У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2010 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області у складі:
головуючої-судді Кривобокової Н.М.,
суддів Томенчука Б.М., Ткачук Н.В.,
секретаря с/з Шемрай Г.А.,
з участю прокурора Салиги О.В.,
потерпілого ОСОБА_3,
захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5,
засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, та засудженого ОСОБА_6 на вирок Рогатинського районного суду від 30 листопада 2009 року, -
в с т а н о в и л а:
Вказаним вироком ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель с. Чернів Рогатинського району, з базовою середньою освітою, неодружений, непрацюючий, раніше не судимий, громадянин України, -
засуджений за ст. 296 ч.2 КК України на два роки позбавлення волі; за ст. 187 ч.4 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на два роки шість місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
________________________________________________________________________________
Справа № 11-274/2010р. Головуючий у 1 інстанції Марчак Ю.І.
Категорія ст. 187 ч.4 КК України Доповідач Кривобокова Н.М.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання ОСОБА_6 - два роки шість місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_6 – тримання під вартою залишено без зміни до вступу вироку в законну силу.
Строк відбування покарання засудженому постановлено рахувати з 23 липня 2009 року.
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець та житель с. Чернів Рогатинського району, з базовою загальною середньою освітою, неодружений, непрацюючий, раніше не судимий, громадянин України, -
засуджений за ст. 296 ч.2 КК України на один рік шість місяців позбавлення волі; за ст. 187 ч.4 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на два роки позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання ОСОБА_7 - два роки позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_7 змінено з підписки про невиїзд на тримання під вартою і взято його під варту із зали суду та цього часу постановлено рахувати йому строк відбування покарання.
Долю речових доказів вирішено відповідно до вимог ст. 81 Кримінально-процесуального кодексу України.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 задовольнено частково, а позов прокурора задовольнено повністю.
Постановлено стягнути: із засудженого ОСОБА_7 на користь потерпілого ОСОБА_3 1000 грн. моральної шкоди; в солідарному порядку із засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь Івано-Франківської обласної клінічної лікарні 3082 грн. 09 коп. витрат на лікування потерпілого ОСОБА_3
За вироком суду ОСОБА_6 та ОСОБА_7 засуджені за те, що вони 21 червня 2009 року приблизно о 03.00 год. в с. Чернів Рогатинського району Івано-Франківської області, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою групою осіб, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, безпричинно нанесли потерпілому ОСОБА_3 удари в різні частини тіла, спричинивши останньому тяжкі легкі тілесні ушкодження, що є небезпечними для життя чи здоров’я в момент заподіяння, та легкі тілесні ушкодження. Після цього ОСОБА_6 та ОСОБА_7, скориставшись безпорадним станом потерпілого, який лежав без свідомості та не міг чинити опору, заволоділи його майном на загальну суму 105 гривень.
В апеляції і в доповненні до неї прокурор, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, вважає, що вирок суду є незаконним і таким, що підлягає скасуванню у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особам засуджених внаслідок м’якості і з підстав неправильного застосування кримінального закону, а саме: призначення ОСОБА_7, який вчинив злочин у неповнолітньому віці, додаткового покарання – конфіскацію майна. Просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 та ОСОБА_7 більш суворе покарання.
В апеляції засуджений ОСОБА_6 покликається на суворість призначеного покарання. Вважає, що судом не враховано всі пом”якшуючі його вину обставини, а саме: що щиро розкаявся, визнав вину, сприяв розкриттю злочину, вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, повністю відшкодував матеріальні та моральні збитки, думку потерпілого щодо покарання. Просить вирок змінити та пом”якшити йому покарання.
В запереченні на апеляцію прокурора захисник ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_7 вважає, що вирок суду є законним та обґрунтованим. Також зазначає те, що суд, врахувавши обставини, що пом’якшують покарання, зокрема те, що ОСОБА_7 скоїв злочин будучи неповнолітнім, щиро розкаявся у вчиненому, позитивно характеризується по місцю проживання та навчання, повністю відшкодував потерпілому завдані матеріальні збитки і частково моральну шкоду, та обґрунтовано призначив йому покарання застосувавши положення ст. 69 КК, яке відповідає ступеню тяжкості злочину та особі засудженого і є достатнім для його виправлення. Просить апеляцію прокурора залишити без задоволення, а вирок суду відносно засудженого ОСОБА_7 - без зміни.
В апеляційній інстанції засуджений ОСОБА_6 просив пом”якшити йому покарання, вважає, що судом не враховано всі пом”якшуючі його вину обставини.
Заслухавши доповідача Кривобокову Н.М., міркування прокурора Салиги О.В., яка підтримала доводи апеляції і доповнення до неї, пояснення засудженого ОСОБА_6 та в його інтересах захисника ОСОБА_5, які просили вирок змінити та пом”якшити ОСОБА_6 покарання, провівши судове слідство у частковому обсязі, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_6 не підлягає до задоволення, а апеляція з доповненнями до неї прокурора – до часткового задоволення.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненому відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на зібраних доказах та не оспорюється в апеляції.
Дії засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ст.ст. 296 ч.2, 187 ч.4 КК України кваліфіковано правильно.
Призначаючи покарання засудженим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винних та обставини, що пом”якшують покарання, а саме: їх щире каяття, молодий вік ОСОБА_6 та вчинення ОСОБА_7 злочинів у неповнолітньому віці, що вперше притягуються до кримінальної відповідальності, позитивно характеризуються, клопотання жителів с. Чернів Рогатинського району не позбавляти волі ОСОБА_6, добровільне відшкодування ОСОБА_6 завданих матеріальних та моральних збитків, відшкодування ОСОБА_7 частину моральних та всі заподіяні матеріальні збитки, думку потерпілого щодо призначення покарання не пов’язаного з позбавленням волі і визначив засудженим остаточне покарання, яке є достатнім для їх виправлення та перевиховання за дані злочини.
Таким чином колегія суддів прийшла до переконання, що не має підстав вважати покарання засудженим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 надто м”яким, чи надто суворим, тому в цій частині подані апеляції залишає без задоволення
Відповідно до вимог ст. 367 КПК України підставами для зміни вироку є неправильне застосування кримінального закону.
Такі порушення були допущені судом першої інстанції при розгляді цієї справи.
Так суд, при постановленні вироку призначив ОСОБА_7 за ст. 187 ч.4 КК України із застосуванням ст. 69 КК України два роки позбавлення волі з обов’язковим додатковим покаранням - конфіскацією всього належного йому майна.
Відповідно до змісту ст. 98 КК України конфіскація майна як додаткове покарання не може бути призначена особам, які вчинили злочин у неповнолітньому віці.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_7 вчинив злочин у неповнолітньому віці (т.1 а.с.27 ).
Тому призначене ОСОБА_7 за вироком обов’язкове додаткове покарання - конфіскація всього належного йому майна є незаконним.
За таких обставин апеляція і доповнення до неї прокурора підлягає до часткового задоволення, а апеляція засудженого ОСОБА_6 – без задоволення.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 367 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляцію і доповнення до неї прокурора задовольнити частково, а апеляцію засудженого ОСОБА_6 – залишити без задоволення. .
Вирок Рогатинського районного суду від 30 листопада 2009 року відносно ОСОБА_7 змінити, виключити щодо нього додаткове покарання – конфіскацію майна.
В решті вирок залишити без зміни.
Головуюча Н.М. Кривобокова
Судді: Б.М. Томенчук
Н.В. Ткачук
Згідно з оригіналом
Суддя Н.М. Кривобокова