Справа № 1-352/2010  року

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 2 червня 2010 року                     м. Івано-Франківськ

     Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області  в складі:

головуючого-судді:          Пастернак І. А.

секретарів              Боднар М.М., Остап”юк М.В.

прокурора               Чугунової В.М.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Івано-Франківську кримінальну справу  про обвинувачення

    ОСОБА_1  -  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя  АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:

    10.10.1997 року Широковським районним судом Дніпропетровської області за ст. 140 ч.3 КК України до трьох років позбавлення волі;

    21.03.2001 року Івано-Франківським міським судом за ст.ст. 206 ч.2, 188-1 ч.2, 189-1 , 189-4 ч.1, 42 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, 20.08.2002 року умовно достроково звільнений з Личаківської ВК № 30 на невідбутий термін 7 місяців 20 днів;

    02.02.2005 року Святошинським районним судом міста Києва за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, 26.03.2007 року звільнений умовно достроково за постановою Шевченківського районного суду міста Львова на не відбутий термін 5 місяців 26 днів,

      за ст. 187 ч. 1  КК України , суд,-

встановив:

    ОСОБА_1 вчинив   напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, що є небезпечним для життя чи здоров”я особи, яка зазнала нападу.

    Злочин  вчинено при  наступних обставинах.

    26.03.2003 року близько 07 години 00 хвилин громадянин ОСОБА_1  перебував в приміщенні квартири АДРЕСА_1, де з метою відкритого викрадення чужого майна, з погрозою негайного застосування фізичного насильства, небезпечного для здоров”я, преставив до шиї громадянки ОСОБА_2 ніж і висловив вимогу негайного надання йому виробів із золота, та інших цінних речей.

    Сприйнявши реальність погроз, громадянка ОСОБА_2 надала громадянину ОСОБА_1 три золотих кільця вартістю 250 гривень кожний, золотий ланцюжок вартістю 450 гривень, золоті сережки вартістю 200 гривень, золотий ланцюжок вартістю 250 гривень, наручний годинник вартістю 150 гривень, після чого громадянин ОСОБА_1 взяв з сумки громадянки ОСОБА_2 гроші в сумі  20 гривень. Заволодівши майном громадянки ОСОБА_2 на загальну суму 2070 гривень, громадянин ОСОБА_1 з місця події скрився та з викраденим розпорядився на власний розсуд.

    Допитаний в судовому засіданні підсудний вину у пред”явленому обвинуваченні визнав частково. Суду пояснив, що за вищевказаною адресою він проживає з квітня 2007 року. На початку 2003 року, ОСОБА_1 хотів влаштуватися на роботу в ПРЗ на посаду моториста, так як по спеціальності він являється механіком ДВЗ. На роботі йому сказали, що необхідно пройти лікарську комісію. З цією метою ОСОБА_1 направився в лікарню, де ним було здано відповідні аналізи, згідно яких було поставлено діагноз венеричне захворювання сифіліс. Курс лікування був платний, а даних грошей у нього не було. На фоні цього він сильно посварився з своїм вітчимом, який вигнав його з квартири. Через це ОСОБА_1 вимушений був йти жити на вулицю, ночуючи по підвалах. Вів бродяжницький спосіб життя. Також час від часу він проживав у свого знайомого ОСОБА_3, якого він знає на протязі тривалого часу, який проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, на 9-му поверсі в однокімнатній квартирі.

    В кінці травня 2003 року в вечірній час ОСОБА_1 прийшов по місцю проживання ОСОБА_3, який в цей час спав на кухні. У кімнаті знаходились невідомий йому чоловік та жінка, які розпивали спиртні напої. Вони познайомились та почали розпивати спиртні напої. В той час підсудний замітив, що на шиї у даної жінки були вироби з золота, а саме два золоті ланцюжки, однин з яких був з кулоном, а на обох руках також було декілька перснів. Після розпиття спиртного вони полягали в кімнаті спати. В цей момент у ОСОБА_1 виник умисел заволодіти даними золотими виробами, з метою в подальшому їх збути та отримати за них кошти. Вранці коли всі прокинулись, ОСОБА_2 дала ОСОБА_3 гроші для того, щоб він купив спиртне, після чого той вийшов з квартири. ОСОБА_4, знаходячись в кімнаті запитав ОСОБА_1 де можна знайти автомобіль-таксі, на що він сказав, що треба йти на вокзал. Після чого ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_4 вийшли з квартири, та ОСОБА_4 направився в сторону вокзалу, а ОСОБА_1 зімітував, що йде по справам, а сам направився назад в квартиру ОСОБА_3. Коли він зайшов в квартиру, то відразу направився в кімнату, де знаходилась ОСОБА_2, та схопивши її за шиворот, почав вимагати у неї гроші.   ОСОБА_2 сказала, що грошей у неї немає, тоді ОСОБА_1 сказав, щоб вона знімала з себе золоті вироби та цінні речі. ОСОБА_2 зняла з шиї два золотих ланцюжка середньої товщини, на одному з яких висів кулон з зображенням знаку зодіаку. Після того вона зняла з рук три персні та одне обручальне кільце, золоті сережки та з правої руки наручний механічний годинник із ремінцем жовтого кольору. Після того ОСОБА_1 заліз в її сумочку, в якій знайшов гаманець, з якого забрав 20 гривень. Дані речі ОСОБА_1 положив собі в кишеню штанів. Після того ОСОБА_1 вийшов з квартири, та направився в сторону центру міста, де невідомому чоловікові продав дані речі за гроші в сумі 250 гривень. Про те, що дані речі є краденими ОСОБА_1 чоловікові не казав, та й він його не запитував. Після отримання грошей за збут викрадений речей ОСОБА_1 направився в лікарню, де оплатив курс лікування, який проходив на протязі 2-х місяців. Усі погрози, які ним були направлені в її адресу, були сказані з метою налякати, жодних тілесних ушкоджень ОСОБА_1 потерпілій не наносив.

    Вина підсудного ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується оголошеними показаннями потерпілої, показами свідків.

    З оголошених показань потерпілої, ОСОБА_2 вбачається, що 25.03.2003 року вона приїхала в місто Івано-Франківськ, з села Ясінь Рожнятівського району, де зустрілась зі своїм знайомим ОСОБА_4. Після зустрічі вони пішли в кафе «Агат», що по вулиці Стуса в місті Івано-Франківську. Перебуваючи в кафе «Агат» ОСОБА_4 запитав офіціантку, де можна зняти кімнату на ніч, на що остання відповіла, що на ніч можна зняти квартиру по АДРЕСА_3. Вийшовши з кафе «Агат» близько 20 години 00 хвилин вони направились на дану квартиру. Зайшовши в квартиру, вони запропонували власнику квартири на ім'я ОСОБА_3, здати їм квартиру на ніч, на що ОСОБА_3 погодився. Близько 02 години 00 хвилин 26.03.2003 року, в квартиру зайшов мужчина на ім'я ОСОБА_1 - знайомий власника квартири. Після того вони всі полягали спати. Близько 06 години 00 хвилин, в квартиру зайшов мужчина на ім'я ОСОБА_4. Після цього ОСОБА_2 сказала ОСОБА_5, що їй потрібно їхати назад в село Ясінь. Після того ОСОБА_4 запитав у ОСОБА_1, де можна знайти таксі, на що останній сказав, що необхідно йти на вокзал. Після цього вони всі вийшли з квартири, а ОСОБА_2 залишилась в квартирі одна. Близько 07 години 00 хвилин в квартиру прийшов ОСОБА_1, та одразу зайшов в кімнату, де знаходилась ОСОБА_2. Підійшовши до неї в притул, він вдарив кулаком по обличчю ОСОБА_2, від чого остання впала на ліжко. Після цього він сказав віддати все золото, що було на ній, та приставив їй до горла лезо ножа, та пригрозив, що якщо вона цього не зробить то він її вб'є. Після цього вона зняла з себе всі золоті вироби а саме: золотий ланцюжок вартістю 450 гривень, золотий ланцюжок з кулоном вартістю 250 гривень, три золотих кільця з каменем фіаніт вартістю 250 гривень кожен, одне обручальне кільце вартістю 250 гривень, золоті сережки у вигляді кільця з каменем цирконієм вартістю 200 гривень, механічний годинник вартістю 150 гривень. Після цього ОСОБА_1 відкривши її сумку, з гаманця витягнув гроші в сумі 20 гривень. Всі вище перелічені речі, ОСОБА_1 поклав собі в кишеню штанів, та взяв з ліжка шарф та обмотав ним шию, та сказав, що задушить її, якщо вона комусь про це розповість. ОСОБА_2 почала його просити, щоб він її не вбивав, говорячи при цьому, що про це вона нікому не розповість. Степан відпустив її та вийшов з квартири. Після цього в квартиру прийшов ОСОБА_4, хлопець ОСОБА_4 та ОСОБА_3. ОСОБА_2 їм розповіла, що сталося, після чого направилася у відділок міліції. Сума завданих збитків складає 2070 гривень.

    Свідок, ОСОБА_6, показала, що за вищевказаною адресою вона проживає на протязі тривалого часу разом з чоловіком ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, також спільно з нею проживають двоє дітей ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_7 на протязі тривалого часу. Також у неї є син від першого шлюбу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_8, однак він з ними не проживає, так як в кінці 2002 році, коли він звільнився з місць позбавлення волі, то її чоловік ОСОБА_7 не пустив його додому, та зібравши його всі речі вигнав з квартири. З січня 2003 року по липень 2003 року він перебував в місті Івано-Франківську, вів бродяжницький спосіб життя, ночував по підвалам та притонам. Крім того в лютому 2003 року, перебуваючи в центрі міста, ОСОБА_6 його зустріла, та він їй розповів, що на даний момент періодично ночує у свого знайомого ОСОБА_3, за адресою по АДРЕСА_3.

    Про те, що 26.03.2003 року її син ОСОБА_1 перебуваючи в квартирі ОСОБА_3, по АДРЕСА_3, відкрито заволодів матеріальними цінностями громадянки ОСОБА_2, вона дізналася від працівників міліції в 2006 році, які їй повідомили, що ОСОБА_1 розшукує міліція за вчинення даної крадіжки. На це ОСОБА_10 дуже здивувалася, та повідомила їм, що на даний момент ОСОБА_1 знаходиться в місцях позбавлення волі в Личаківській виправній колонії №30 в Львівській області, де відбуває покарання за вчинення крадіжки в місті Києві.

    З оголошених показань свідка, ОСОБА_11, встановлено що в кінці березня 2003 року її дочка ОСОБА_2 приїхала з міста Москви, в якому перебувала на заробітках. Також розповіла, що повертаючись додому в поїзді з міста Києва в місто Івано-Франківськ, вона познайомилась з хлопцем на ім'я ОСОБА_4. Через два дні а саме 25.03.2003 року вона приїхала в місто Івано-Франківськ, для того, щоб з ним зустрітися. При цьому вона наділа свої вироби з золота. Через два дні дочка ОСОБА_2 приїхала додому та повідомила ОСОБА_11, що під час перебування в АДРЕСА_3 невідомий чоловік на ім'я ОСОБА_1 погрожуючи їй фізичною розправою, відкрито заволодів її виробами з золота, наручним годинником та грошима в сумі 20 гривень. З даного приводу вона звернулася в міліцію. На даний час ОСОБА_2 перебуває за кордоном, а саме в Чехії. Коли вона повернеться ОСОБА_11 не відомо.

    На підставі наведеного суд приходить до висновку, що вина   ОСОБА_1 у скоєнні  злочину знайшла своє підтвердження і кваліфікує його  дії за ст. 187 ч.1 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, що є небезпечним для життя чи здоров”я особи, яка зазнала нападу.

    Призначаючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного  та обставини, що пом”якшують відповідальність.

    Обставин, що пом”якшують чи обтяжують відповідальність, суд не  знаходить.  

      Характеризуючи особу підсудного слід зазначити, що він неодноразово судимий,  02.02.2005 року Святошинським районним судом міста Києва за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, 26.03.2007 року звільнений умовно достроково за постановою Шевченківського районного суду міста Львова на не відбутий термін 5 місяців 26 днів.

    Якщо після постановлення вироку буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, то в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання відбуте повністю або частково за попереднім вироком.

      Суд вважає, що виправлення підсудно го ОСОБА_1 не можливе без ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе призначити йому покарання в межах санкції ст. 187 ч.1 КК України у вигляді позбавлення волі.

     Керуючись ст.ст  323, 324 КПК  України, суд,-

засудив:

    ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч.1 КК України та призначити покарання за ст. 187 ч. 1 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п”ять) років.

    На підставі ч.4 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю злочинів у вигляді позбавлення волі строком 5 (п”ять) років.

    В строк відбування покарання зарахувати відбутий термін покарання за вироком   Святошинського районного суду міста Києва строком 3 (три) роки.

    Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили змінити   з підписки про невиїзд на взяття під варту.

      Взяти ОСОБА_1 під варту в залі суду.

      Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1  обчислювати з 02.06.2010 року.

    На вирок може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом 15 діб з дня його проголошення.

    Суддя:                                  Пастернак І. А.