Справа № 22-6161 Головуючий у 1 інстанції – Панченко О.М.
суддя-доповідач – Остапчук Д.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
8 червня 2010 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м.Києва в складі
головуючого: Остапчука Д.О.
суддів: Барановської Л.В., Горелкіної Н.А.
при секретарі Ражевій В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м.Києва на постанову Деснянського районного суду м.Києва від 26.02.2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м.Києва про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії,
В С Т А Н О В И Л А :
У січні 2010 року позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії. Посилалась на те, що з 2007 року вона перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва та отримує пенсію за віком. Перебуваючи на пенсії продовжує працювати, у зв’язку з чим у 2009 році звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії. Відповідач здійснив перерахунок його пенсії, застосувавши показники середньої заробітної плати (доходу) за 2007 рік. Вважає, що дії відповідача є протиправними та просила зобов’язати здійснити перерахунок її пенсії з врахуванням показників середньої заробітної плати за 2008 рік.
Постановою Дарницького районного суду м.Києва від 26.02.2010 року позов задоволено частково.
Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_2 із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників зайнятих у галузях економіки України, за 2008 рік протиправними.
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 відповідно до чинного законодавства України із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників зайнятих у галузях економіки України за 2008 рік за період з 2008 року по 26.02.2010 року.
У поданій апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, оскаржувану постанову вважає незаконною, просить її скасувати, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Зазначає, що суд задовольняючи позов ОСОБА_2, не звернув уваги на те, що до законодавчого врегулювання питання визначення показника заробітної плати ( доходу ) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, перерахунки пенсій в 2009 році відповідно до підпункту третього пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2008 року № 530 « Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» проводяться із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік (1197,91 грн.)
Перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваної постанови в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 є пенсіонером за віком та з 2007 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва.
Відповідно до запису в трудовій книжці ОСОБА_2, перебуваючи на пенсії, продовжує працювати.
У 2009 році ОСОБА_2 подала до Управління Пенсійного фонду в Деснянському районі м. Києва заяву про перерахунок призначеної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року.
Розпорядженням Управління Пенсійного фонду в Деснянському районі м. Києва ОСОБА_2 здійснено перерахунок пенсії із застосуванням показника заробітної плати (доходу) за повний 2007 рік, який становив 1 197 грн. 91 коп. .
У перерахунку пенсії позивачки із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2008 рік відповідачем відмовлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України ограни державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІУ від 09.07.2003 року передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу.
Відповідно до частини другої цієї ж норми для визначення заробітної плати для обчислення пенсії береться середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.
Частиною четвертою ст. 42 Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», яка є спеціальною нормою, що встановлює підстави та порядок перерахування пенсії працюючому пенсіонеру, передбачено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення попереднього перерахунку пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.
Відповідно до ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вишу юридичну силу,
З матеріалів справи вбачається, що показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, у 2008 році становив 1573,99 гривні.
Відповідач не довів правомірність своїх дій стосовно порахунку пенсії позивача з урахуванням необхідного показника за 2007, а не 2008 рік.
Таким чином, враховуючи те, що позивач звернувся до УПФ у Деснянському районі м. Києва за перерахунком пенсії у 2009 році, суд задовольняючи позов, правильно виходив з того, що для визначення його заробітної плати для обчислення пенсії необхідно застосовувати показник заробітної плати (доходу) за календарний рік, що передував року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2008 рік.
Доводи апеляційної скарги про те, що перерахунок пенсії позивачу було проведено з урахуванням положень підпункту 3 пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян від 28.05.2008 року - № 530 безпідставні, оскільки надання законодавцем права Кабінету Міністрів України на визначення порядку перерахунку пенсії працюючим пенсіонерам, не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допусти звуження змісту та обсягу прав позивача на перерахунок пенсії у порядку, передбаченому ч.4 ст.42 Закону України « Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» № 1058-УІ від 09.07.1993 року, яка має силу Закону, і таким чином має вищу юридичну силу.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і на законність оскаржуваної постанови не впливають.
Постанову ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв»язку з чим підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 303,305,307,317,218 ЦПК України, колегія
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України у Деснянському районі м. Києва відхилити, а постанову Деснянського районного суду м.Києва від 26.02.2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: Судді: