Справа №22-4127 головуючий в 1 інстанції Козлов Р.Ю.
Категорія доповідач Остапчук Д.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 липня 2010 колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого Остапчука Д.О.
суддів: Барановської Л.В., Побірченко Т.І.
при секретарі Ражевій В.В.
у відкритому судовому засіданні в м.Києві розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м.Києва від 10 лютого 2010 року у справі за позовом Приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю «Zosimal Investments Limited» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , -
В С Т А Н О В И Л А :
У квітні 2009 року ВАТ Банк «ТРАСТ» звернулося до суду з позовом до відповідачів про солідарне стягнення заборгованості за кредитним зобов’язанням в сумі 2 964 132 грн. 37 коп..
Рішенням Печерського районного суду м.Києва від 10 лютого 2010 року позов задоволено.
Стягнуто з солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю «Zosimal Investments Limited» заборгованість за договорами про надання траншів від 23 червня 2008 року та від 24 червня 2008 року в розмірі 495 793,9 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день ухвалення рішення становить 4 010 972 гривні 73 коп., та судові витрати в сумі 1730 гривень 00 коп..
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, рішення суду вважає незаконним, просить його скасувати, а провадження у справі закрити.
Зазначає, що суд, задовольняючи позов та стягуючи на користь позивача суму кредиту, не звернув уваги на те, що на підставі заяви позивача було звернуто стягнення на майно відповідача, яке було придбано на прилюдних торгах за 995279 гривень.
Таким чином були частково задоволені вимоги позивача про погашення заборгованості по кредиту.
Суд при ухваленні зазначеного рішення, вказаної обставини не врахував.
Крім того, у позивача відсутнє право вимоги про стягнення зазначеної заборгованості, оскільки угода про передачу ВАТ Банк Траст майнових прав та права вимоги повернення кредиту до ТОВ «Zosimal Investments Limited» є недійсною.
Перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідач ОСОБА_2 не дотримувався умов кредитних договорів щодо строків повернення отриманих коштів, внаслідок чого виникла заборгованість.
Такі висновки відповідають встановленим фактам та ґрунтуються на законі.
Судом встановлено, що 18 червня 2008 року між ВАТ Банк «РНС», правонаступником якого є ВАТ Банк «ТРАСТ» (а.с.9), та ОСОБА_2 було укладено кредитну угоду №275, за умовами якої ОСОБА_2, отримав кредитні кошти в межах строку, що становить 120 місяців з дня підписання угоди. При цьому п. 1.2 угоди передбачено, що загальний розмір кредитних коштів в межах даного зобов’язання не повинен перевищувати 336 000 доларів США.
На підставі даної угоди 23 червня 2008 року сторони уклали договір про надання траншу, згідно якого відповідач отримав кредит в розмірі 140 000 доларів США на умовах поетапного повернення вказаної суми до 18 червня 2018 року зі сплатою 18% річних за час користування кредитними коштами.
Крім того, 24 червня 2008 року сторони уклали договір про надання траншу, згідно умов якого, відповідач отримав кредит в сумі 196 000 доларів США з остаточною датою повернення кредитних коштів 18 червня 2018 року зі сплатою 18% річних.
Факт виконання Кредитором своїх зобов’язань щодо надання кредитних коштів підтверджується відповідними валютними меморіальними ордерами.
У період дії кредитних зобов’язань відповідач ОСОБА_2 не дотримувався умов зазначених договорів щодо строків погашення сум кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість перед Кредитором за договором про надання траншу від 23 червня 2008 року в сумі 207 475,66 доларів США, а за договором про надання траншу від 24 червня 2008 року в сумі 288320,25 доларів США.
27 лютого 2009 року між ВАТ Банк «ТРАСТ» та ПАК з обмеженою відповідальністю «Zosimal Investments Limited» укладено договір придбання майнових прав, за яким ВАТ Банк «ТРАСТ» передало останньому належні йому майнові права за вищевказаними кредитними договорами.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно умов п. 5 7. Договору про надання траншу від 23 червня 2008 року Кредитор набуває право вимагати, в тому числі в судовому порядку, від Клієнта дострокового повернення кредиту, а Клієнт зобов’язується на вимогу Кредитора достроково повернути кредит в повному обсязі та сплатити нараховані проценти за користування кредитом, нараховану неустойку та інші платежі та нарахування за цим договором (при їх наявності), що підлягають сплаті, у випадках затримання сплати частини кредиту та/або процентів за його користування щонайменше на один календарний місяць; іншого істотного порушення умов кредитного договору…; в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
Договір про надання траншу від 24 червня 2008 року містить аналогічне положення.
За таких обставин та враховуючи, що факт порушення умов кредитного договору з боку відповідача знайшов своє підтвердження, то суд дійшов обґрунтованого висновку про підставність позову.
Враховуючи, що згідно умов договору поруки від 18 червня 2008 року з метою забезпечення основного зобов’язання ОСОБА_1 виступив поручителем ОСОБА_2, сума боргу підлягає солідарному стягненню з відповідачів в порядку ст. 554 ЦК України.
Доводи апеляційної скарги про те, що право позивача на стягнення спірних сум, ним вже частково реалізоване, шляхом звернення до виконання виконавчого напису нотаріуса щодо реалізації предмету договору іпотеки, безпідставні, оскільки виконавче провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса на даний час не завершено, будь-яких коштів за рахунок реалізації заставленого майна позивачем отримано не було.
Крім того, за правилами ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень щодо одного й того самого боржника, вони об’єднуються у зведене виконавче провадження, а відтак твердження представника відповідача про ймовірність подвійного стягнення спірних сум за даним рішенням суду та за рахунок реалізації заставленого манна є помилковими.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і на законність оскаржуваного рішення не впливають.
Рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.301,303,307,317,218 ЦПК України, колегія
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Печерського районного суду м.Києва від 10 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом 2 місяців.
Головуючий:
Судді: