Закон №796-ХІІ та вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсії, передбачених ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виступає мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений ч.1 ст.28 Закону України від 09.02.2003р. №1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншого нормативно-правового акта, який би визнавав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

У ч.2 ст.8 Конституції України встановлено вимогу щодо законів України - всі вони приймаються виключно на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положенням ч.4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Враховуючи особливий статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та обумовлену цим необхідність їх адекватного соціального захисту, Верховна Рада у 2006 р. доповнила ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ст. 71, в якій встановлено, що дія положень цього Закону не може призупинятись іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону (закон №231-V від 05.10.2006 р.).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст. 75 Конституції встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада. Конституція не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім - своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів. Верховною Радою дія ст.ст. 50, 54, 67, 71 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протягом 2009р. не призупинялась.

Тому, за конституційними нормами та виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, Пенсійний фонд повинен здійснювати нарахування та виплату державної і додаткової пенсій виходячи з розмірів, встановлених Законом України №796-ХП від 28.01.1991р.

У позові ОСОБА_1 ставить питання про визнання дій відповідача у відмові здійснити перерахунок пенсії відповідно до ст.ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними та зобов'язання управління пенсійного фонд України у Ленінському районі м. Вінниці провести перерахунок та виплату державної пенсії ОСОБА_1, як інваліду III групи, захворювання якого пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 6 (шести) мінімальних пенсій за віком, а також перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, відповідно до розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установленого у Законі України «Про Державний бюджет України», з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії  за віком з 01 лютого 2010 року.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 уточнив свої позовні вимоги та просив визнати дії відповідача у відмові здійснити перерахунок пенсії відповідно до ст.ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними, зобов’язати управління пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці провести перерахунок та виплату державної пенсії як інваліду ІІІ групи, захворювання якого пов’язане з виконанням службових обов’язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 6 (шести) мінімальних пенсій за віком, а також перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, визначеного ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком з 22 травня 2008 року, дати ухвалення Конституційним судом України рішення № 10-рп/2008, раніше заявлені вимоги не підтримав, а саме пункт 2 первісного позову.

Представник відповідача управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці в судовому засіданні позов не визнав, надавши письмові заперечення згідно яких, позивачу підвищення пенсії були проведенні та проводяться у порядку, визначеному Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ та у розмірах, встановлених Постановами Кабінетом міністрів України № 530 від 28.05.2008р. та  № 654 від 16.07.2008р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, судом встановлені факти та відповідні їм правовідносини відповідно до яких вважає, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення.

Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці з 2001 р. як інвалід III групи, захворювання якого пов'язано з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Він є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС віднесеного до категорії І, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 18.01.2001р. та у зв’язку із захворюванням, пов’язаним з виконанням роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 17.01.2001 року йому встановлена ІІІ група інвалідності, що підтверджується довідкою МСЕК серії НОМЕР_2.

Листом від 09.02.2010 року  за  №45/П Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниця відмовило в перерахунку пенсії з огляду на відсутність підстав для такого перерахунку.

Відповідно до ст.49 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-12 від 28.02.1991 року пенсія особам віднесеним до категорії 1,2,3,4 встановлюється у вигляді: а) державної пенсії;б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Ст. 50 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-XII від 28.02.1991 особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах: 3-ої групи-50% мінімальної пенсії по віку.

Ч.4 ст.54 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-XII від 28.02.1991 передбачено, що пенсія для осіб віднесених до 1-ої категорії інвалідів 3 групи у яких встановлений зв’язок захворювання з роботами по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, не повинна бути нижче 6 мінімальних пенсій по віку.

Ч.3 ст.67 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-XII від 28.02.1991 року у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії передбачений ч.4 с. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю особам віднесеним до категорії 1,2,3,4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

П.1 ст.28 Закону України ”Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” відзначено, що мінімальний розмір пенсії по віку встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Постановою КМУ №1293 від 27.12.2005 року передбачається збільшення розміру пенсії, призначеної , відповідно до ч.4 ст.54 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-XII від 28.02.1991 року в 2,5 рази учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1990 роках.

Постановою КМУ №894 від 13.07.2004 року ?ро підвищення розмірів пенсії, призначених відповідно до ч.4 ст.54 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-XII від 28.02.1991 року передбачено підвищення з 01.09.2004 року пенсію на 12 відсотків.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 року №8-рп/2005 справа №1-21/2005 і рішенню  Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 встановлено: Закон України ?ро статус і соціальний захист громадян потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-12 від 28.02.1991 року визначає основні положення про реалізації конституційного права громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи і охорону їх життя і здоров’я, оскільки відповідно до ст.50 Конституції України кожний має право на безпечну для життя і здоров’я  навколишнє середовище і на відшкодування шкоди заподіяного порушенням цього права.

Законом України №231-V від 05.10.2006 року, що набрав чинності з 31.10.2006 року внесені зміни до статті 67 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-12 від 28.02.1991 року, яким визначені основні положення реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в тому числі ст.50 Конституції України, згідно якої кожний має право на безпечну для життя і здоров’я  навколишнє середовище і на відшкодування шкоди заподіяного порушенням цього права.

Відповідно до ст. 87 ”Виплата пенсії за минулий час” Закону України ?ро пенсійне забезпечення” №3108-ІV від 17.11.2005 року де передбачено нараховані суми пенсії, не затребувані пенсіонером своєчасно, виплачуються за минулий час без обмежень не більше як за 3 роки перед зверненням за одержанням пенсії.

Суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Ст.46 Конституцією України передбачено: ?ромадяни України мають право на соціальний захист...Пенсії і інші види соціальних виплат...не нижче за прожитковий мінімум встановленого законом”

Згідно п.1ст.1 Закону України ?ро державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії”№3017-ІІІ від 05.10.2000 року передбачив, що державні соціальні гарантії встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами і іншими нормативно-правовими актами, забезпечуючи рівень життя не нижче за прожитковий мінімум.

Таким чином, право ОСОБА_1 прямо встановлено Конституцією України та Законом України ?ро статус і соціальний захист громадян потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-12 від 28.02.1991 року.

Крім того, вказане право гарантовано ст. 17 ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні  соціальні гарантії», а також гарантований і розмір спірної соціальної допомоги.

    Частина 1 ст. 17 ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» зазначає, що соціальні гарантії встановлюються тільки законам з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень.

    При здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1,  відповідач повинен керуватися ст.ст. 49, 50,ч.4 ст.54, ст.67 спеціального закону «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - враховуючи загальні засади пріоритетності Законів над урядовими нормативними актами.

Відповідачем не доведено суду правомірність відмови в перерахунку пенсії по інвалідності ОСОБА_1, в свою чергу доводи позовної заяви знайшли підтвердження матеріалами справи, а тому суд прийшов до переконання про обґрунтованість позовних вимог, які підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір в розмірі 3,40 гривень віднести за рахунок Державного бюджету України, згідно вимог ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 22, 46 Конституції України, ст.ст. 49, 50, ч.4 ст.54, 67 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ, ст. 87 Закону України ?ро пенсійне забезпечення” №3108-ІV від 17.11.2005 року, Постановою КМУ?ро підвищення розмірів пенсії, призначених відповідно до ч.4 ст.54 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи” №894 від 13.07.2004 року, Постановою КМУ ”Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” №1293 від 27.12.2005 року, ст. ст. 9, 11, 71ч.2, 158-163 КАС України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці у відмові ОСОБА_1 здійснити перерахунок пенсії відповідно до ст.ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними.

Зобов’язати управління пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату державної пенсії як інваліду ІІІ групи, захворювання якого пов’язане з виконанням службових обов’язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 6 (шести) мінімальних пенсій за віком, а також перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, визначеного ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком з 22 травня 2008 року, дати ухвалення Конституційним судом України рішення № 10-рп/2008.

     Судовий збір в розмірі 3,40 гривень віднести за рахунок Державного бюджету України.

Постанова суду набуває законної сили, якщо не було подано заяву про її апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ: