Судове рішення #10282249

                                       

                Апеляційний суд  Кіровоградської  області

Справа № 22-3765   2010 р.                              Головуючий у 1-й інстанції –Циганаш І.А.

Категорія –37                                                                    Доповідач – Потапенко В.І.

    У Х В А Л А

    ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

28 липня    2010 року                                                Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

Головуючого-судді –  Черненко В.В.

Суддів – Кодрула М.А., Потапенка В.І.

 при секретарі –  Животовській С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді  цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення  Ленінського районного суду  м. Кіровограда   від 28 квітня   2010 року у справі  за  позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , ОСОБА_4, ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОКП «Кіровоградське ОБТІ» про визнання договорів купівлі-продажу недійсними та визнання права власності на спадкове майно    , -                                                          

                                                                ВСТАНОВИЛА:

           

            У липні 2009 року  ОСОБА_1  звернулася у суд з позовом до ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , ОСОБА_4, ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОКП «Кіровоградського ОБТІ» про визнання договорів купівлі-продажу недійсними та визнання права власності на спадкове майно.                                     Рішенням Ленінського районного суду  м. Кіровограда   від 28 квітня   2010 року у задоволенні позову відмовлено . Накладений арешт на спірний будинок  скасовано.               У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Ленінського районного суду  м. Кіровограда   від 28 квітня   2010 року  та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог , посилаючись на  неправильне застосування  судом норм  матеріального  та процесуального права.                                         Заслухавши доповідача, учасників судового розгляду , обговоривши доводи апеляційної скарги  та  дослідивши матеріали справи , колегія суддів вважає , що  апеляційна скарга не підлягає задоволення з таких підстав.                                         Згідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення  суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення  без змін, з підстав передбачених   ст. 308 ЦПК України.                                                     Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.                     Згідно ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу  своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.                                                                       Судом першої інстанції встановлено, що  ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6, після смерті якого відкрилася спадщина на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1.                                     Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_6

2

і прийняла спадщину після померлого шляхом подання заяви до нотаріальної контори.             ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_7 , після смерті якої  відкрилася спадщина на Ѕ частину того ж житлового будинку, яку позивач прийняла шляхом подання заяви до нотаріальної контори .                                         Відповідач ОСОБА_2 також є рідною донькою померлих та прийняла спадщину шляхом фактичного вступу у володіння спадковим майном та проживала до та після смерті спадкодавців у спірному будинку , що позивач не оспорює.                         15 вересня 2008 року ОСОБА_4 придбав у ОСОБА_2 , від імені якої діяла ОСОБА_3 житловий будинок АДРЕСА_1 за 55000 грн.         15 вересня 2008 року рішенням Третейського суду договір купівлі – продажу  визнано судом дійсним та за ОСОБА_4 визнано право власності на житловий будинок АДРЕСА_1.                                             Право власності на вищезазначений будинок було зареєстровано за ОСОБА_4 ОКП Кіровоградське ОБТІ на підставі рішення Третейського суду та виконавчого листа від 19.09.2008 року , виданого Кіровським районним судом м. Кіровограда.                     30.09.2008 року ОСОБА_4 продав спірний будинок з господарсько-побутовими приміщеннями ОСОБА_5  Договір посвідчено приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстровано у реєстрі за  № 138, продаж вчинено за 90049 грн.                                                 Виходячи з встановлених обставин справи , з посиланням на ст.ст. 204, 215, 328, 329, 387, 388,  657, 1299  ЦК України , суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність  підстав для

задоволення позову. При цьому суд зазначив, що ОСОБА_4 став власником спірного будинку на підставі рішення третейського суду для вирішення конкретного спору від 15.09. 2008 року , а тому мав право у відповідності до ч.1 ст. 319 ЦК України здійснювати право власності на свій розсуд.  Позивач не була та не є власником зазначеного житлового будинку , а тому не має права витребування його від добросовісного набувача , якою є ОСОБА_5         Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції , а апеляційну скаргу вважає необгрунтованою виходячи з наступного.                         Відповідно до ч.5 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства , цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішення суду .             Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_4 набув право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 на підставі рішення  третейського суду для вирішення конкретного спору від 15.09.2008 року. ( ас. 42-45) Докази того , що дане рішення скасовано та  є нечинним  матеріали справи не містять.             Право власності ОСОБА_4 зареєстрував у встановленому законом порядку, а тому мав право на розпорядження спірним будинком.                                 При укладенні нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 остання є добросовісним набувачем  відповідно до вимог ст. 388 ЦК України.                                                         Сам факт подання позивачкою заяв до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті своїх батьків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не підтверджує її права власності на спадкове майно , оскільки таке право виникає тільки з моменту державної реєстрації цього майна.                                                 Пославшись у позовній заяві на ст. 215 ЦК України  , як на підставу для визнання договорів купівлі продажу спірного будинку  недійсними , ОСОБА_1 не  зазначила , які саме вимоги ст. 203 ЦК України  було порушено відповідачами при укладенні оспорюваних договорів. Таких підстав протягом розгляду справи не встановлено і судом першої інстанції.          Доводи апеляційної скарги стосовно тривалості розгляду справи,  вирішення питання про забезпечення позову без участі позивача, інші доводи скарги не впливають на правильність прийнятого рішення  та не спростовують висновків суду першої інстанції.             Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін , якщо визнає, що суд першої інстанції  ухвалив рішення з додержанням норм

3

матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

           Виходячи з вищенаведеного , колегія суддів дійшла висновку , що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права , його висновки відповідають фактичним обставинам справи, а тому підстави для його скасування в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції відсутні.         Керуючись  ст. 303,  п.1 ч.1 ст. 307, ст. 308,  ст.ст. 313-315,  319 ЦПК України , колегія суддів ,-                      

                                                                УХВАЛИЛА :

            Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – відхилити.                 Рішення  Ленінського районного суду  м. Кіровограда   від 28 квітня   2010 року – залишити без змін.                              

            Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий – суддя

Судді :

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація