Справа № 1-46/10

В И Р О К

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

28 липня 2010 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого         Денисової Т.С.

за участю секретаря           Кінзерського О.В.

         прокурора            Халанчука С.І.

         захисника            ОСОБА_1

         потерпілого          ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Борщеві кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя с.Озеряни Борщівського району, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, не працюючого, судимого 27 жовтня 2009 року Тернопільським міськрайонним судом за ч.1 ст.309 КК України до сплати 1000 грн. штрафу,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.1 ст.304 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя с.Озеряни Борщівського району, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, учня Борщівського СТПУ, не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

в с т а н о в и в :

Підсудний ОСОБА_3 20 березня 2010 року, знаючи, що ОСОБА_4 є неповнолітньою особою, запропонував останньому у с.Озеряни Борщівського району вчинити крадіжку чужого майна, чим втягнув неповнолітнього у злочинну діяльність, і того ж дня, 20 березня 2010 року підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 біля 16 год., за попередньою змовою групою осіб, з метою вчинення крадіжки чужого майна, приїхавши підводою з конем, якою користується ОСОБА_4, до земельної ділянки з новобудовою, що належить ОСОБА_2 та яка розташована на околиці с.Озеряни Борщівського району, діючи умисно, з корисливих спонукань, таємно викрали 250 штук цегли та в той же день збули ОСОБА_5, жителю с.Озеряни Борщівського району. Продовжуючи свої злочинні дії, в той же день, біля 17 год. підсудні таємно викрали ще 250 штук цегли і тією ж підводою перевезли викрадене та збули ОСОБА_5 Всього підсудні викрали 500 штук цегли вартістю 0,90 грн. за 1 штуку на загальну суму 450.00 грн., що належить потерпілому ОСОБА_2

Підсудний ОСОБА_3 вину у вчиненні злочинів визнав повністю і показав, що 20 березня 2010 року, знаючи, що на земельній ділянці ОСОБА_2 у с.Озеряни є цегла, яку можна продати, запропонував неповнолітньому Липці викрасти цеглу та збути її. На підводі з конем, якою користується Липка, біля 16 год. приїхали до земельної ділянки ОСОБА_6, і за два рази, завантажуючи на підводу по 250 штук, таємно викрали 500 штук цегли. Викрадену цеглу перевезли до господарства ОСОБА_5, який на його пропозицію погодився цеглу купити, заплатив їм гроші у сумі 240 грн. Грішми вони поділилися. В той же день його та Липку зупинив ОСОБА_2, побачив на підводі залишки цегли і викрив їх у вчиненні крадіжки. В той же день вони повернули ОСОБА_5 гроші, а Липка згодом підводою перевіз усю викрадену цеглу на земельну ділянку ОСОБА_2 У вчиненому розкаюється.

Підсудний ОСОБА_4 вину у вчиненні злочину не визнав і показав, що про вчинення ОСОБА_3 крадіжки нічого не знав. Останній зустрів його випадково у с.Озеряни, коли він керував конем з підводою, і попросив перевезти цеглу. За надану послугу обіцяв добре заплатити. Він постійно, користуючись підводою з конем, що належать його дідусю ОСОБА_7, надає жителям села послуги, за що не раз отримує оплату. А тому не запідозрив у пропозиції ОСОБА_3 нічого поганого. ОСОБА_3 скерував його на околицю села Озеряни, де з однієї з земельних ділянок вони стали носити та складати на підводу цеглу. ОСОБА_3 запевнив його, що цегла його власна. Їдучи до села, ОСОБА_3 прикрив цеглу соломою і пояснив, що ховає її від дружини. Приїхали вони до господарства ОСОБА_5, де розвантажили підводу. Згодом зробили ще одну поїздку та перевезли цеглу ОСОБА_5. Всього було перевезено 500 штук цегли. ОСОБА_5 заплатив ОСОБА_3 240 грн., останній дав йому 120 грн. за надані послуги. На зворотному шляху їх зустрів ОСОБА_2 і звинуватив у крадіжці його цегли. Дізнавшись про скоєний злочин, пообіцяв ОСОБА_6 все повернути – перевезти цеглу на місце, що і зробив, а також повернув свої 120 грн., що зробив і ОСОБА_3. Домовленості із ОСОБА_5 не мав.  

Суд, об”єктивно дослідивши всі зібрані та перевірені у судовому засіданні докази, прийшов до переконання про доведеність обвинувачення підсудних ОСОБА_3 у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.1 ст.304 КК України, та ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Винність підсудних, не дивлячись на те, що підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні крадіжки чужого майна визнала повністю, а підсудний ОСОБА_4 – не визнав, доведена показами потерпілого, свідків, протоколами очних ставок, протоколом огляду місця події, власними показами підсудних під час досудового і судового слідства та іншими доказами дослідженими в судовому засіданні.

Так, потерпілий ОСОБА_2 показав, що на околиці с.Озеряни має земельну ділянку, де має намір будувати житловий будинок. 20 березня 2010 року біля 16 год. знаходився на фермі с.Озеряни і побачив, як з його земельної ділянки виїжджає невідома підвода. Коли приїхав до ділянки, побачив відсутність частини цегли, що була складена на фундаменті. Після цього став їздити по селу в пошуках побаченої підводи і через певний час у центрі села зустрів на підводі з конем підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_3 При огляді підводи виявив уламки цегли, пил. Підсудні зізналися у вчиненні крадіжки цегли і вказали місце, де її збули. У господарстві ОСОБА_5, у дворі він впізнав свою цеглу. ОСОБА_4 поросив його не здіймати галасу, пообіцяв усю цеглу повернути. Через деякий час Липка перевіз усю – 500 штук цегли і склав на його фундаменті.    

Свідок ОСОБА_5, що вбачається з оголошеного в судовому засіданні протоколу допиту (а.с.69), показав, що 20 березня 2010 року після 16 год. до нього додому приїхали підводою з конем ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і запропонували купити у них цеглу по 0,50 коп. за штуку, на що він погодився. Підсудні завезли і розвантажили дві підводи цегли, а саме 500 штук, за що він їм заплатив гроші в сумі 240 грн. Через деякий час підсудні повернулися із ОСОБА_2. Він останнього він дізнався, що цегла крадена. Підсудні підтвердили те, що цегла крадена, після чого повернули йому гроші, а він дозволив вивезти цеглу.

Свідок ОСОБА_6 показав, що при розкритті злочину – крадіжки у ОСОБА_2 з земельної ділянки 500 штук цегли, відбирав у неповнолітнього на той час підсудного ОСОБА_4, пояснення. Пояснення відбиралося в присутності батька останнього - ОСОБА_8 Підсудний зізнався у тому, що підсудний ОСОБА_3 запропонував йому вчинити крадіжку цегли, на що він погодився. Обоє вони двічі, завантаживши підводу, перевезли цеглу до господарства ОСОБА_5, якому цеглу продали. Гроші поділили порівну. Ніякого тиску на неповнолітнього з його боку вчинено не було. Після написання пояснення, пояснення було прочитано неповнолітнім та батьком і підписано ними. На очній ставці, проведеній на досудовому слідстві він підтвердив свої покази.

 Свідок ОСОБА_7 показав, що 20 березня 2010 року біля 18 год. його онук ОСОБА_4 приїхав конем з підводою додому і коли він її оглянув, то на дні помітив уламки цегли, порох. При цьому ОСОБА_4 пояснив, що перевозив підводою цеглу. В той же вечір до них додому прийшов ОСОБА_3 і вони про щось скритно перемовлялися. На його наполегливі запитання ОСОБА_4 зізнався, що на прохання ОСОБА_3 в той день перевозив їхньою підводою крадену цеглу з земельної ділянки ОСОБА_2 При цьому онук йому пояснив, що дійсно не знав, що цегла крадена. ОСОБА_4 сам перевіз усю цеглу з господарства ОСОБА_5 на земельну ділянку ОСОБА_6.

З протоколу огляду місця події (а.с.4) від 25 березня 2010 року вбачається, що на земельній ділянці у с.Озеряни, що надана під будівництво ОСОБА_2 розміром 0,25 га, на фундаменті виявлено поскладену в чотири штабелі цеглу. В одному з штабелів колір частини цеглин відрізняється від інших. Як пояснив присутній при огляді потерпілий ОСОБА_2, зазначена частина цегли повернута на місце підсудним ОСОБА_4 після викриття ним останнього та підсудного ОСОБА_3 у вчиненні крадіжки цегли.

При проведенні відтворення обстановки та обставин події, що вбачається з протоколу від 10 квітня 2010 року (а.с.48-50), підсудний ОСОБА_3 підтвердив раніше дані покази, відтворив обставини крадіжки разом з ОСОБА_4 цеглу з земельної ділянки ОСОБА_2.

Згідно довідки, виданої приватним підприємцем ОСОБА_9, від 29 березня 2010 року, вартість однієї цеглини будівельної становить 0,90 грн. (а.с.17)

Покази підсудного ОСОБА_4, дані при проведенні досудового слідства та в судовому засіданні, суд оцінює критично, оскільки вони суперечать фактичним обставинам справи, дані з метою уникнути кримінальної відповідальності за скоєний злочин.

Так, будучи опитаним при проведенні дослідчої перевірки в присутності батька ОСОБА_8, ОСОБА_4 пояснив, що 20 березня 2010 року він погодився на пропозицію знайомого ОСОБА_3 вчинити крадіжку цегли з земельної ділянки неподалік господарства ОСОБА_10, що того дня і зробили.

Посилання підсудного на той факт, що працівником міліції не правильно записані його пояснення, суд вважає безпідставними.

Покази, щодо правомірності своїх дій, свідок ОСОБА_6 підтвердив на досудовому слідстві під час проведення очних ставок із підсудним ОСОБА_4 (а.с.57) та його батьком ОСОБА_8 (а.с.58), а також в судовому засіданні.

Окрім цього, ні підсудний, ні його батько із заявою на неправомірність дій працівників Борівського РВ УМВСУ не зверталися.

    Підсудний ОСОБА_3, даючи покази 10 квітня 2010 року під час допиту як підозрюваного (а.с.45), при проведенні очної ставки (а.с.52), під час проведення відтворення обстановки та обставин події (а.с.48), 20 квітня та 11 травня 2010 року як обвинувачений (а.с.68, а.с.93), підсудний ОСОБА_3 покази не змінював, а тому, суд вважає, що покази дані підсудним ОСОБА_3 під час розслідування справи та в судовому засіданні є правдивими, приймає їх до уваги, оскільки ці покази підсудного узгоджуються з іншими доказами, добутими в судовому засіданні.

Посилання підсудного на той факт, що він не знав про вчинення ОСОБА_3 крадіжки чужого майна, суд до уваги не бере, оскільки вони повністю спростовані зібраними по справі доказами, а саме, показами підсудного ОСОБА_3, потерпілого ОСОБА_2, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, а також в частині показів ОСОБА_7  

Підходячи до кваліфікації дій підсудного ОСОБА_3, суд находить, що останній вчинив таємне викрадення майна, що належить ОСОБА_2, кваліфікуючою ознакою якого є вчинення злочину за попередньою змовою осіб, а тому його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.185 КК України.

Окрім цього, підсудний ОСОБА_3 втягнув неповнолітнього ОСОБА_4 у злочинну діяльність, а тому його дії також слід кваліфікувати за ч.1 ст.304 КК України.

При кваліфікації дій підсудного ОСОБА_4 суд приходить до висновку, що останній вчинив таємне викрадення майна, що належить ОСОБА_2, кваліфікуючою ознакою якого є вчинення злочину за попередньою змовою осіб, а тому його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.185 КК України.

При обранні міри покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу підсудного, який по місцю проживання характеризується позитивно, пом”якшуючі покарання обставини: щире каяття, сприяння розкриттю злочину, перебування на його утриманні неповнолітньої дитини, думку потерпілого про не застосування до підсудного суворої міри покарання, а тому вважає за необхідне обрати підсудному покарання у виді позбавлення волі.

Судом також враховується можливість виправлення підсудного без відбування покарання у виді позбавлення волі, а тому його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням і з іспитовим строком.

У відповідності до ст.76 КК України на підсудного ОСОБА_3 слід покласти певні обов”язки.

При обранні міри покарання підсудному ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який злочин вчинив вперше, по місцю проживання, навчання та роботи характеризується позитивно, пом”якшуючі покарання обставини: вчинення злочину особою, яка не досягла повноліття, повне відшкодування завданих збитків, думку потерпілого про не застосування до підсудного суворої міри покарання, а тому вважає за необхідне обрати підсудному покарання у виді обмеження волі.

Судом також враховується можливість виправлення підсудного без відбування покарання у виді обмеження волі, а тому його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням і з іспитовим строком.

У відповідності до ст.76 КК України на підсудного ОСОБА_4 слід покласти певні обов”язки.

Речові докази: 500 штук цеглин та підводу, повернуті органом досудового слідства, відповідно, потерпілому ОСОБА_2 та власнику ОСОБА_7 під розписку, вважати повернутими за приналежністю.

    Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в :

Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.1 ст.304 КК України, і призначити покарання:

за ч.2 ст.185 КК України 1 (один) рік обмеження волі,

за ч.1 ст.304 КК України 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим вважати ОСОБА_3 остаточно засудженим на 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням, визначивши іспитовий строк 2 роки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов”язок в період іспитового строку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з»являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 залишити підписку про невиїзд.

Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, і призначити покарання 1 (один) рік обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням, визначивши іспитовий строк 1 рік.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов”язок в період іспитового строку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_4 залишити підписку про невиїзд.

Речові докази по справі: 500 штук цеглин та підводу, вважати повернутими за приналежністю.      

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Тернопільської області через Борщівський районний суд протягом п»ятнадцяти діб з моменту його оголошення.

Головуючий: підпис

З оригіналом згідно.

Суддя Борщівського районного суду                         Денисова Т.С.