А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д В І Н Н И Ц Ь К О Ї О Б Л А С Т І
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 червня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого: Міхасішина І.В.
суддів: Щолокової О.В., Вавшка В.С.,
при секретарі: Зозулі Н.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Козятинської районної державної адміністрації Вінницької області на постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 06 травня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Козятинської райдержадміністрації про стягнення невиплаченої грошової допомоги до Дня Перемоги, -
в с т а н о в и л а :
В грудні 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької області, Вінницького обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання неправомірними дій відповідачів по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат як учаснику війни щорічної разової матеріальної допомоги за 2005-2007 роки, у розмірі меншому, ніж це встановлено ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», про стягнення з Вінницького обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат різницю недоплаченої щорічної одноразової грошової допомоги у сумі 2893,18 грн.
Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 06 травня 2009 року замінено первинного відповідача на належного відповідача – управління праці та соціального захисту населення Козятинської райдержадміністрації.
Постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 06 травня 2009 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з управління праці та соціального захисту населення Козятинської райдержадміністрації на користь ОСОБА_1 1080 грн. В решті вимог відмовлено. Судові витрати компенсовано за рахунок Державного бюджету України.
В апеляційній скарзі управління праці та соціального захисту населення Козятинської райдержадміністрації ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог позивачів та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги за 2007 рік, суд першої інстанції, враховуючи пропуск позивачкою річного строку звернення до суду, встановлений ст. 99 КАС України, виходив з того, що рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 визнано неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які обмежують щорічні разові грошові виплати, передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в зв’язку з чим недоплачена сума підлягає стягненню на користь позивачки.
З такими висновками суду першої інстанції в повній мірі погодитися неможливо.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є членом сім’ї померлого учасника війни, що підтверджується посвідченнями серія НОМЕР_1 від 22.04.2005 року (а.с. 6).
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, виплачується щорічна разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Згідно довідки управління праці та соціального захисту населення Козятинської райдержадміністрації від 17.12.2007 року (а.с. 7) за період 2005 року позивачці було виплачено – 130 грн., 2006 року - 130 грн. 2007 року - 150 грн. Зазначені виплати проводилися відповідно до Законів України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік, якими були внесені зміни до ст.ст. 12-16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Конституційний Суд України у п.3 мотивувальної частини рішення від 03.10.1997 року №4-зп зазначив : «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загально визнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».
За змістом ч.3 ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов’язковим для виконання на території України.
Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах, суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Крім того, згідно вимог ст. 95 Конституції України виключно законом України про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Таким чином, дії відповідача по виплаті щорічної грошової допомоги у розмірах, встановлених Законами України про Державний бюджет України, не можна визнати неправомірними, оскільки норми вказаних законів мають пріоритет над нормами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а тому вимоги позивачки про проведення перерахунку та стягнення недоотриманої допомоги за 2005-2006 роки не підлягають до задоволення.
При цьому судом першої інстанції відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України правильно визначено, що позивачкою пропущено строк позовної давності за 2005-2006 рік.
Виходячи з чого, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 за 2005-2006 роки.
Посилання ж суду першої інстанції на рішення Конституційного Суду від 09.07.2007 року №6-рп/2007 є помилковим, оскільки відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Тобто, рішення Конституційного Суду України мають перспективну дію.
На момент виникнення спірних правовідносин, а саме на дату нарахування і виплати позивачеві органом праці та соціального захисту населення відповідних коштів до 5 травня, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» були діючими, а відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
За таких обставин, вимоги ОСОБА_1 в частині визнання неправомірними дій відповідача та зобов’язання провести відповідні виплати грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не підлягають до задоволення.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
За таких обставин, та враховуючи те, що при вирішенні справи, судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, рішення суду в частині задоволення вимог ОСОБА_1 підлягає до скасування з ухваленням нового про відмову у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи наведене, керуючись, ст. ст. 307, п.4 ч.1 ст. 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Козятинської районної державної адміністрації Вінницької області задовольнити.
Постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 06 травня 2009 року в частині стягнення з управління праці та соціального захисту населення Козятинської райдержадміністрації на користь ОСОБА_1 1080 грн. скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.
В решті постанову суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та з цього часу може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом вірно: