справа № 2-691 /2010 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2010 року м. Сімферополь

Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого, судді Онищенко Т.С.,

при секретарі Ревенко-Котовської Н.Г.,

розглянувши  у відкритому попередньому судовому засіданні цивільну справу   за позовом ОСОБА_3  до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, обґрунтовуючи  свої вимоги тим, що між нею та її чоловіком втрачено відчуття любові і взаєморозуміння, у зв'язку з чим збереження шлюбу з відповідачем вважає неможливим.

Позивач в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позовній заяві, на розірванні шлюбу наполягала, зазначивши, що на примирення не згодна, просила позов задовольнити та ухвалити рішення про розірвання шлюбу в попередньому судовому засіданні.

Відповідач в судовому засіданні заявлені позовні вимоги визнав, на розірвання шлюбу погодився, про що надав відповідну письмову заяву.

Відповідно до частини 4 статті 130 Цивільного процесуального кодексу України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому статтею 174 цього ж Кодексу. Згідно з частиною 4 статті 174 Цивільного процесуального кодексу України у разі визнання  відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що  у справі можливо постановити рішення при проведенні попереднього судового засідання.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Сторони 15.07.2005 зареєстрували законний шлюб, про що Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім’ї зроблено відповідний актовий запис №1460 та видано свідоцтво про шлюб.

У кожної зі сторін це перший шлюб.

Від шлюбу подружжя мають неповнолітню дитину – сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Основна причина розпаду сім'ї це різниця характерів, відсутнє взаєморозуміння і довір'я.

Подружні відносини між сторонами припинені з вересня 2009 року.

Позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач не заперечує і надав на це письмову згоду.

Правовідносини сторін регулюються статтями 104, 105, 110-112  Сімейного кодексу України.

Таким чином, визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі вищевикладеного, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу – одна з основних його засад. Шлюб – це сімейний союз, при цьому  слово „сімейний” засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово „союз”, підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується  на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Позивач скористувався даним правом та звернувся до суду з цим позовом і наполягає на розірванні шлюбу.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберегти шлюб з відповідачем.

Приймаючи до уваги згоду відповідача на розірвання шлюбу  і відсутність згоди позивача на примирення, суд вважає що причини, що спонукають сторони наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, в наслідок чого позов підлягають задоволенню.

Державне мито при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу у розмірі 17,00 грн. суд покладає на відповідача.

Судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

З урахуванням викладеного, на підставі статей 104, 105, 110-112 Сімейного кодексу України, керуючись статтями  10, 130, 174, 212, 215  Цивільного процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.   Позов задовольнити  повністю.

2.   Шлюб   між   ОСОБА_3   та   ОСОБА_2 , зареєстрований 15.07.2005 Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім’ї, актовий запис №1460, розірвати.

3.   Стягнути при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу державне мито в доход держави з ОСОБА_2 – 17   грн .,  ОСОБА_3 від сплати державного мита при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу  – звільнити.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим  через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку, передбаченому частиною 4 статті 295  Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя                                 Онищенко Т.С.