Судове рішення #10282766

                                           

                             

                  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВІННИЦЬКОЇ  ОБЛАСТІ

                                   У Х В А Л А

                       І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

          20 липня 2010 року                                                                   м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючого: Міхасішина І.В.

Суддів: Щолокової О.В., Вавшка В.С.

При секретарі: Торбасюк О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Вінниці від 17 травня 2010 року про часткове забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні обов’язків директора, -

в с т а н о в и л а :

        Ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 17 травня 2010 року   заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено частково. Визнано ОСОБА_1 та будь-яких інших осіб, призначених та/чи уповноважених ОСОБА_1, такими, що не є уповноваженими вчиняти будь-які дії від імені ТОВ «Автотранспортне підприємство – 10565» а саме: розпоряджатися будь-яким майном та грошовими коштами ТОВ «Автотранспортне підприємство – 10565», укладати від імені ТОВ «Автотранспортне підприємство – 10565» будь-які угоди чи договори, підписувати від імені ТОВ «Автотранспортне підприємство – 10565»  платіжні та інші документи, пов’язані з розпорядженням майном та грошовими коштами, видавати будь-які довіреності від імені товариства, представляти ТОВ «Автотранспортне підприємство – 10565»  у відношеннях з організаціями, підприємствами та установами, а також в господарських та загальних судах і в правоохоронних органах, заборонено видавати та підписувати накази, укладати трудові договори призначати та звільняти з посад в товаристві, видавати довіреності на представництво інтересів ТОВ «Автотранспортне підприємство – 10565» та вчиняти усі інші дії без виключень, які Статутом ТОВ «Автотранспортне підприємство – 10565» та діючим законодавством України віднесені до компетенції директора товариства. Заборонено будь-яким особам перешкоджати директору ТОВ «Автотранспортне підприємство – 10565», ОСОБА_2 здійснювати та виконувати свої обов’язки , покладені на нього Статутом ТОВ «Автотранспортне підприємство – 10565» та представляти ТОВ «Автотранспортне підприємство – 10565» у взаємовідносинах з усіма органами державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, фізичними особами.

          В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 ставить питання про скасування ухвали суду першої інстанції та постановлення нової про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи частково заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову, суд першої інстанції, виходив з того, що неправомірними діями відповідача створюються перешкоди ОСОБА_2 у здійсненні ним обов’язків директора  ТОВ «АТП 10565», які утруднюють здійснення нормальної господарської діяльності товариства, а тому невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або взагалі зробити неможливим виконання рішення суду, внаслідок чого законні права та інтереси позивача не будуть захищені. Зазначені  ОСОБА_2 в заяві види забезпечення позову суд першої інстанції визнав можливими та необхідними для застосування у даному випадку.

З такими висновками суду погодитися неможливо.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 пред’явлено позов до ОСОБА_1   про усунення перешкод у здійсненні обов’язків директора ТОВ «АТП – 10565», тобто зміст позовних вимог є аналогічним із вжитими судом заходами забезпечення позову.

З огляду на ч.3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення можу утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Питання про незаконність дій власника підприємства (товариства) у сфері трудових правовідносин підвідомчі судам загальної юрисдикції і розглядаються в порядку позовного провадження.

Виконання рішення по таким справам не може бути утруднено або неможливим до виконання.

Таким чином, забезпечення позову шляхом зобов’язання відповідача або інших осіб не чинити перешкод позивачу у здійсненні ним своїх трудових відносин не можна визнати обґрунтованим, оскільки в даному випадку суд першої інстанції такою ухвалою допускає вирішення позовних вимог, не розглядаючи справу по суті.

При цьому, суд першої інстанції не звернув увагу на роз’яснення Пленуму Верховного Суду України, які містяться в п. 4 Постанови від 22.12.2006 року №9  «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» згідно якого, суду слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців особами, які мають право вчиняти юридичні дії від імені ТОВ «АТП-10565» без довіреності, у тому числі підписувати договори надано ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 6).

Дана обставина не була взята судом першої інстанції до уваги, в зв’язку з чим відповідача позбавлено правомочностей щодо виконання наданих йому повноважень щодо управління товариством.

Таким чином, судом першої інстанції при постановленні ухвали про часткове забезпечення позову було порушено вимоги цивільно-процесуального законодавства, що відповідно до п.2 ч.1 ст. 312 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду та постановлення нової про відмову  у задоволенні заяви ОСОБА_2  

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Вінниці від 17 травня 2010 року скасувати і постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: /підпис/

Судді:            /підписи/

    З оригіналом вірно:

   

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація