А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д В І Н Н И Ц Ь К О Ї О Б Л А С Т І
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 липня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого: Міхасішина І.В.,
суддів: Щолокової О.В., Іващука В.А.
при секретарі: Торбасюк О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою державного підприємства «Тростянецький спиртовий завод» на рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 01 червня 2010 року у справі за позовом державного підприємства «Тростянецький спиртовий завод» смт. Тростянець до ОСОБА_1 про стягнення боргу за комунальні послуги, -
в с т а н о в и л а :
В березні 2010 року ДП «Тростянецький спиртовий завод» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги в сумі 2121,50 грн.
Рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області від 01 червня 2010 року у задоволенні позову державного підприємства «Тростянецький спиртовий завод» смт. Тростянець до ОСОБА_1 про стягнення боргу за комунальні послуги відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1.
Багатоквартирний житловий будинок, в якому знаходиться належна відповідачці квартира, належить до житлового фонду ДП «Тростянецький спиртовий завод», який здійснює утримання даного будинку.
Станом на березень 2010 року за власником особового рахунку ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 рахується заборгованість по оплаті комунальних послуг в розмірі 2121,50 грн., що підтверджується розрахунком (а.с. 7).
До 2007 року власником особового рахунку був ОСОБА_2 – чоловік відповідачки, який помер 01 вересня 2007 року, згідно актового запису №87 від 03 вересня 2007 року (а.с. 15).
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість за комунальні послуги не погашалася з 2004 року, а сплачувалися лише поточні платежі. При цьому, позивачем було пропущено трирічний строк позовної давності, передбачений ст. 257 ЦК України, який є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Таке рішення суду не може залишатися в силі та підлягає скасуванню, оскільки при вирішенні даної справи судом було вирішено питання про права та обв’язки особи, яка не брала участь у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, чоловік позивачки ОСОБА_2 працював на посаді вчителя з 15.08.1963 року по 19.07.1997 року в Тростянецькій середній ЗОШ I-III ступенів №1 і мав право на пільги згідно п. 4 ч. 11 ст. 57 Закону України «Про освіту», що підтверджується довідкою Середньої ЗОШ №1-гімназія смт. Тростянець від 05.09.2005 року №334 (а.с. 16).
Відповідно до ч. 4 ст. 57 Закону України «Про освіту» педагогічним працівникам, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними працівниками в цих населених пунктах і проживають у них, держава відповідно до чинного законодавства забезпечує безплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм.
Згідно з ч.2 ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних рад, крім повноважень, зазначених у пункті "б" частини першої цієї статті, належить також вирішення питань щодо надання працівникам освіти, культури, охорони здоров'я, іншим категоріям громадян, які працюють у сільській місцевості, встановлених законодавством пільг.
Як вбачається з пояснень відповідачки, певний час кошти за надані комунальні послуги за рахунком ОСОБА_2 перераховувались на користь ДП «Тростянецький спиртзавод» Тростянецькою селищною радою.
Заборгованість по оплаті комунальних послуг рахується з 2004 року, тобто за час користування наданими послугами ОСОБА_2, який мав право на їх пільгову оплату.
Тобто, в силу наведених норм законодавчих актів суду необхідно було залучити до участі в справі Тростянецьку селищну раду, з метою повного та всебічного вирішення справи та визначення компетенції даного органу місцевого самоврядування щодо часткової оплати послуг за користування житлом, що належало ОСОБА_2
Таким чином, судом першої інстанції було вирішеного питання про права та обов’язки Тростянецької селищної ради, питання про залучення до участі в справі якої судом першої інстанції не вирішувалося.
Враховуючи наведене, та відповідно до п.4 ч.1 ст. 311 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає до скасування з направленням справи на новий розгляд.
Керуючись, ст. ст. 307, п.4 ч.1 ст. 311, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу державного підприємства «Тростянецький спиртовий завод» задовольнити частково .
Рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 01 червня 2010 року у зазначеній справі скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому його складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом вірно: