Справа № 2-2589/10

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем                   України

14 липня  2010 року                     Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

у складі: головуючої судді                                    Корніюк А.П.,

 за участю секретаря                                               Кисилівської В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кам'янець-Подільському справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2   до  управління Пенсійного фонду України в м. Кам’янець-Подільському про стягнення недоплачених сум щомісячної соціальної допомоги , -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі  10.06.2010р.  звернулися до суду з даними  позовами  і в підтвердження своїх вимог зазначають, що  є  дітьми війни і згідно Закону України «Про  соціальний захист  дітей війни» мають право  на отримання щомісячної  доплати  до основної пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак відповідач не проводив нарахування та виплату відповідних доплат саме в вищезазначеному розмірі, а тому позивачі просять суд винести рішення, яким стягнути із відповідача недоплачену допомогу як дітям війни за 2007-2008роки і 6 місяців 2009 року в розмірі 3452,50грн.

06.07.2010р. позивачі направили  до суду заяву, згідно якої уточнюють свої  позовні вимоги, а саме: просять суд зобов»язати відповідача здійснити їм  виплату як дітям  війни недоплачену надбавку до пенсії за період 2007 – 2008роки  та 6 місяців 2009 року, визнати дії відповідача щодо невиплати в повному обсязі даної допомоги за період 2007 – 2008роки  та 6 місяців 2009 року неправомірними  та стягнути судові витрати.    

Позивачі до суду не з»явилися, направивши заяву про розгляд справи у  їх відсутності.

Представник відповідача до суду також не з»явився, однак направив заяву, згідно якої позовні вимоги  не визнає і просить суд слухати справу в відсутності представника управління Пенсійного фонду України в м. Кам’янець-Подільському.

Суд, вивчивши матеріали справи вважає, що уточнені позовні вимоги позивачів  підлягають частковому  задоволенню.

Судом встановлено, що позивачі  мають статус дітей війни відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що підтверджується ксерокопіями  паспортів ОСОБА_2 та ОСОБА_1    

Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується  на 30 відсотків  мінімальної пенсії  за віком.

  Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. № 6-рп/2007 визнано неконституційним  положення Закону України  «Про державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено  на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

 Відповідно до ч. 3 резолютивної частини даного рішення - положення, які  визнані неконституційними втрачають чинність  з дня ухвалення Конституційним Судом  України цього рішення.

Виходячи із вищезазначеного, позивачі  мають право на отримання щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком  саме з 09.07.2007р. А тому,  підлягає частковому  задоволенню позовна вимога позивачів щодо зобов»язання відповідача виплатити недоплачену надбавку до пенсії за період 2007р., оскільки  вищевказане рішення Конституційного Суду  України № 6-рп/2007 набрало чинності з 09.07.2007р.  і не розповсюджуються  на правовідносини, що  існували  до його прийняття .

                Законом України «Про державний бюджет України  на 2008 рік та про внесення змін до  деяких законодавчих актів» від 28.12.2007р.  внесені зміни  до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до яких дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується  замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі  надбавки, встановленої для учасників війни.

               Згідно рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008р п. 41 розділу 2  зазначеного Закону  визнано таким, що є неконституційним  зміни внесені Законом України  від 28.12.2007р.  «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до  деяких законодавчих актів України». Зупинення Законом «Про державний бюджет України» дії інших законів України щодо надання пільг, компенсації і гарантій, внесення змін до  інших законів України, встановлення іншого правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає Конституції України, а тому це не є підставою для відмови  в реалізації позивачами конституційної гарантії та права на отримання підвищення розміру пенсії, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

              А тому, з дня прийняття рішення Конституційним Судом України  від 22.05.2008р.  позивачам  відповідачем повинно було би бути  нараховано  та виплачено  підвищення надбавки до пенсії, визначене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», отже  підлягає частковому  задоволенню позовна вимога позивачів   в частині зобов»язання відповідача   виплатити  недоплаченої надбавки до пенсії  за 2008р. саме:  з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., оскільки  вищевказане рішення Конституційного Суду  України № 10-рп/2008 набрало чинності з 22.05.2008р.  і не розповсюджується  на правовідносини, які існували  до його прийняття. Також встановлено, що відповідачем позивачам у   2008 році проведено відповідну виплату  в розмірі з 01.01.2008р. по 01.04.2008р. – 47грн., з 01.04.2008р.  по 01.07.2008р. -48грн.10коп., з 01.07.2008р. по 01.10.2008р. – 48,20грн. з 01.10.2008р.  по червень 2009р.  – 49,80 грн. Дані факти підтверджуються матеріалами справи, а саме:  довідками управління ПФУ в м. Кам»янці – Подільському №1899 від 01.06.2010р. та № 1300 від 01.06.2010р. , № 2348 від 22.06.2010р. №2346 від 22.06.2010р.  

              На думку суду, підлягає задоволенню позовна вимога позивачів щодо зобов»язання відповідача виплатити недоплачену надбавку до пенсії  за період з 01.01.2009р. по 01.07.2009р., оскільки в 2009 році будь-які обмеження щодо даних виплат в законодавчому порядку не встановлювалися. Адже ст.71 Закону України «Про Державний Бюджет України на 2009 рік » Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються  залежно від розміру мінімальної заробітної плати,  в абсолютних сумах у межах асигнувань , передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат , вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених спеціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги , що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».                            

            Згідно ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених даним законом, здійснюється за рахунок коштів Державного Бюджету України  і доплату  до пенсії позивачу здійснює відповідач, а тому і слід зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Кам’янці-Подільському провести відповідні  виплати позивачам  починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007р., з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01.01.20009р. по 01.07.2009р.

                На підставі вищенаведеного  підлягає частковому задоволенню позовна вимога позивачів про визнання дій відповідача  щодо невиплати  їм в повному обсязі щомісячної соціальної допомоги   за період 2007 – 2008роки  та 6 місяців 2009 року неправомірними .  

        Разом з тим суд вважає, що доводи представника відповідача в поданих суду запереченнях  щодо правомірності дій УПФ при нарахуванні та виплаті  підвищення до пенсії позивачу  в межах бюджетних асигнувань є безпідставними.  

        Відсутність бюджетного фінансування доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону № 2195-ІV, не може бути причиною невиконання покладених на УПФ зобов’язань, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.  

         Посилання УПФ на чинність постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою визначаються розміри підвищення до пенсії дітям війни (п. 8), не можуть бути взяті до уваги, оскільки дана постанова суперечить положенням Закону № 2195-ІV, а, виходячи із засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме цей Закон.  

     Також суд  не приймає  до уваги посилання представника  відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 Закону № 2195-ІV.  

      На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.  

      В силу ст. 2 ч. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.  

      Таким чином, при визначенні розміру підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону № 2195-ІV застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 ч. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Положення частини 3 цієї статті не є перешкодою для застосування зазначеної величини, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком.  

              Згідно ч.1ст. 88 ЦПК України   підлягає частковому задоволенню позовна вимога позивачів  щодо стягнення судових витрат із відповідача, що підтверджені квитанціями №№ 3, 4, 5, 6   від 10.06.2010р.

               Керуючись    ст. ст. 10, 11, 60, 61,88, 209, 213-215 ЦПК  України, суд –

В И Р І Ш И В :

              Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2   до  управління Пенсійного фонду України в м. Кам’янець-Подільському про стягнення недоплачених сум щомісячної соціальної допомоги задовольнити частково.

               Визнати дії управління Пенсійного фонду України в м. Кам'янці-Подільському   Хмельницької області щодо невиплати  ОСОБА_1, ОСОБА_2   надбавки до пенсії як дітям війни  в розмірі, що передбачено статею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 01.07.2009р.

                Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Кам'янці-Подільському   Хмельницької області виплатити недоплачену надбавку до пенсії ОСОБА_1, ОСОБА_2   в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"  з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року  включно та  з 22 травня 2008 року по 31грудня  2008 року та з 01.01.2009року по 01.07.2009 року  включно з врахуванням проведеної відповідної виплати  ОСОБА_1 та ОСОБА_2  за 2008-2009 роки.

                  Стягнути із управління Пенсійного фонду України в м. Кам'янці-Подільському  Хмельницької області на користь ОСОБА_1 45 ( сорок п»ять) грн. 50коп. судових витрат.

                  Стягнути із управління Пенсійного фонду України в м. Кам'янці-Подільському  Хмельницької області на користь ОСОБА_2 45 ( сорок п»ять) грн. 50коп. судових витрат.

                   В решті позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2  відмовити.

                   Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів  з дня проголошення рішення. На рішення може бути подано апеляційну скаргу в Хмельницький апеляційний суд через Кам’янець–Подільський міськрайонний суд на протязі 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

     Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження подано не було.

Суддя