Судове рішення #10274523

Справа № 22-7667                                       Головуючий у 1 інстанції Ганечко О.М.

                                                                                  Суддя-доповідач Остапчук Д.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

6 липня 2010 року                                              м. Київ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м.Києва в складі

головуючого: Остапчука Д.О.

суддів: Барановської Л.В., Побірченко Т.І.

при секретарі Ражевій В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 – ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 01 лютого 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва про визнання нечинним рішення та зобов’язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому посилаючись на неправомірність дій відповідача, просив визнати нечинним рішення про призначення пенсії за віком та зобов»язання включити до стажу наукової роботи час роботи на посаді проректора з навчальної роботи та призначити пенсію у відповідності до Закону «Про наукову та науково-технічну діяльність».

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 1.02.2010 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

У поданій апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, оскаржувану постанову вважає незаконною, просить її скасувати, ухваливши нову постанову про задоволення позову у повному обсязі.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що призначення та нарахування позивачу пенсії було проведено у відповідності з вимогами закону, а підстав для призначення пенсії як науковому працівнику, у спосіб визначений позивачем - немає.

Такі висновки відповідають встановленим фактам та ґрунтуються на законі.

Судом встановлено, що у відповідності до запису у трудовій книжці № 23 11.08.1995 року ОСОБА_2 призначено на посаду проректора з навчальної роботи Української Академії державного управління при Президентові України, на якій він працював до 05.03.2007 року та був звільнений у зв»язку з ліквідацією посади за п.1 ст. 40 КЗпП України на підставі розпорядження Президента України від 28.02.2007 року № 49.

11.12.2008 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва з заявою про призначення йому пенсії за віком на підставі Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Листом від 09.01.2009 року № 23\06 відповідач повідомив позивача про відмову у призначенні пенсії за віком на підставі Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та про рішення комісії щодо призначення пенсії за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».

Таке обґрунтовував тим, що загальний стаж роботи позивача становить 41 рік, 11 місяців, 23 дні, з них стаж роботи на наукових посадах – 13 років, 11 місяців, 4 дні, а не 20 років, як передбачає Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність».  Крім того відповідач посилався на те, що посада проректора з навчальної роботи в Української Академії державного управління при Президентові України не передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2004 року № 257 «Про затвердження переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III – IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається при досягненні пенсійного віку за наявності стажу роботи не менше 25 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 20 років.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2004 року № 257 «Про затвердження переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій навчальних закладів III – IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до ст. 24 Закону України « Про наукову і науково-технічну діяльність » та згідно пункту 2 самого Переліку до посад наукових (науково-педагогічних) працівників                                                                          вищих навчальних закладів III – IV рівнів акредитації, наукових підрозділів в їхньому складі відносяться: керівник (ректор, президент, начальник тощо); заступник керівника, (перший проректор, проректор, перший віце-президент, віце-президент) з науково-педагогічної, наукової роботи; і  тд.

Оскільки посада проректора з навчальної роботи вищезазначеним Переліком не визначена, то стаж роботи позивача на посаді проректора з навчальної роботи правомірно не зарахований відповідачем до стажу роботи як наукового працівника, який має право на призначення пенсії у відповідності до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».  

Загалом стаж роботи позивача на наукових посадах складає 13 років, 11 місяців, 4 дні, тоді як ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» передбачає наявність не менше 20 років стажу на наукових посадах.

За наведених обставин, суд правильно встановивши фактичні обставини справи, дав належну оцінку представленим доказам, дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність позову у цілому.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і на законність оскаржуваної постанови не впливають.

Постанову ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв»язку з цим підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.304,35,307,317,218 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 – ОСОБА_1 відхилити, а постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 01 лютого 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення однак може бути  оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий:

Судді:

       

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація