А П Е Л Я Ц І Й Н И Й  С У Д  В І Н Н И Ц Ь К О Ї  О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

06 липня 2010 року                                                           м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого: Міхасішина І.В.,

суддів: Щолокової О.В., Іващука В.А.

при секретарі: Торбасюк О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Літинського районного суду Вінницької області від 21 травня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про захист честі та гідності та стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

                                       в с т а н о в и л а :

         В березні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про зобов’язання відповідачів припинити дії, які порушують її право на повагу до честі та гідності, стягнення солідарно у відшкодування моральної шкоди в розмірі 1700 грн., а також 300 грн. за надання юридичної допомоги та судових витрат.

        Рішенням Літинського районного суду м. Вінниці від 21 травня 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_1  до ОСОБА_2, ОСОБА_3  про захист честі та гідності та стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовлено.

        В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

       Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції,  вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

      Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна  сторона  зобов'язана  довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх  вимог  і  заперечень,  крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

           Відповідно до ч.1 ст.277   ЦК України фізична особа,  особисті  немайнові  права  якої  порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації,  має право на відповідь,  а також на спростування цієї інформації.

       Згідно з п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 року при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно та своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

         За змістом ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

          В обґрунтування своїх позовних вимог, позивачка посилалася на те, що 08 жовтня 2010 року о 16:00 год. відповідачі у справі, прийшовши до неї на подвір’я, безпричинно почали висловлюватися на її адресу брутальною лайкою та образливими словами в присутності дільничного інспектора  Літинського РВ УМВС України у Вінницькій області Бевза О.В. та її чоловіка ОСОБА_5

         Як вбачається з пояснень дільничного інспектора Літинського РВ УМВС України у Вінницькій області Бевза О.В., допитаного як свідка, останній не був присутній 08 жовтня 2010 року під час сварки між сторонами та будь-які відомості щодо даного факту останньому не відомі.

       Твердження позивачки ОСОБА_1 щодо поширення негативної інформації 08 жовтня 2010 року  про неї з боку ОСОБА_2, ОСОБА_3, що принижують честь і гідність, також були спростовані свідченнями сусідів сторін ОСОБА_6 та  ОСОБА_7

          Будь-яких інших належних та переконливих доказів на підтвердження своїх позовних вимог позивачкою суду надано не було.

          Таким чином, ОСОБА_1 не було доведено факт поширення відповідачами недостовірної негативної інформації щодо неї, що принижує честь і гідність, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недоведеність позовних вимог позивачки та відсутність підстав для задоволення позову.

        Рішення суду ґрунтується на повно та всебічно досліджених обставинах справи, є законним та обґрунтованим, постановленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

            Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

            Враховуючи наведене, керуючись, ст. ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

                                          у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

         Рішення Літинського районного суду Вінницької області від 21 травня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення та з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий: /підпис/            

Судді:              /підписи/

    З оригіналом вірно