Справа № 1-495/2010  року

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 27 травня 2010 року                     м. Івано-Франківськ

     Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області  в складі:

головуючого-судді:          Пастернак І. А.

секретаря:              Боднар М.М.

прокурорів               Люклян О.В., Янко В.М.

 захисника              ОСОБА_1

    розглянувши у відкритому судовому засіданні  в місті Івано-Франківську кримінальну справу  про обвинувачення

    ОСОБА_2  -   ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Калуш Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого старшим дільничним інспектором міліції відділу дільничних інспекторів міліції Івано-Франківського МВ УМВС України в Івано-Франківській області,  раніше не судимого,

    за ст. 368 ч. 1  КК України, суд,-

встановив:

    ОСОБА_2 вчинив одержання хабара службовою особою,  за виконання в інтересах того, хто дає хабар дій з використанням наданої йому влади та службового становища.

    Злочин  вчинено при  наступних обставинах.

    ОСОБА_2 працюючи на посаді старшого дільничного інспектора міліції відділу дільничних інспекторів міліції Івано-Франківського МВ УМВС  України  в  Івано-Франківській  області,  маючи  спеціальне звання старший лейтенант   міліції, будучи службовою особою -  представником влади, у відповідності до вимог ст. ст. 1, 2, 3 Закону України “Про боротьбу з   корупцією" являючись суб'єктом корупційного діяння  переслідуючи корисливі мотиви, діючи всупереч інтересам служби, з  використанням свого службового становища, з метою отримання незаконної наживи, 09.02.2010 року близько 16 години 00 хвилин в приміщенні пункту охорони громадського порядку №7, що по вулиці Ленкавського, 6 в місті Івано-Франківську отримав та прийняв від ОСОБА_3,  хабар в розмірі 4500 гривень за прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно її сина ОСОБА_4 по факту спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5.

    Наказом начальника УМВС України в Івано-Франківській області № 4 о/с  від 26.01.2010 року ОСОБА_2 призначений на посаду старшого дільничного інспектора міліції відділу дільничних інспекторів міліції Івано-Франківського МВ УМВС України в Івано-Франківській області, та 01.01.2010 року затверджено посадову інструкцію ОСОБА_2, згідно якої  він здійснює передбачені кримінально-процесуальним законодавством України дізнання за справами, які є в його провадженні, викликає громадян за справами, які є в його провадженні.

    25.08.2009 року в Івано-Франтівський МВ УМВС України в Івано- Франківській області із заявою звернулась ОСОБА_6 з приводу спричинення тілесних ушкоджень її сину ОСОБА_5 Вказану заяву було передано для розгляду  старшому дільничному інспектору  міліції ВДІМ Івано-Франківського МВ УМВС України в Івано-Франківській області ОСОБА_2, який за результатами дослідної  перевірки  02.09.2009 року прийняв рішення про відмову в порушенні кримінальної справи.

    02.11.2009 року прокуратурою міста Івано-Франківська вказана постанова скасована, а матеріали передано в Івано-Франківський МВ УМВСУ в Івано-Франківській області для організації додаткової перевірки.

    Провівши додаткову перевірку по факту спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5, 14.11.2009 року ОСОБА_2 повторно прийняв рішення про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі ст. 6 п.2 КПК України.

    20.01.2010 року прокуратурою міста Івано-Франківська скасовано постанову ОСОБА_2 і матеріали повторно направлено в Івано-Франківський МВ УМВСУ в області для організації додаткової перевірки.

    27.01.2010 року ОСОБА_2 зателефонував до ОСОБА_3 та повідомив, що її син, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину і їм обом необхідно з”явитись на пункт охорони громадського порядку № 7 по вулиці Ленкавського, 6 в місті Івано-Франківську. Того ж дня, ОСОБА_3 виконуючи вимогу ОСОБА_2 прийшла зі своїм сином ОСОБА_4 на пункт охорони громадського порядку №7, де ОСОБА_2, відібравши пояснення у ОСОБА_4, повідомив його матері ОСОБА_3 що її син спричинив тілесні ушкодження середньої важкості ОСОБА_5 і стосовно нього буде порушено кримінальну справу.

    02.02.2010 року ОСОБА_3 зателефонувала на мобільний телефон ОСОБА_2 та спитала яке рішення прийнято стосовно її сина. ОСОБА_2 сказав прийти їй на пункт охорони громадського порядку № 7 о 17 годині.

    Того ж дня, близько 17 години ОСОБА_3 прийшла на пункт охорони громадського порядку № 7, де зустрілась з ОСОБА_2 та стала просити останнього не порушувати стосовно її сина кримінальну справу за фактом спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5, обіцяючи віддячитись за це, на що ОСОБА_2 погодився і діючи умисно, з мотивів користі, бажаючи отримати незаконну наживу, повідомив ОСОБА_3, що за прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно її сина вона повинна дати йому гроші в сумі 200 доларів США та сказав прийти до нього наступного дня.

    03.02.2010 року близько 16 години 30 хвилин ОСОБА_3 згідно попередньої домовленості, зустрілась з ОСОБА_2 на вулиці Набережна в місті Івано-Франківську, де стала знову просити не порушувати кримінальної справи стосовно її сина. ОСОБА_2 бажаючи отримати хабар, повідомив, що окрім обумовлених грошей в розмірі 200 доларів США, ОСОБА_3 повинна дати гроші в сумі 350 доларів США, які він ніби-то особисто передасть батькам потерпілого ОСОБА_5, на що ОСОБА_3 погодилась.

    09.02.2010 року, перед дачею хабара ОСОБА_3 звернулася у восьмий відділ внутрішньої безпеки в Івано-Франківській області СВБ ГУБОЗ МВС України із заявою про вимагання в неї хабара ОСОБА_2 в розмірі 550 доларів США, з метою викрити хабарника.

    Того ж дня, близько 16 години ОСОБА_3 зайшла в пункт охорони громадського порядку № 7, що по вулиці Ленкавського, 6 в місті Івано-Франківську, де на неї чекав ОСОБА_2. ОСОБА_3 сказала ОСОБА_2, що принесла обумовлену суму грошей, однак не в доларах США, а в українських гривнях в сумі 4500 гривень, на що ОСОБА_2 відповів, що це для нього не має значення. ОСОБА_3 запропонувала ОСОБА_2 перерахувати гроші, однак останній відмовився це робити і наказав покласти гроші в шухляду меблевої тумби, що знаходиться в коридорі, зліва від входу в  приміщенні пункту охорони громадського порядку № 7. ОСОБА_3 виконуючи вказівку ОСОБА_2 поклала гроші в сумі 4500 гривень у вказане ним місце та вийшла на вулицю. Одразу після цього, ОСОБА_2 був спійманий “на гарячому” і його подальші дії були припинені співробітниками восьмого відділу ВБ в Івано-Франківській області ГУБОЗ МВС України та вилучено предмет хабара.

    Таким чином, ОСОБА_2 з мотивів користі, діючи всупереч інтересам служби, з метою незаконної наживи, отримав та прийняв від ОСОБА_3 хабар в розмірі 4500 гривень, за виконанням дій в інтересах ОСОБА_3 з використанням наданої йому влади та службового становища.

    Допитаний в судовому засіданні підсудний вину у пред”явленому обвинуваченні визнав повністю, ствердив все вищенаведене. Розкаюється у вчиненому, просить суворо його не карати.

    З пояснень свідка ОСОБА_3 встановлено, що в її сина  виник конфлікт з ОСОБА_5. В серпні до них додому прийшов дільничний інспектор міліції ОСОБА_2 та повідимов що на її сина ОСОБА_7 відкрита кримінальна справа. Через деякий час сина викликали у Пасічнянський МВМ для дачі пояснень. Підсудний запропонував ОСОБА_3 примиритися з потерпілими, оскільки, її син навчається на юридичному факультеті Західно-Українського економіко-правничого університету і у нього будуть неприємності, а в подальшому він не зможе влаштуватись на державну роботу, так як у нього буде судимість. Через деякий час їй стало відомо, що у порушенні кримінальної справи по заяві ОСОБА_5 відмовлено у зв”язку з відсутністю складу злочину. Через деякий період часу підсудний зателефонував на мобільний телефон та повідомив, що керівництво Івано-Франківського МВ дало йому вказівку повторно провести перевірку по заяві ОСОБА_5. ОСОБА_2 повідомив, що відносно її сина порушать кримінальну справу, але він може вплинути на результати, та потрібно буде заплатити. Наступного дня ОСОБА_2 сказав, що потрібно 550 доларів США: 350 — потерпілим, 200 — начальнику. ОСОБА_3 записала дану розмову на диктофон. Приймаючи до уваги, що ОСОБА_2 вимагав у неї хабар у сумі 550 доларів США, 09.02.2010 року вона звернулась у 8-й відділ внутрішньої безпеки з метою припинити його злочинні дії. Підсудний назначив зустріч на пункті охорони громадського порядку №7. Приблизно о 16 годині  ОСОБА_3 зайшла на пункт охорони громадського порядку, де в приміщенні знаходився тільки ОСОБА_2. Вона сказала, що принесла гроші, але у гривнях, а не в доларах. Підсудний сказав покласти гроші у тумбочку, яка знаходиться при виході з пункту охорони громадського порядку. ОСОБА_3 поклала гроші у верхню шухляду тумбочки. Підсудний сказав, що все буде добре.

Суд визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин  справи які ніким не оспорюються, приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 у скоєнні  злочину знайшла своє підтвердження і кваліфікує його дії за ст. 368 ч.1 КК України, як одержання хабара службовою особою, за виконання в інтересах того, хто дає хабар дій з використанням наданої йому влади та службового становища.

        Призначаючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного  та обставини, що пом”якшують відповідальність.

        Обставинами, що пом”якшують  відповідальність, суд визнає: визнання вини, щире каяття підсудного, сприяння розкриттю злочину, позитивні  характеристики за місцем проживання та місцем праці,  вперше притягується до кримінальної відповідальності.

        Обставин, що обтяжують покарання  суд не знаходить.  

        Суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_2   можливе без ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе призначити йому  покарання в межах санкції ст. 368 ч.1 КК України у вигляді штрафу.

     Керуючись ст.ст  323, 324 КПК  України, суд,-

засудив:

    ОСОБА_2  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 368 ч.1 КК України та призначити покаранняу вигляді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч)   гривень з позбавленням права обіймати атестовані посади в правоохоронних органах, пов’язані з виконанням функцій представника влади на строк 2 (два) роки.

    Міру запобіжного  заходу  засудженому ОСОБА_2 залишити попередню - підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Івано-Франківській області, код 25574765, МФО 836014, р/р 31255272210165 банк одержувача УДК Івано-Франківської області (а.с.119 том І) — 563 гривні 04 копійки - судових витрат за експертизи — 09/12-0149, 0150.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Івано-Франківській області, код 25574765, МФО 836014, р/р 31255272210165 банк одержувача УДК Івано-Франківської області (а.с.137 том І) — 328 гривень 44 копійки - судових витрат за експертизу — 09/07-34.

    Речові докази по справі:

    грошові кошти в сумі 4500 гривень, що знаходяться на зберіганні у прокурора-криміналіста прокуратури області(а.с.113 том І) – повернути за належністю відділу ВБ в Івано-Франківській області ГУБОЗ МВС України;

    диктофон «Olympus», що знаходяться на зберіганні у прокурора-криміналіста прокуратури області(а.с.33 том ІІ) – повернути за належністю ОСОБА_3;

    стенограми розмов(а.с.24-32 том ІІ), службове посвідчення ОСОБА_2 серії УІФ №017220 (а.с.89 том І)  – залишити при матеріалах кримінальної справи;

    мобільний телефон марки “Nokia Е51”, серійний номер НОМЕР_1 (а.с.181 том І) – повернути за належністю ОСОБА_2;

    ватний тампон зі змивами з верхньої шуляди тумби з пункту охорони громадського порядку № 7 по вулиці Ленкавського, 6 в місті Івано-Франківську (а.с.114 том ІІ) – знищити .

    На вирок може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом 15 діб з дня його проголошення.

    Суддя:                                  Пастернак І. А.