Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22-4940- 2010 р. Головуючий у 1-й інстанції – Льон С.М..
Категорія – 19, 20 Доповідач – Суровицька Л.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :
головуючої судді : Авраменко Т.М.
суддів : Пономаренко В.Г., Суровицької Л.В.
при секретарі: Слюсаренко Н.Л.
ро зглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20 травня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на автомобіль.
Заслухавши доповідача, пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -
В С Т А Н О В И Л А :
У грудні 2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу автомобіля та визнання права власності.
Зазначав, що 28 грудня 2006 року він на підставі усно укладеного договору купівлі-продажу придбав у відповідача автомобіль марки ВАЗ 21150 ЗНГ 2006 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований 28 грудня 2006 року ДАІ ГУ УМВСУ м. Кіровограда.
За автомобіль сплатив відповідачу 5 000 доларів США, а він передав йому автомобіль та видав довіреність на право керування та розпорядження автомобілем.
Відповідач зобов’язувався посвідчити договір купівлі-продажу автомобіля нотаріально та зареєструвати його в МРЕВ ДАІ, однак до цього часу цей обов’язок не виконав.
Посилаючись на ст. 392 ЦК України просив суд визнати дійсним договір купівлі-продажу автомобіля, укладений між ним та відповідачем 28 грудня 2006 року і визнати за ним право власності на автомобіль.
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20 травня 2010 року в задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним , відмовлено (а.с.31-32).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити. Посилається на те, що суд допустив порушення норм матеріального, зокрема не врахував, що відбулося повне виконання умов договору, сторони досягли згоди щодо всіх істотним умов, про що свідчить видана відповідачем довіреність.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню із наступних підстав.
Судом встановлено, що 28 грудня 2006 року ОСОБА_2 нотаріально посвідченою довіреністю, зареєстрованою в реєстрі № КД-7347, приватним нотаріусом ОСОБА_3, уповноважив ОСОБА_1 та ОСОБА_4, які діють самостійно, незалежно один від одного, володіти, експлуатувати, зняти з обліку в органах ДАІ ГУ-УМВСУ м. Кіровограда , належний йому на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії СРБ № 412377, виданого 28 грудня 2006 року ДАІ ГУ УМВСУ м. Кіровограда, автомобіль марки ВАЗ 21150 ЗНГ, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_3. Крім того, надав право здійснювати керування транспортним засобом при виконанні цієї довіреності (а.с.6).
Довіреність видана з правом передоручення строком на три роки по 28 грудня 2009 року.
Частиною 1 статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно з п.3 ч.1 ст.208 ЦК правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу, належить вчиняти у письмовій формі.
Відповідно до ч.1 ст. 655 ЦК за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За довіреністю може здійснюватися представництво, яке ґрунтується на договорі. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами (ч.1, ч.3 ст.244 ЦК).
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами було укладено саме договір на представництво, шляхом видачі довіреності на право користування і розпорядження спірним автомобілем, а не договір купівлі-продажу.
За довіреністю право власності на передане майно до повіреного, який діє від імені довірителя, не переходить, він лише зобов’язаний ( за винагороду чи без винагороди) відчужити це майно третім особам і повернути довірителю отримані від реалізації кошти. Водночас згідно з договором купівлі-продажу право власності на майно переходить до покупця після виконання ним усіх істотних умов договору.
Тобто за договором на представництво сторона, якій передано майно, права власності на нього не набуває і діє від імені власника цього майна.
Довіреність не є правовим оформленням переходу права власності на автомобіль.
Посилання позивача, як на доказ укладення договору купівлі-продажу автомобіля на довіреність від 28 грудня 2006 року, є безпідставним та таким, що не ґрунтується на законі.
Транспортний засіб має особливості цивільного обороту, без укладання договору купівлі-продажу у відповідності з вимогами закону, перехід права власності неможливий.
Відповідно до ст.220 ЦК України в разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Якщо сторони домовились щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Згідно ст.220 ЦК України суд може визнати дійсним лише той договір, який за законом підлягав нотаріальному посвідченню, але сторони уклали його без додержання цієї форми і одна зі сторін виконала його повністю або частково, а друга – ухиляється від нотаріального посвідчення укладеного договору.
Для договору купівлі-продажу автомобіля таке посвідчення не є обов’язковим.
За таких обставин, висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання дійсним договору купівлі-продажу автомобіля, є правильним та обґрунтованим.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення ухвалене судом з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.308 ЦПК України підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, п.1 ч.1ст.308, ст.ст. 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Заочне рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуюча суддя:
Судді: