АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Іменем України

29 червня 2010 року                             м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого: Міхасішина І.В.,

суддів: Щолокової О.В., Колоса С.С.,

при секретарі: Зозулі Н.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Літинського районного суду Вінницької області від 22 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином, –  

                                                 встановила:

           В січні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з відповідача у відшкодування матеріальної шкоди 4801,07 грн. та у відшкодування моральної шкоди 3000 грн.

          Рішенням Літинського районного суду Вінницької області від 22 квітня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної злочином відмовлено.

          В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

          По справі встановлено, що вироком Літинського районного суду Вінницької області від 30 вересня 2009 року ОСОБА_2 визнано винним за ст. 128 КК України – заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_3, яке мало місце 03 лютого 2009 року  та призначено покарання у виді 150 годин громадських робіт. Цивільний позов  залишено без розгляду (а.с. 4-5).

         Підставою для звернення ОСОБА_3 до суду з цивільним позовом стало те, що відповідач в добровільному порядку відмовляється відшкодувати завдану злочинними діями шкоду, яка  полягає у втраченому заробітку за вісім місяців в сумі 4349, 32 грн. та витратах на лікування в розмірі 451, 75 грн., а всього 4801,07 грн., а також моральній шкоді, яку позивачка оцінила в сумі 3000 грн.

      Згідно з ч. 1 ст. 1195 ЦК України фізична  або  юридична особа,  яка завдала шкоди каліцтвом або  іншим  ушкодженням  здоров'я  фізичній   особі,   зобов'язана відшкодувати   потерпілому   заробіток   (дохід),   втрачений  ним внаслідок  втрати   чи   зменшення   професійної   або   загальної працездатності,  а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю    посиленого    харчування,     санаторно-курортного лікування,  придбання  ліків,  протезування,  стороннього  догляду тощо.

         Відповідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна  шкода,  завдана  фізичній  або  юридичній  особі неправомірними рішеннями,  діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою,  яка її завдала,  за наявності  її  вини,  крім  випадків, встановлених частиною другою цієї статті.    

          Як вбачається з пояснень відповідача ОСОБА_2 та                        його матері - ОСОБА_4, допитаної судом першої інстанції як свідка, за погодженням з потерпілою розмір шкоди було встановлено в сумі 4400 грн., які ОСОБА_4 передала ОСОБА_3 згідно розписки від 15 травня 2009 року (а.с.22).

За таких обставин, суд першої інстанції, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази, дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_3 є безпідставними, в зв’язку з тим, що позивачкою уже було отримано відшкодування завданої їй шкоди, а тому  обґрунтовано  відмовив у задоволенні позову.

 Твердження позивачки про те, що вищевказана грошова сума була передана їй в рахунок відшкодування шкоди, завданої ОСОБА_2 13 липня 2008 року не знайшли свого доказового підтвердження.

Рішення суду є законним та обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, –

                                                ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Літинського районного суду Вінницької області від 22 квітня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.

Головуючий:   /підпис/                        

Судді:              /підписи/

    З оригіналом вірно: