А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д В І Н Н И Ц Ь К О Ї О Б Л А С Т І
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 червня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого: Міхасішина І.В.
суддів: Щолокової О.В., Колоса С.С.,
при секретарі: Зозулі Н.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 15 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання відмови протиправною та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, -
в с т а н о в и л а :
В лютому 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та з урахуванням уточнених позовних вимог просив визнати неправомірною відмову відповідача у проведенні перерахунку державної основної та додаткової пенсії згідно з вимогами ст. 50, ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи із розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, стягнути з відповідача заборгованість по недоплаченій основній державній пенсії в сумі 51787,30 грн. та по недоплаченій додатковій пенсії в сумі 7732,45 грн. з дня рішення Конституційного Суду України №10-рп, тобто з 23.05.2008 року, зобов’язати відповідача нараховувати та виплачувати пенсію у розмірах, визначених ч.4 ст. 54 та ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 15 квітня 2010 року позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 Зобов’язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 з розміру восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.02.2009 року в розмірі 4352 грн. щомісячно, а з 01.01.2010 року в розмірі 4584 грн. щомісячно та відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснити перерахунок щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю з 01.02.2009 року в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, що складає 408 грн. щомісячно, а з 01.01.2010 року в розмірі 429,75 грн. щомісячно. Зобов’язано Головне управління Пенсійного фонду України виплатити різницю між нарахованою та раніше виплаченою основною і додатковою пенсіями ОСОБА_1
В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неповне з’ясування та недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 22 вересня 2000 року (а.с. 4) та внаслідок захворювання, пов’язаного з наслідками аварії на ЧАЕС останньому встановлена II група інвалідності, що підтверджується довідкою №204009 від 23.11.2006 року та посвідченням серії Є №035496 (а.с.5, 7).
Позивач з 01.12.2006 року отримує пенсію по II-ій групі інвалідності згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» З 01.01.2010 року пенсія складає 1148,54 грн. та додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю 114,54 грн.
В січні 2010 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України про здійснення перерахунку та виплату пенсії відповідно до ст.50, ч.4 ст. 54, ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с. 9).
Згідно листа від 28.01.2010 року 3102/К-2 позивачу було повідомлено, що він отримує пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», розмір пенсії обчислено з грошового забезпечення та крім основного розміру пенсії виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю особам віднесеним до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, підвищення пенсії, як інваліду війни 2 групи, цільова грошова допомога інвалідам війни, доплата відповідно до ПКМУ від 23.12.2009 року, соціальний захист непрацюючих. А також повідомлено, що пенсія по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатись за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством та призначається районним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 має право на отримання пенсії відповідно до ст.50, ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та враховуючи положення ст. ст. 99, 100 КАС України має право на здійснення перерахунку основної державної та додаткової пенсії з 01.02.2009 року. При цьому місцевий суд дійшов висновку, що положення ч. 7 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не перешкоджають позивачу отримувати пенсію з врахуванням положень ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області без звернення з заявою до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці.
З такими висновками суду погодитися неможливо.
За змістом ст. 11 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» умови, норми і порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і цим Законом.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим законом і членам їх сімей, котрі одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія на їх вибір.
Згідно з ч.2 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов’язків військової служби (службових обов’язків) або відповідно до ст. 54 цього закону.
Таким чином, вищевказаними нормами законів встановлюється право особи, яка має право на державну пенсію відповідно до різних законів, вибору одного виду пенсійного забезпечення та отримання пенсії на підставі одного із законів. Тобто, особа має право отримувати лише один вид державної пенсії на свій вибір.
Відповідно до ст. 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року N 3-1 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15 лютого 2007 р. за N 135/13402 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем його проживання.
Відповідно до положення про головні у правління Пенсійного фонду України а в АРК, областях, містах Києві та Севастополі до компетенції головного управління не входить призначення державної пенсії згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки це є компетенцією районних управлінь.
З заявою про переведення на пенсію, передбачену Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ОСОБА_1 до районного управління Пенсійного фонду України за місцем свого проживання не звертався.
Враховуючи те, що отримання двох видів державної пенсії однією особою не передбачено чинним законодавством, а також те, що ОСОБА_1 не було дотримано порядку переходу на інший вид пенсії, вимоги позивача щодо перерахунку основної державної пенсії відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не підлягають до задоволення.
Що стосується вимог ОСОБА_1 щодо зобов’язання відповідача здійснити перерахунок додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 23.05.2008 року, то у задоволені таких вимог слід відмовити, виходячи з наступного.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» від 28.12.2007 року, зокрема п. 28 Розділу II було встановлено розмір щомісячної додаткової пенсії інвалідам II групи в розмірі 20% прожиткового мінімуму.
Проте, рішенням Конституційного Суду України від №10-рп/2008 від 22.05.2008 року названа норма визнана неконституційною і втратила чинність.
Згідно із ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Тобто, рішення Конституційного Суду України мають перспективну дію.
Таким чином, право на перерахунок пенсії відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи мають з 22.05.2008 року.
Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зважаючи на те, представник відповідача наполягав на застосуванні наслідків пропущення строку звернення до суду, а також на те, що ОСОБА_1 звернувся до суду 09 лютого 2010 року, позовні вимоги за 2008 рік не підлягають до задоволення.
Щодо вимог за 2009-2010 рік, то вони також не можуть бути задоволені, оскільки у 2009-2010 роках Конституційним Судом України не приймалися будь-які рішення щодо неконституційності актів законодавства, за якими позивачу визначено (перераховано) розмір пенсії.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи із цього, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а тому відмова у здійсненні перерахунку пенсії позивачу не викликана протиправними діями Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
За таких обставин, оскільки судом першої інстанції при вирішенні даної справи було порушено норми матеріального права, відповідно до п.4 ч.1 ст. 2309 ЦПК України рішення суду підлягає до скасування та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Враховуючи наведене, керуючись, ст. ст. 205, 307, п.4 ч.1 ст. 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області задовольнити.
Постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 15 квітня 2010 року скасувати, ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання відмови протиправною та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії – відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та з цього часу може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом вірно: