Справа № 22-8403 головуючий у 1 інстанції Нежура В.А.
суддя-доповідач Остапчук Д.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 липня 2010 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м.Києва в складі
головуючого: Остапчука Д.О.
суддів: Барановської Л.В., Побірченко Т.І.
при секретарі Ражевій В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 22 березня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва про зобов’язання суб’єкта владних повноважень нарахувати і виплатити надбавку на догляд,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до відповідача про визнання бездіяльності та відмови відповідача щодо нарахування і виплати їй державної соціальної допомоги на догляд в сумі 50 грн. 00 коп. надбавки до пенсії протиправними, та просила зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату у повному обсязі їй зазначеної соціальної надбавки, починаючи з 22.06.2009 року.
Постановою Голосіївського районного суду м.Києва від 22.03.2010 року позов задоволено.
Визнано бездіяльність та відмову Управління Пенсійного фонду України Голосіївського району в м. Києві щодо нарахування і виплати ОСОБА_2 щомісячної соціальної надбавки до пенсії на догляд в розмірі 50 грн. 00 коп. протиправними.
Зобов’язано Управління пенсійного фонду України Голосіївського району в м. Києві здійснити нарахування та виплату у повному обсязі ОСОБА_2 щомісячну державну соціальну надбавку до пенсії на догляд в розмірі 50 грн. 00 коп., починаючи з 22.06.2009 року.
У поданій апеляційній скарзі представник відповідача, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, оскаржувану постанову вважає незаконною, просить її скасувати, ухваливши нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Посилається на те, що відповідач обґрунтовано відмовив позивачці у нарахуванні та виплаті зазначеної соціальної допомоги, оскільки у позивачки є працездатна онука.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що позивачка є одинокою і за станом здоров»я потребує постійного стороннього догляду.
Такі висновки відповідають встановленим фактам та ґрунтуються на законі.
Судом встановлено, що позивачка отримує пенсію за віком та за вислугу років і відповідно до медичного висновку ЛКК № 2274/20 за станом здоров’я потребує постійного стороннього догляду та не здатна до самообслуговування (а.с. 13).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року № 654 надбавка на догляд одиноким інвалідам, які потребують постійного стороннього догляду, починаючи з 01.09.2008 року інвалідам 1 групи, одиноким інвалідам II групи, які потребують постійного стороннього догляду або досягай пенсійного віку, одиноким інвалідам III групи, які досягли пенсійного віку, одиноким одержувачам пенсії за віком та за вислугу років, які потребують постійного стороннього догляду, та які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплачується у розмірі 50 гривень.
Пунктом 4 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам,_які не мають права на пенсію, та інвалідам і державної соціальної допомоги на догляд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2005 року № 261, передбачено, що до одиноких осіб належать громадяни, що не мають працездатних родичів, зобов’язаних за законом їх утримувати.
22.06.2009 року ОСОБА_2 звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва з вимогою нарахувати та виплатити їй щомісячну надбавку до пенсії на догляд в розмірі 50 грн. 00 коп. , однак відповідачем їй було відмовлено у нарахуванні та виплаті такої допомоги з посиланням на те, що вона має повнолітню працездатну онуку.
З матеріалів справи вбачається, що у позивачки є двоє повнолітніх, але непрацездатних дітей та повнолітню онуку – ОСОБА_4, яка відповідно до довідки № 515 (форми 3), проживає разом із нею..
В той же час з висновку центральної ЛКК № 465 від 03.08.2009 року, вбачається, що ОСОБА_4 має вроджену ваду серця та на даний час вирішує питання щодо встановлення групи інвалідності, та відповідно до копії трудової книжки з 08.09.1995 року не працює.
За таких обставин, суд дійшов до правильного висновку про те, що ОСОБА_4 є фактично непрацездатною і такою, що фактично не змозі доглядати за позивачкою.
Правильно встановивши фактичні обставини справи, суд дав належну оцінку представленим доказам, дійшов обґрунтованого висновку про підставність позову у цілому.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і на законність оскаржуваної постанови не впливають.
Постанову ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв»язку з цим підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст.304,35,307,317,218 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва відхилити, а постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 22 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення однак може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: