А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д В І Н Н И Ц Ь К О Ї О Б Л А С Т І
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 червня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючої: Міхасішина І.В.,
суддів: Щолокової О.В., Колоса С.С.,
при секретарі: Зозулі Н.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 на рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 27 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_4 до ОСОБА_3 Аріадни Іванівни про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Староміського районного суду м. Вінниці від 27 квітня 2010 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Ухвалено стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 у відшкодування матеріальної шкоди 2000 грн., а також судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 51 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. В іншій частині позову ОСОБА_3 відмовлено. В задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди – відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 просять рішення суду першої інстанції скасувати та направити справу на новий розгляд, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, які мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що в серпні 2007 року ОСОБА_1, ОСОБА_4 звернулися до Староміського районного суду м. Вінниці з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про встановлення земельного сервітуту на водопостачання, водовідведення та експлуатації лінії електропередач.
У зв’язку з чим, ОСОБА_3 для захисту своїх прав та інтересів в суді, звернулася до адвоката за наданням правової допомоги. Інтереси ОСОБА_3 в суді представляла адвокат ОСОБА_6
Відповідно до квитанції б/н від 09.08.2007 року відповідачка перерахувала адвокату гонорар в розмірі 2000 грн. (а.с.6).
Ухвалою Староміського районного суду м. Вінниці від 02 грудня 2009 року прийнято відмову від позову представника позивача ОСОБА_4 – ОСОБА_2, позивачки ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про встановлення земельного сервітуту на водопостачання, водовідведення, експлуатації лінії електропостачання, провадження у справі закрито.
Відповідно до ч.1 ст. 1 ст. 89 ЦПК України у разі відмови позивача від позову, понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача.
Відповідно до п.2 ч.3 ст. 79 ЦПК України до витрат, пов’язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу.
Таким чином, понесені ОСОБА_3 витрати на правову допомогу у справі в розмірі 2000 грн. за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_4 підтверджені належним та достовірним доказом, а тому зазначені витрати підлягають стягненню солідарно з позивачів.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ст.ст. 23, 1167 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі, неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.
Факт наявності моральної шкоди, її зміст та характер, неправомірність дій відповідачів позивачкою ОСОБА_3 не було обґрунтовано та не підтверджено жодними доказами у справі, а тому вимоги в цій частині не підлягають до задоволення.
Щодо зустрічного позову ОСОБА_1 та ОСОБА_4, про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що дані вимоги не підлягають до задоволення, оскільки доводи позивачів-відповідачів є необґрунтованими та не підтверджені будь-якими доказами.
Посилання ж в апеляційній скарзі ОСОБА_1 та її представника на те, що вимоги про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди не могли бути розглянуті в одному провадженні з позовом ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки, як вбачається із змісту зустрічної позовної заяви, її подання було взаємопов’язане із пред’явленням первісного позову (а.с. 38-39).
За таких обставин, суд першої інстанції, повно та всебічно дослідивши обставини справи, надавши належну оцінку наявним в справі доказам, правильно визначився щодо правовідносин, які складися між сторонами та норм матеріального та процесуального права, які підлягають до застосування, а тому обґрунтовано частково задовольнив позовні вимоги ОСОБА_3 та відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_4
Рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстави для його скасування відсутні.
Враховуючи наведене, керуючись, ст. ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 27 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення .
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом вірно: