Справа №22 -3090|10 Головуючий у 1 інстанції Дьомич Л.М. Категорія 19,27 Доповідач Кривохижа В. І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючої: Кривохижі В.І.
Суддів: Голованя А.М.
Черниш Т.В. при секретарі Дімановій Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29 березня 2010 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2009 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу.
Зазначав, що 7 липня 2009 року він позичив відповідачу гроші у сумі 53 410 грн., які останній згідно розписки зобов»язався віддати до 30 жовтня 2009 року, однак зобов»язання не виконав. Тому і просив стягнути цю суму з відповідача разом з понесеними судовими витратами.
Рішенням Кіровського районного суду м.Кіровограда від 29 березня 2010 року позовні вимоги задоволені. Стягнуто з відповідача на користь позивача 53 410 грн. боргу, 534 грн. 10 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду через порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, зокрема, що цивільні права та обов»язки, що виникли на підставі розписки від 7 липня 2009 року, припинилися 30 жовтня 2009 року, а тому суд безпідставно захистив право позивача вимагати від нього виконання обов»язку.
Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційних скарг і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов»язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Судом встановлено, що 7 липня 2009 року позивач позичив відповідачу грошову суму у розмірі 53 410 грн., еквівалентну у доларах США - 7 000, що підтверджується власноруч написаною останнім розпискою від 7 липня 2009 року, згідно якої він зобов»язався повернути отриману суму до 30 жовтня 2009 року, чого відповідач не заперечував (а.с.5).
Суд першої інстанції належним чином встановив обставини справи, дав правильну оцінку наданим доказам і відповідно до ст.ст. 1046, 1049 ЦК України дійшов обґрунтованого висновку про стягнення цієї заборгованості з відповідача, оскільки він взяті зобов»язання у зазначений строк не виконав.
Тому безпідставними є доводи скарги, які були предметом розгляду у судовому засіданні і їм дана належна оцінка, висновків суду вони не спростовують. Посилання у ній на припинення зобов»язання 30 жовтня 2009 року не ґрунтується на законі, оскільки цей строк відповідно до ст. 1049 ЦК України встановлений сторонами договором - розпискою від 7 липня 2009 року. А строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, відповідно до ст.257 ЦК України встановлений тривалістю у три роки /позовна давність/. Позивач звернувся до суду 30 жовтня 2009 року, тобто в межах строку позовної давності.
Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відхилити, а рішення Кіровського районного суду м.Кіровограда від 29 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуюча:
Судді: