А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д В І Н Н И Ц Ь К О Ї О Б Л А С Т І
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 липня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого: Міхасішина І.В.,
суддів: Щолокової О.В., Вавшка В.С.,
при секретарі: Торбасюк О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Козятинському районі Вінницької області на постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 10 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Козятинському районі Вінницької області про визнання дій посадових осіб відповідача щодо відмови у перерахунку і виплаті пенсії незаконними та зобов’язання відповідача нарахувати і виплатити основну і додаткову пенсії відповідно до законодавства, -
в с т а н о в и л а :
В січні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Козятинському районі Вінницької області та з урахуванням подальших уточнень просив визнати дії посадових осіб управління Пенсійного фонду України в Козятинському районі Вінницької області щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії незаконними, зобов’язання відповідача донарахувати та виплатити пенсію виходячи з розміру 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, починаючи з січня 2010 року.
Постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 10 червня 2010 року позов задоволено. Визнано незаконним дії посадових осіб управління Пенсійного фонду України в Козятинському районі щодо відмови позивачеві у перерахунку пенсії. Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Козятинському районі в особі начальника цього управління донарахувати і виплачувати позивачеві ОСОБА_1 основну пенсію, виходячи з розміру 8 мінімальних пенсій за віком, і додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, починаючи з січня 2010 року.
В апеляційній скарзі, УПФУ в Козятинському районі Вінницької області просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
По справі встановлено, що ОСОБА_1 має статус особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, учасником ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням серії А №051369 від 19.11.1997 року (а.с.4), та внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС останньому встановлена II група інвалідності, що підтверджується довідкою Вінницького обласного центру МСЕК-1 №053936 від 01.11.2006 року (а.с. 15)
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 50 цього ж Закону особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам II групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно з ч.4 ст. 54 Закону України в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів II групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Наявність такого права позивача є визначальним для вирішення даного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (ч.2 ст. 46).
Згідно із ч.ч.1, 4 ст. 8 ЦПК України суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, за конституційними нормами та виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, застосуванню підлягають норми ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року та №654 від 16.07.2008 року, на які посилається відповідач при визначенні нормативного акта, яким потрібно керуватися при вирішенні питань щодо розміру пенсій даної категорії громадян.
Згідно ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4, розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
За змістом ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Вихідним критерієм обрахунку основної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком. Новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму, який встановлюється Законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» від 28.12.2007 року, зокрема п. 28 Розділу II було встановлено розмір щомісячної додаткової пенсії інвалідам II групи в розмірі 20% прожиткового мінімуму, а розмір пенсії для інвалідів II групи встановлений не нижче 200% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Проте, рішенням Конституційного Суду України від №10-рп/2008 від 22.05.2008 року названа норма визнана неконституційною і втратила чинність.
Згідно із ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Тобто, рішення Конституційного Суду України мають перспективну дію.
Таким чином, право на перерахунок пенсії відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи мають з 22.05.2008 року.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» дію статей 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зупинено не було, та зміни не вносилися , а тому вони є діючими та підлягають до застосування при вирішенні питання щодо перерахунку пенсії за 2010 рік.
Статтею 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» встановлено у 2010 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 01 січня – 825 грн., з 01 квітня – 839 грн., з 01 липня – 843 грн., з 01 жовтня – 861 грн., з 01 грудня – 875 грн.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, про те, що УПФУ в Козятинському районі, як орган, який здійснює нарахування пенсії, повинен був здійснити відповідний перерахунок державної та додаткової пенсії ОСОБА_1, як особі яка має статус постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інваліду II групи відповідно до вимог ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з положень ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», однак в порушення даних норм, не проводив таких нарахувань, а тому обґрунтовано визнав дії відповідача неправомірними.
Разом з тим, суд першої інстанції допустився помилки щодо визначення періоду здійснення такого перерахунку, оскільки позивач не обмежував свої вимоги періодом по який слід здійснити перерахунок пенсії, та просив в подальшому нараховувати йому пенсію відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». За таких обставин, порушене право позивача підлягало захисту по час прийняття судом першої інстанції судового рішення, тобто по 10 червня 2010 року.
При цьому, колегія суддів зазначає, що судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання, а не обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин, а управління Пенсійного фонду України в Козятинському районі Вінницької області зобов’язане діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Крім того, суд першої інстанції не врахував, що згідно з ч.2 ст. 5, ст. 58 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» обов’язки щодо нарахування та виплати пенсійних виплат покладаються на Пенсійний фонд України та його територіальні органи, а тому висновок суду про зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Козятинському районі в особі начальника цього управління донарахувати та виплачувати пенсію позивачу є неправомірним.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 10 червня 2010 року слід скасувати, ухвалити нове рішення, оскільки судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.
Враховуючи наведене, керуючись, ст. ст. 307,п.4 ч.1 ст. 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Козятинському районі Вінницької області задовольнити частково.
Постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 10 червня 2010 року скасувати, ухвалити нове рішення, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Козятинському районі щодо відмови позивачеві в перерахунку пенсії неправомірними.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Козятинському районі Вінницької області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно з ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, згідно з ч.1 ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком, з 01 січня 2010 року по 10 червня 2010 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та з цього часу може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом вірно: