АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-3784- 2010року Головуючий у 1-й інстанції Р.В. Широкоряд категорія 19,27 Доповідач В.А. Франко
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
7липня 2010 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :
Головуючого : судді Суржик М.М.
суддів : Суровицької Л.В.Франко В.А.,
при секретарі Демешко Л.В
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, відкритого акціонерного товариства комерційний банк „Надра”, на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 квітня 2010 року
В С Т А Н О В И Л А :
В серпні 2009 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до відкритого акціонерного товариства комерційний банк „Надра” ( далі - банк) про стягнення депозитного внеску, відсотків на суму вкладу відшкодування моральної шкоди. Просив стягнути на свою користь з ВАТ комерційний банк „Надра” 13 500,00 грн. заборгованості за депозитним договором, 688,5 грн. індексу інфляції, 405 грн.- 3% річних від простроченої суми, 1984 грн. - відсотків на суму вкладу , 3633 грн. моральної шкоди; 144,95 грн., за сплачений судовий збір та 120 грн. за сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення.
Зазначав, що 7 жовтня 2008 року між ним та відповідачем було укладено договір №649437 строкового банківського вкладу (депозиту) „Мій вибір”, оформлений в рамках пакету послуг ПП „Базовий +” № 1353498 відповідно до яких він передав , а відповідач прийняв на депозитний вклад грошові кошти в сумі 13 500,00 грн. строком на 6 місяців зі сплатою йому відсотків по вкладу в розмірі 18,5 % річних.
7 квітня 2009 року він звернувся до банку отримати свої кошти з депозитного рахунку в зв’язку із закінченням терміну дії договору, проте, незважаючи на його заяву про повернення вкладу по закінченню строку договору, відповідач вклад йому не повернув і на день звернення до суду відповідач використовує його кошти в своїх цілях.
Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 квітня 2010 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ВАТ комерційний банк „Надра” на користь ОСОБА_2 13 500, грн., заборгованості за депозитним договором; 688,5 грн., індексу інфляції; 405 грн.-3% річних від простроченої суми, 1984,00 грн.-відсотків на суму вкладу, 142,45 грн. за сплачений судовий збір та 120 грн.- витрати на інформаційно-технічгн забезпечення розгляду справи, а всього – 16 839,95 грн.
Стягнуто з ВАТ комерційний банк „Надра” в прибуток бюджету м. Світловодська 23,3 судового збору.
В решті позову відмовлено.
В апеляційних скаргах : ОСОБА_2 вважає безпідставною відмову в задоволенні його вимоги про стягнення моральної шкоди. Просить скасувати рішення та ухвалити нове по суті заявлених позовних вимог в тому числі і стягнення моральної шкоди а також сплачених судових витрат.
ВАТ КБ „Надра” просить змінити рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в позові в частині стягнення відсотків у розмірі 1984,00 грн., 688,50 грн. індексу інфляції, та 405,00 грн-3% річних від простроченої суми.
Посилається на те, що нарахування відсотків після закінчення строку дії договорів не передбачено умовами укладеного договору та законом.
Стягнення індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми є безпідставними , суперечать вимогам ст..80,85 Закону України „ Про банки і банківську діяльність”
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 підтримав доводи своєї апеляційної скарги, просив відхилити апеляційну скаргу КБ”Надра”. Представник банку не з’явився, повідомлений належним чином.
Колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Матеріалами справи підтверджується, що між сторонами виникли договірні відносини.
Згідно зі ст.611 ЦК України в разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Укладеними між сторонами договорами банківського вкладу відшкодування моральної шкоди не передбачено. Серед видів цивільної відповідальності за неналежне виконання договору банківського вкладу, встановленої Цивільним кодексом України (параграф 3 глави 71), не міститься такого виду відповідальності, як відшкодування моральної шкоди. Не передбачено відшкодування моральної шкоди у спірних правовідносинах і Законом „Про банки і банківську діяльність”.
Відповідно до ст.3 Закону України „Про захист прав споживачів” споживачі, які перебувають на території України, під час придбання, замовлення або використання товарів (робіт, послуг) для задоволення своїх побутових потреб, зокрема, мають право на відшкодування збитків, завданих товарами (роботами, послугами) неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечними для життя і здоров*я людей товарами (роботами, послугами) у випадках, передбачених законодавством.
Судом не встановлено, що неналежне виконання відповідачем умов договору банківського вкладу загрожувало життю і здоров’ю позивача.
Оскільки правовідносини, які виникли між сторонами, не передбачають відшкодування моральної шкоди ні по договору, ні по закону, то підстави для відшкодування моральної шкоди відсутні.
За таких підстав апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає
Доводи апеляційної скарги ВАТ КБ „Надра” про відсутність правових підстав для нарахування відсотків по вкладу після закінчення строку дії договору є безпідставними.
Згідно з ч. 5 ст.1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.
Відповідно до умов укладених між сторонами договору (а.с.5-8) вкладнику відкривається вкладний (депозитний) рахунок, який закривається після повернення коштів вкладнику (пункти 1.2,1.3). Строк дії вкладу становить 6 місяців від дати надходження вкладу на вкладний рахунок і процентна ставка встановлюється по договору № 649437 в розмірі 18,5 %річних, (пункти 2.2.,2.3 ), тобто строк дії договору закінчувався 6 квітня 2009 року.
Відповідно до п.3.4.5 банк зобов”язаний повернути вкладнику вклад за його вимогою в кінці терміну дії вкладу чи у випадках дострокового розірвання договору шляхом перерахування коштів на рахунок.
На підставі поданої позивачем 7 квітня 2009 року заяви про повернення вкладів, банк позивачу вклади не повернув.
Строк дії договору може бути подовжено (п.6.1). Договір вважається розірваним, якщо на вкладному рахунку залишається сума менша, ніж мінімальна сума відкриття вкладу чи банк відмовляється після закінчення строку дії вкладу від подовження строку дії вкладу. В цьому випадку банк за 10 календарних днів до закінчення строку дії вкладу, повідомляє вкладника у письмовій формі про відмову продовжувати строк дії вкладу та повертає суму вкладу на рахунок (пункт 6.2 договору).
Зазначені умови укладених між сторонами договорів свідчать про те, що строк дії банківського вкладу (депозиту) закінчується не календарною датою, а шляхом повернення суми вкладу на рахунок вкладника, проте і на час розгляду справи апеляційним судом кошти позивача знаходяться на банківському вкладі (депозиті) і за таких обставин банк зобов’язаний нараховувати проценти по цих вкладах на умовах, передбачених договорами, що відповідає вимогам ч.5 ст.1061 ЦК України та засадам цивільного судочинства, зокрема свободі договору та справедливості.
Відповідно до вимог ст.ст.526,611,1058,1060 ЦК України: одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони вкладника або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Такий договір укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад), і незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, і у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, зокрема розірвання договору.
Згідно до ст.610 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, і якщо прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів невстановлений договором або законом.
Судом першої інстанції було правильно оцінено Постанову Правління НБУ від 10 лютого 2009 року №59, якою з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану Банку, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців - з 10 лютого 2009 року до 10 серпня 2009 року, з іншими нормативно-правовими актами, зокрема Конституцією України, ЦК України, Законом України "Про банк і банківську діяльність".
Дана Постанова НБУ вірно була врахована судом при застосуванні ст.85 ЗУ "Про банк і банківську діяльність": протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи не належне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Задоволення інших позовних вимог: стягнення 13 500 грн. депозитного вкладу з урахуванням індексу інфляції 688,5 грн. - процентів за користування грошовими коштами, 3% річних від простроченої суми в розмірі 405 грн. та1984 грн. відсотків на суму вкладу цілком відповідає чинному законодавству.
Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції неналежним чином досліджені фактичні обставини справи та порушені норми матеріального та процесуального права не приймаються судом до уваги, оскільки не ґрунтуються на зібраних матеріалах справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Оскільки рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційні скарги і залишити рішення суду без зміни.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст.303, 307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційні скарги :ОСОБА_2 та відкритого акціонерного товариства комерційний банк „Надра” , - відхилити.
Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя:
судді: