№22-4391                                             головуючий в 1-й інстанції Бірса О.В.

                                     доповідач Остапчук Д.А.

    У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

25 травня 2010 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м.Києва в складі:

            головуючого Остапчука Д.О.

            суддів:  Побірченко Т.І., Барановської Л.В.

при секретарі Ражевій В.В.

у відкритому судовому засіданні в м.Києві розглянула апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного районного суду м. Києва від 17 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, третя особа Головне управління з питань захисту прав споживачів при виконавчому органі Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації) про захист прав споживача, розірвання договору, відшкодування матеріальної та моральної шкоди ,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 17 лютого 2010 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правову допомогу у даній справі-відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, оскаржувану ухвалу вважає незаконною, просить її скасувати та прийняти її заяву до розгляду по суті.

Посилається на те, що суд, відмовляючи в ухваленні додаткового рішення у справі з приводу відшкодування витрат на правову допомогу, не звернув уваги на те, що однією з її вимог у суді було стягнення на її користь таких витрат і ця вимога не була розглянута.

Перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в ухваленні додаткового рішення з приводу відшкодування витрат на правову допомогу, суд виходив з того, що зазначена вимога ОСОБА_1 була предметом дослідження у суді першої інстанції і з цього приводу судом було ухвалено рішення про відмову у стягненні таких витрат.

Такі висновки відповідають встановленим фактам та ґрунтуються на законі.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 08 липня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Розірвано оспорюваний договір, стягнуто на користь позивача кошти сплачені за товар, неустойку за затримку у виконанні вимог про усунення недоліків товару, моральну шкоду та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 28 жовтня 2009 року рішення Дніпровського районного суду м. Києва в частині розірвання договору змінено.Зобов’язано позивача повернути товар з недоліками, зменшено суму неустойки до 2000 гривень, відмовлено у відшкодуванні моральної шкоди, в решті рішення залишено без змін.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення може за заявою осіб які беруть участь у справі чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

З рішення суду від 8.07.2009 року вбачається, що судом досліджувались обставини з приводу вирішення вимоги позивачки про відшкодування витрат на правову допомогу, і з цього приводу ухвалено рішення про відмову у їх задоволенні.

За таких обставин, суд правильно встановивши, що підстави для ухвалення у справі додаткового рішення відсутні, постановив обґрунтовану ухвалу про відмову у задоволенні заяви позивачки.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і на законність оскаржуваної ухвали не впливають.

Ухвалу постановлено з дотриманням процесуального права, і підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.303,305,307,312,218,317 ЦПК України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а ухвалу Дніпровського районного районного суду м. Києва від 17 лютого 2010 року залишити без змін.

Головуючий:                                                Судді: