А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д В І Н Н И Ц Ь К О Ї О Б Л А С Т І
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 червня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого: Міхасішина І.В.
суддів: Щолокової О.В., Вавшка В.С.,
при секретарі: Зозулі Н.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Чечельницької районної державної адміністрації Вінницької області на постанову Чечельницького районного суду Вінницької області від 29 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Чечельницької районної державної адміністрації Вінницької області про стягнення разової грошової допомоги, -
в с т а н о в и л а :
В серпні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Чечельницької райдержадміністрації про поновлення строку звернення до суду та стягнення 3413,35 грн. недоплаченої одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2004-2007 роки.
23 січня 2009 року даний позов надійшов до Чечельницького районного суду Вінницької області відповідно до Закону №808-VI від 25.12.2008 року.
Постановою Чечельницького районного суду Вінницької області від 29 квітня 2009 року позов задоволено частково. Дії управління праці та соціального захисту населення Чечельницької районної державної адміністрації Вінницької області щодо недоплати позивачеві щорічної разової грошової допомоги до 05 травня у 2007 році визнано протиправними. Постановлено стягнути з управління праці та соціального захисту населення Чечельницької райдержадміністрації на користь ОСОБА_1 недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2007 рік в сумі 1163 грн. Решту позовних вимог залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі управління праці та соціального захисту населення Чечельницької райдержадміністрації ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ухвалення нового рішення, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, визнав підстави пропуску строку звернення до суду поважними та продовжив його з 2004 року, при цьому виходив з того, що вимоги позивача за період 2004-2006 року не підлягають до задоволення оскільки ст. 44 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» не передбачено фінансування витрат разової грошової допомоги до 5 травня учасникам війни, а у 2005-2006 роках виплата такої допомоги відповідно до Законів України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік є правомірною. При цьому, вимоги про стягнення недоплаченої грошової допомоги за 2007 рік підлягають до задоволення, виходячи з того, що рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 визнано неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які обмежують щорічні разові грошові виплати, передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в зв’язку з чим недоплачена сума підлягає стягненню на користь позивача.
З такими висновками суду першої інстанції в повній мірі погодитися неможливо.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником війни, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с.2).
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Згідно довідки управління праці та соціального захисту населення Чечельницької райдержадміністрації (а.с. 5) та пояснень сторін, за період 2004 року позивачеві грошова допомога у 2004 році не виплачувалася, у 2005-2006 роках (у квітні) було виплачено по 50 грн., а у 2007 році - 55 грн. Зазначені виплати проводилися відповідно до Законів України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік, якими були внесені зміни до ст.ст. 12-16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Конституційний Суд України у п.3 мотивувальної частини рішення від 03.10.1997 року №4-зп зазначив : «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загально визнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».
За змістом ч.3 ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов’язковим для виконання на території України.
Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах, суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Крім того, згідно вимог ст. 95 Конституції України виключно законом України про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Таким чином, дії відповідача по виплаті щорічної грошової допомоги у розмірах, встановлених Законами України про Державний бюджет України, не можна визнати неправомірними, оскільки норми вказаних законів мають пріоритет над нормами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Виходячи з чого, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення вимог позивача за 2004-2006 роки.
Посилання ж суду першої інстанції на рішення Конституційного Суду від 09.07.2007 року №6-рп/2007 є помилковим, оскільки відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Тобто, рішення Конституційного Суду України мають перспективну дію.
На момент виникнення спірних правовідносин, а саме на дату нарахування і виплати позивачеві органом праці та соціального захисту населення відповідних коштів до 5 травня, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» були діючими, а відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
За таких обставин, вимоги позивача в частині визнання неправомірними дій відповідача та зобов’язання провести відповідні виплати грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не підлягають до задоволення.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
За таких обставин, та враховуючи те, що при вирішенні справи, судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, рішення суду в частині задоволення вимог ОСОБА_1 підлягає до скасування з ухваленням нового про відмову у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи наведене, керуючись, ст. ст. 307, п.4 ч.1 ст. 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Чечельницької районної державної адміністрації Вінницької області задовольнити.
Постанову Чечельницького районного суду Вінницької області від 29 квітня 2009 року в частині визнання дій управління праці та соціального захисту населення Чечельницької районної державної адміністрації Вінницької області щодо недоплати позивачеві щорічної разової грошової допомоги до 05 травня у 2007 році протиправними та стягнення з управління праці та соціального захисту населення Чечельницької райдержадміністрації на користь ОСОБА_1 недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2007 рік в сумі 1163, 00 грн. (одної тисячі ста шістдесяти трьох гривень) скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення, про відмову у задоволенні цих позовних вимог.
В решті постанову суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та з цього часу може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом вірно: