У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого              Федченка О.С.,

суддів Коротких О.А. та Школярова В.Ф.,

за участю прокурора              Апанаскович Л.В.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 13 липня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Кіровоградської області на постановлене щодо ОСОБА_5 судове рішення,

встановила:

    вироком Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від            22 травня 2009 року

                               ОСОБА_5,

                               ІНФОРМАЦІЯ_1,

                               несудимого,

засуджено за ч. 3 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він 06 січня 2009 року, приблизно о        18 год. 30 хв., у стані алкогольного сп’яніння проник у будинок ОСОБА_6 у                 с. Мартинівка  Новоархангельського району Кіровоградської області, де із застосуванням  до  ОСОБА_7 насильства,  яке   було  небезпечним  для  життя  і

здоров’я,  та погрози застосування  такого  насильства  до  ОСОБА_6,  вчинив

напад на потерпілих, під час якого заволодів належними останній грошима в сумі 100 грн.

У касаційному поданні прокурор, посилаючись на те, що судом безпідставно не призначено ОСОБА_5 додаткове покарання у виді конфіскації майна, яке передбачене як обов’язкове санкцією ч. 3 ст. 187 КК України, порушує питання про скасування постановленого щодо засудженого вироку та направлення справи на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у поданні доводи, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 КК України та роз’яснень, що містяться у п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», конфіскація майна призначається у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині Кримінального кодексу України за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за вчинення особливо тяжкого корисливого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, санкція якого передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна, як обов’язкове.

Згідно з ч.2 ст. 69 КК України, суд може не призначати додаткове покарання, що передбачене в санкції статті ( санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обов’язкове, на підставах, передбачених у частині першій цієї статті.

Проте суд, не призначивши ОСОБА_5 додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, що передбачена в санкції ч.3 ст. 187 КК України як обов’язкове, не навів у вироку жодного мотиву прийнятого рішення, що відповідно до ст. 398 КПК України є неправильним застосуванням кримінального закону і є безумовною підставою для скасування судового рішення.

Отже, вирок суду за наведених обставин слід скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, під час якого, в разі доведеності винності ОСОБА_5 у вчиненні цього злочину, суду слід призначити йому покарання з дотриманням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів

                                         у х в а л и л а :

касаційне подання першого заступника прокурора Кіровоградської області задовольнити.

Вирок Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від        22 травня 2009 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд .

                                                              с у д д і :

Федченко О.С.                        Коротких О.А.                     Школяров В.Ф.