Справа №22-6350                                             головуючий в 1 інстанції Бужак Н.П.

Категорія                                                                    доповідач Остапчук Д.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

8 червня 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду  міста Києва в складі :

            головуючого Остапчука Д.О.

            суддів: Барановської Л.В., Горелкіної Н.А.

            при секретарі Ражевій В.В.

у відкритому судовому засіданні в м. Києві, розглянувши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення завдатку у подвійному розмірі, матеріальної і моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А :

    У лютому 2007 року позивачка звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення подвійної суми завдатку та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що відповідачка отримавши завдаток, порушила домовленість про продаж земельної ділянки та будинку у селі Пороскотень, Макарівського району Київської області.

    В ході розгляду справи, у  зв»язку зі смертю відповідачки судом було проведено заміну відповідача, на її чоловіка та правонаступника, який є спадкоємцем майна померлої.

Крім того, судом було виключено із числа третіх осіб ОСОБА_5, який також помер.

Рішенням Шевченківського  районного суду м. Києва від 18.02.2010 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1  2200 гривень, судовий збір в розмірі 51 грн, та 30 гривень витрат на ІТЗ.

    В поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1, рішення суду, внаслідок порушення норм процесуального та матеріального права вважає незаконним, просить його скасувати, справу направити на новий розгляд. Зазначає, що суд частково задовольняючи позов, не звернув уваги на те, що позивачка, внаслідок порушення умов договору відповідачкою понесла матеріальні та моральні збитки.

    Перевіривши обґрунтованість та законність ухваленого рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Частково задовольняючи позов ОСОБА_1 та стягуючи на її користь 2200 гривень авансу, суд виходив з того, що відповідачка ОСОБА_4 за свого життя, отримавши від позивачки суму еквівалентну 400 доларам США в рахунок майбутніх платежів по угоді про купівлю-продаж земельної ділянки та будинку, не мала права на вчинення зазначеної угоди, оскільки зазначена ділянка не перебувала у власності ОСОБА_5 від імені якого та діяла за дорученням.

    Такі висновки суду ґрунтуються на законі та відповідають встановленим фактам.

    Судом встановлено, що 17.05.2006 року ОСОБА_4 написала розписку про те, що отримала завдаток у розмірі 400 доларів США за земельну ділянку, яка належить ОСОБА_5.

Тим же днем датована розписка від імені позивачки про те, що вона зобов»язується придбати у власність земельну ділянку в ТОВ « Здвиг», яка належить ОСОБА_5 після оформлення всіх документів.

 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5, а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4.

Спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 є її чоловік ОСОБА_3.

 З пояснень представника позивачки та відповідача вбачається, що земельна ділянка, яку, як пояснила представник позивача, хотіла купити позивачка, не була приватизована і на неї не було видано Державний акт на право власності ні на ім»я ОСОБА_5, ні на ім»я його померлої матері.

Таке свідчить про те, що на момент оформлення позивачкою та померлою ОСОБА_4 розписок з приводу отримання коштів та обов»язку по придбанню зазначеної земельної ділянки,  питання купівлі-продажу земельної ділянки взагалі не могло стояти, оскільки був відсутній предмет купівлі-продажу – земельна ділянка, яка б перебувала у власності ОСОБА_5.

Відповідно до ст. 570 ЦК України, завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів на підтвердження зобов»язань і на забезпечення його виконання.

    Таке свідчить про те, що завдатком визнається сума, яка передається однією з сторін іншій стороні по вже укладеній угоді в рахунок часткового проведення платежів та на забезпечення її виконання.

    З матеріалів справи вбачається, що угода між позивачкою та померлою ОСОБА_4 про відчуження земельної ділянки та будинку укладена не була, в зв»язку з чим передану ОСОБА_1 суму ОСОБА_4 не можна вважати завдатком.

    За таких обставин, отримані від позивачки кошти ОСОБА_4 повинна була б повернути, як безпідставне збагачення.

    Враховуючи, що ОСОБА_4 померла, а ОСОБА_3 прийняв спадщину після її смерті, то за правилами ст.1231 ЦК України, суд обґрунтовано стягнув з нього на користь позивачки гривневий еквівалент 400 доларів США,  що за курсом НБУ складає 2200 гривень.

    Оскільки позивачкою не було доведено факту заподіяння їй відповідачем матеріальної та моральної шкоди, то суд у цій частині позову ухвалив обґрунтоване рішення про відмову у позові.

    Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і на законність оскаржуваного рішення не впливають.

    Рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, і підстави для його скасування відсутні.

    Керуючись ст. 301,302,305,307,317,218 ЦПК України, колегія суддів ,

У Х В А Л И Л А :

     Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 відхилити, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 лютого 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена  протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України, шляхом подачі касаційної скарги.

головуючий:                              

судді: