Судове рішення #10277863

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-2473/10/1970

"27" липня 2010 р.                                                                                           м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд  в складі

                    головуючого судді  Данилевич Н.А.

                    при секретарі Лавренюк О.М.

за участю:

представника позивача  - Кордіяки -Фінько Р.Я.;

представника відповідача  –Кметика В.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу

за позовом  начальника Тернопільського Управління Західного регіонального департаменту АТ «УкрСиббанк»Симчишина Ігоря Васильовича до  другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції   про скасування постанови від 22 січня 2010року про накладення штрафу  в розмірі 510 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду поступив адміністративний позов начальника Тернопільського Управління Західного регіонального департаменту АТ «УкрСиббанк»Симчишина Ігоря Васильовича, далі позивач, до  другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, далі відповідач,   про скасування постанови від 22 січня 2010року про накладення штрафу  в розмірі 510 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що при винесенні оскарженої постанови про накладення штрафу за невиконання вимог державного виконавця, а саме за відмову у повідомленні номера рахунку, на якому обліковуються належні боржнику ОСОБА_4 грошові кошти, відповідач не врахував вимоги, ЗУ «Про банки та банківську діяльність», щодо порядку розкриття банківської таємниці», та виніс протиправну постанову про накладення штрафу, яка підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з мотивів, викладених в адміністративному  позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що при винесенні постанови  про накладенні штрафу за невиконання вимоги державного виконавця від 22.01.2010року  було дотримано вимоги ЗУ «Про виконавче провадження», а тому просив відмовити у задоволенні позову.     

Заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази,  судом встановлено наступні обставини справи:

На виконанні в другому відділі державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції знаходиться виконавчий лист №2-584/09, виданий Тернопільським міськрайонним судом 12.05.2009року  про стягнення з ОСОБА_4 24529,76 грн. витрат на навчання та 245,29 грн. сплаченого судового збору.

Виконавче провадженні за вищевказаним виконавчим листом відкрито постановою державного виконавця від 04.06.2009року.

28.10.2009року відповідачем винесено постанову про арешт коштів боржника, відповідно до якої накладено арешт на кошти в межах суми 24775,05 грн., що належать боржнику ОСОБА_4 та містяться на рахункау(ах) у АКІБ «Укрсиббанк».

07.12.2009року за вих..№ 42461 відповідачем по справі на адресу позивача направлено запит, згідно якого останнього зобов»язано повідомити номер рахунку, на якому обліковуються, належні боржнику-Дейнекі О.Є. кошти та розмір  акумульованої на ньому суми грошей.

На даний запит від 07.12. 2009року позивач повідомив відповідача про те, що залишок коштів на арештованому рахунку боржника ОСОБА_4 становить 1217,82 грн.

        Постановою в.о. начальника Другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції  від 22.01.20010р.   за невиконання вимоги державного виконавця, щодо повідомлення номера рахунку , на якому обліковуються належні боржнику кошти , на начальника  Тернопільського управління ЗРД АТ «УкрСиббанк»Симчишина Ігоря Васиольовича накладено штраф у розмірі 510 грн.

       Проаналізувавши здобуті по справі докази на підставі чинного законодавства,суд приходить до переконання, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних міркувань.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта  владних повноважень обов’язок  щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов’язаний неупереджено, своєчасно та повно вчиняти виконавчі дії.

 

Згідно  ст..62 ч.1  п.б Закону України «Про банки та банківську діяльність»від 07.12.2000р. № 2121-ІІІ інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками органам державної виконавчої служби на їх письмову вимогу з питань виконання рішень судів стосовно стану рахунків конкретної юридичної або фізичної особи –суб»єкта підприємницької діяльності. Стаття 60 вказаного Закону визначає, що банківською таємницею є відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України;

Таким чином, суд приходить до переконання, що відповідь начальника Тернопільського управління ЗРД АТ «УкрСиббанк»на запит ДВС від 07.12.2009р. № 19/42461/05 щодо залишку коштів на арештованому рахунку боржника –ОСОБА_4 відповідає вимогам ст..60,62 ЗУ  «Про банки та банківську діяльність», а тому  постанова про накладення штрафу на посадову особу –Начальника Тернопільськго управління ЗРД АТ «УкрСиббанк»Симчишина І.В. від 22.01.2010року, прийнята  не обґрунтовано.

Приходячи до висновку про задоволення позовних вимог та обираючи спосіб захисту порушених прав позивача, керуючись ч.2 ст.11 КАС України, суд приходить до переконання, що позов слід задовольнити, шляхом  скасування постанови про накладення  штрафу   від 22.01.2010р.

Суд не приймає до уваги, як доказ підтвердження правомірності своїх дій, посилання представника відповідача на ст.5 Закон України «Про виконавче провадження», яка визначає, що державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право одержувати необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки, іншу інформацію оскільки в даному випадку Закон України «Про банки та банківську діяльність»є спеціальним законом, який регулює дані правовідносини.

  Судові витрати по справі згідно ст.94 КАС України  не стягуються.

Керуючись  ст..ст. 71,86,160-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції  від 22 січня 2010року про накладення штрафу  в розмірі 510 грн. на начальника Тернопільського Управління Західного регіонального департаменту АТ «УкрСиббанк»Симчишина Ігоря Васильовича.

1.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня постановлення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги у порядок і строк, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.


Головуючий суддя                                                                                Данилевич Н.А.

копія вірна

Суддя                                                                                                    Данилевич Н.А.


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація