справа № 2-297 /2010 рік

 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2010 року м. Сімферополь

Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого, судді Онищенко Т.С.,

при секретарі Ревенко-Котовської Н.Г.,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні цивільну справу   за позовом   ОСОБА_3  до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за  комунальні послуги, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що  за договором відступлення права вимоги він має право пред’являти до відповідача вимогу про сплату заборгованості за надання послуг ПП «ЖЕО «Салгір» по утриманню прибудинкової території і вивозу твердих побутових відходів.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити та відшкодувати судові витрати.

Відповідач та її представник в судовому засіданні з розрахунком заборгованості погодились та пояснили, що договір з ПП «ЖЕО «Салгір» по утриманню прибудинкової території і вивозу твердих побутових відходів не укладався.

Матеріалами справи і дослідженими в судовому засіданні доказами встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Мирнівської сільської ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим від 23.08.2006 затверджено тариф на житло-комунальні послуги.

Приватне підприємство «ЖЕО «Салгір» надавало житло-комунальні послуги по утриманню прибудинкової території і вивозу твердих побутових відходів будинку АДРЕСА_1.

Відповідач є власником житла – квартири АДРЕСА_1 АР Крим.

Згідно з довідкою-розрахунком, відповідач має заборгованість за житло-комунальні послуги по утриманню прибудинкової території і вивозу твердих побутових відходів за період листопад 2007 року по липень 2008 року на загальну суму 277,83 грн.

05.04.2009 між позивачем та Приватним підприємством «ЖЕО «Салгір» укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до умов якого первісний кредитор – ПП «ЖЄО «Салгір» передав новому кредиторові – позивачеві право вимоги до відповідача про стягнення заборгованості за період з 01.11.2007 по 01.08.2008 за комунальні послуги по утриманню прибудинкової території і вивозу твердих побутових відходів на загальну суму 277,83 грн.

Правовідносини сторін регулюються статтями 509-518, 526, 612, 625, 901-903  Цивільного кодексу України, статтею 162 Житлового кодексу України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги»..

Дослідивши матеріали справи, заслухавши сторони, оцінивши докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідач, який є фактичним споживачем наданих комунальних  послуг, не виконав належним чином свої зобов'язання по сплаті комунальних послуг і повинен виплатити позивачеві, як заміненому кредиторові,  виниклу заборгованість по утриманню прибудинкової території і вивозу твердих побутових відходів на загальну суму 277,83 грн.

Відповідач не надав суду доказів  того, що ними були вжитті всі залежні від нього заходи щодо належного виконання зобов'язання.

Підстав, передбачених статтею 617 Цивільного кодексу України,  для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання судом не встановлено.

Відповідачем не надано суду належних доказів, що спростовують правомірність, і обґрунтованість позовних вимог.

Суд не погоджується з розрахунком, наданим позивачем, в частині нарахування індексу інфляції і 3% річних за порушення зобов’язання.

Так зі змісту договору відступлення права вимоги вбачається, що позивач прийняв право вимоги до відповідача на суму 277,83 грн., при цьому первісний кредитор не нараховував індекс інфляції і 3% річних за порушення зобов’язання.

Таким чином, нарахування індексу інфляції і 3% річних за порушення зобов’язання заміненим кредитором можливе тільки після укладення договору відступлення права вимоги, а не до цього часу.

За таких обставин, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість з урахуванням індексу інфляції та 3% річних (за період квітень – липень 2009 року) в розмірі 287,53 грн.(277,83 грн. – основний борг + 6,94 грн. – інфляційні витрати + 2,76 грн. – 3% річних за прострочення виконання зобов’язання).

Відповідно до статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, суд стягує  з відповідача  судові витрати   на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв’язку з частковим задоволенням позову, суд стягує з  відповідача в доход держави судовий збір в розмірі 38,92 грн., а з позивача – в розмірі 12,08 грн.

  З урахуванням викладеного, керуючись статтями  10, 60, 88, 212, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.   Позов задовольнити частково.

2.   Стягнути з ОСОБА_4  на користь ОСОБА_3 заборгованість з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в розмірі 287,53 грн. і судові витрати у розмірі 22,90 грн., а всього 310,43   грн.

3.   У задоволені решті частині позовних вимог відмовити.

4.   Стягнути з ОСОБА_4  в доход держави судовий збір в розмірі 38,92 грн.

5.   Стягнути з ОСОБА_3  в доход держави судовий збір в розмірі 12,08 грн.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим  через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку, передбаченому частиною 4 статті 295  Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                               Онищенко Т.С.