А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д В І Н Н И Ц Ь К О Ї О Б Л А С Т І
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 червня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого: Міхасішина І.В.,
суддів: Щолокової О.В., Вавшка В.С.,
при секретарі: Зозулі Н.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України на постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 22 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці про визнання дій незаконними, зобов’язання до виплати коштів, -
в с т а н о в и л а :
В січні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці про визнання протиправною відмову відповідача у перерахунку пенсії відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов’язання провести перерахунок пенсії з 22.05.2008 року та виплатити різницю між нарахованою та виплаченою раніше сумою пенсії.
Постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 22 лютого 2010 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 22.05.2008 року відповідно до ст. ст. 50 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та виплатити з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року включно різницю між фактично виплаченою сумою пенсії та перерахованою відповідно до ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В апеляційній скарзі, УПФУ в Ленінському районі м. Вінниці просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
По справі встановлено, що ОСОБА_1 має статус особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується посвідченням серії А №059992 від 12 березня 1997 року року (а.с.7), та внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС останньому встановлена III група інвалідності, що підтверджується довідкою Вінницького обласного центру МСЕК серії АВ №000742 від 26.05 2008 року (а.с. 13)
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 50 цього ж Закону особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам III групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно з ч.4 ст. 54 Закону України в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів III групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
Наявність такого права позивача є визначальним для вирішення даного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (ч.2 ст. 46).
Згідно із ч.ч.1, 4 ст. 8 ЦПК України суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, за конституційними нормами та виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, застосуванню підлягають норми ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року та №654 від 16.07.2008 року, на які посилається відповідач при визначенні нормативного акта, яким потрібно керуватися при вирішенні питань щодо розміру пенсій даної категорії громадян.
Згідно ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4, розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
За змістом ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Вихідним критерієм обрахунку додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком. Новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму, який встановлюється Законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що дії УПФУ в Ленінському районі м. Вінниці щодо відмови у проведенні перерахунку державної та додаткової пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є неправомірними.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» від 28.12.2007 року, зокрема п. 28 Розділу II було встановлено розмір щомісячної додаткової пенсії інвалідам III групи в розмірі 15% прожиткового мінімуму, а розмір пенсії для інвалідів III групи встановлений не нижче 180% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Проте, рішенням Конституційного Суду України від №10-рп/2008 від 22.05.2008 року названа норма визнана неконституційною і втратила чинність.
Згідно із ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Тобто, рішення Конституційного Суду України мають перспективну дію.
Таким чином, право на перерахунок пенсії відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи мають з 22.05.2008 року.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» дію статей 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зупинено не було, та зміни не вносилися , а тому вони є діючими та підлягають до застосування при вирішенні питання щодо перерахунку пенсії за 2009 рік.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, про те, що УПФУ в Ленінському районі м. Вінниці, як орган, який здійснює нарахування пенсії, повинен був здійснити відповідний перерахунок державної та додаткової пенсії ОСОБА_1, як особі яка має статус постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інваліду III групи відповідно до вимог ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з положень ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», однак в порушення даних норм, не проводив таких нарахувань, а тому обґрунтовано задоволив вимоги позивача за період з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року.
Постанова суду є законною та обґрунтованою, винесеною з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування не вбачається.
Враховуючи наведене, керуючись, ст. ст. 307,п.4 ч.1 ст. 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці відхилити.
Постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 22 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом вірно: