Справа №22 -4453|10 Головуючий у 1 інстанції Тищук Н.О. Категорія 57 Доповідач Кривохижа В. І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючої: Кривохижі В.І.
Суддів: Голованя А.М.
Черниш Т.В. при секретарі Салабай М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 2 червня 2010 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2010 року ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до управління містобудування, архітектури, екології та земельних відносин Кіровоградської міської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування дозволу на реконструкцію квартири.
Зазначала, що за договором дарування від 11 липня 2000 року їй на праві спільної часткової власності належить 9/20 частин домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1, а іншим його співвласником на 11/20 частину домоволодіння є третя особа ОСОБА_2, який самовільно, без її згоди зніс спільне горище над будинком, на місці якого збудував для себе мансардний поверх, а на земельній ділянці спільного користування збудував прибудову. В результаті здійсненої ним реконструкції належна їй частина домоволодіння зазнала пошкоджень. Оскільки нею з»ясувалося, що ОСОБА_2 без її дозволу на підставі підроблених документів незаконно отримав дозвіл на реконструкцію квартири №1 з будівництвом добудови та мансарди в домоволодінні по АДРЕСА_1, виданий відповідачем 8 червня 2007 року за №2108, вона і просила визнати його незаконним та скасувати.
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 2 червня 2010 року позов задоволений. Визнано незаконним та скасовано дозвіл №2108 від 8 червня 2007 року, виданий управлінням містобудування, архітектури, екології та земельних відносин на реконструкцію квартири №1 з будівництвом добудови літ.»1» розміром 1,9х3,78 м, літ. «а2» розміром 7,8х3,53 м, мансарди літ. «А1» розміром 14,1х4,2 м в домоволодінні по АДРЕСА_1, які належать ОСОБА_2 відповідно до договору дарування від 18 листопада 2005 року №3758.
В апеляційній скарзі третя особа ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду через порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, зокрема, що норми ЦК не містять права суду у рамках цивільного судочинства на скасування незаконного рішення. У позові не зазначено, яке конкретно право власника будинку - ОСОБА_3 порушено виданням дозволу на будівництво, не зробив цього і суд у рішенні. Посилання на ст.358 ЦК України, яка регулює відносини між співвласниками, не має відношення до взаємовідносин між позивачем та відповідачем. При цьому, судом не зазначено яке з прав власності і яким чином було порушене саме відповідачем. Також позивач безпідставно заявляє, що зведенням прибудови ОСОБА_2 порушив права позивача, як співвласника будинку, однак не зазначає, в чому це виражається. Перешкод з його боку у користуванні позивачем власною квартирою та доступу до інших приміщень не було здійснено. Тому права позивача у розумінні ст. 382 ЦК України не порушені.
Заслухавши доповідача, пояснення представників позивача та третьої особи, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з таких підстав.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов»язки осіб, які не брали участь у справі.
Судом встановлено, що домоволодіння по АДРЕСА_1 належить: 11/20 частин - ОСОБА_2 згідно договору дарування від 18 листопада 2005 року та 9/20 частин - ОСОБА_3 згідно договору дарування від 11 липня 2000 року (а.с.13, 73, 85).
Також встановлено, що ОСОБА_2 на підставі рішення міськвиконкому від 24 грудня 2003 року №1699 дано дозвіл №2108 від 8 червня 2007 року на реконструкцію квартири №1 з будівництвом добудов та мансарди в домоволодінні по вул. Кропивницького, 97 (а.с.9).
Звертаючись до суду в порядку цивільного судочинства, позивач посилалась на те, що незаконною добудовою ОСОБА_2 мансарди та пристройки на спільній з нею території до зазначеного будинку порушені її права, оскільки це домоволодіння належить їй на праві спільної часткової власності, що фактично зводилося до усунення перешкод зі сторони ОСОБА_2 в користуванні належною їй частиною домоволодіння (а.с.3-7, 74).
Проте, розглядаючи справу, суд не з»ясував, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, у достатньому обсязі не визначився із характером спірних правовідносин, не уточнив позовних вимог та не сприяв здійсненню прав осіб, які беруть участь у справі (ч.4 ст.10 ЦПК України).
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що відповідно до ст.358 ЦК України були порушені права позивача, як співвласника будинку за зазначеною адресою, брати участь у здійсненні права спільної власності на будинок.
Однак, вирішуючи спір, на порушення ст.33 ЦПК України, суд не залучив до участі у справі як співвідповідача іншого співвласника - ОСОБА_2
Тому рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Заочне рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 2 червня 2010 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду іншому судді.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуюча:
Судді: