Справа № 1-600/2010  року

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 22 березня 2010 року                     м. Івано-Франківськ

     Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області  в складі:

головуючого-судді:          Пастернак І. А.

секретаря:              Остап”юк М.В.

прокурора              Баландіної Ю.Ю.

захисника              ОСОБА_1

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Івано-Франківську кримінальну справу  про обвинувачення

    ОСОБА_2  -  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, українки, громадянки України, з незакінченою середньою освітою, учениці 9-го класу загальноосвітньої школи №22,  раніше не судимої,

    за ст. 185 ч. 1  КК України , суд,-

встановив:

    ОСОБА_2 вчинила  таємне викрадення чужого майна.

    Злочин  вчинено при  наступних обставинах.

    Так 03.12.2009 року близько 15 години 00 хвилин неповнолітня громадянка ОСОБА_2 перебувала біля ЗОШ № 22, що розташована по вулиці Молодіжній №23 в місті Івано-Франківську. Перебуваючи біля ЗОШ №22, неповнолітня ОСОБА_2 помітила що на території даної школи знаходиться неповнолітній громадянин ОСОБА_3 у якого під час руху із кишені куртки випав його мобільний телефон марки «Нокіа 6230».  Після чого неповнолітня ОСОБА_2 з метою таємного викрадення чужого майна достовірно знаючи, що даний телефон належить неповнолітньому ОСОБА_3, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає таємно викрала у неповнолітнього ОСОБА_3 його мобільний телефон марки «Нокіа 6230», поставивши його собі до кишені джинсових штанів. Через декілька хвилин неповнолітній громадянин ОСОБА_3 виявивши відсутність свого мобільного телефону марки «Нокіа 6230» підійшов до неповнолітньої громадянки ОСОБА_2 де запитався у неї чи не брала вона його мобільного телефону. Неповнолітня громадянка ОСОБА_2 з   метою привласнення викраденого мобільного телефону марки «Нокіа 6230» повідомила неповнолітньому ОСОБА_3, що ніякого телефону вона не брала, таким чином незаконно заволоділа мобільним телефоном марки «Нокіа 6230», що згідно товарознавчого дослідження вартість якого становить 520 гривень в якому знаходилась карта пам”яті  на 128 МБ вартістю 100 гривень та стартовий пакет оператора «Діджус» вартістю 30 гривень, чим спричинила неповнолітньому громадянину ОСОБА_3 матеріальних збитків на загальну суму 650 гривень.

    З викраденим майном неповнолітня ОСОБА_2 з місця вчинення злочину скрилась.

    Допитана в судовому засіданні підсудна вину у пред”явленому обвинуваченні визнала  повністю, ствердила все вищенаведене. Розкаюється у вчиненому, просить суворо її не карати.

    Суд визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин  справи,  які  ніким  не оспорюються, приходить  до висновку, що  вина   ОСОБА_2  у скоєнні  злочину знайшла своє підтвердження і кваліфікує її  дії за ст. 185 ч.1 КК України, як таємне  викрадення чужого майна.

        Призначаючи покарання підсудній, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного  та обставини, що пом”якшують відповідальність.

    Обставинами, що пом”якшують відповідальність, суд визнає: визнання вини, щире каяття підсудної, сприяння розкриттю злочину,   відшкодування заподіяної шкоди,   відсутність судимостей.

    Обставин, що  обтяжують  покарання  суд  не  знаходить.  

    Суд вважає, що виправлення підсудної ОСОБА_2  можливе без ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе призначити їй  покарання в межах санкції ст. 185 ч.1 КК України у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень.

    Однак, зважаючи на те, що злочин підсудна вчинила будучи неповнолітньою, вперше, злочин відноситься до категорії середньої тяжкості, підсудна щиро розкаюється, за таких обставин, суд вважає, що підсудна ОСОБА_2 не потребує застосування реального покарання.

    Відповідно до вимог ст. 105 КК України підсудну  ОСОБА_2 буде доцільно звільнити від призначеного покарання, застосувавши до неї примусові заходи виховного характеру.

     Керуючись ст.ст  323, 324 КПК  України, суд,-

засудив:

    ОСОБА_2  визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п”ятдесят) гривень.

      На підставі ст. 105 КК України звільнити засуджену ОСОБА_2 від призначеного судом покарання.

    Застосувати до неповнолітньої ОСОБА_2 примусові заходи виховного характеру, зокрема передати її під нагляд батьків до досягнення нею повноліття.

    Міру запобіжного  заходу  засудженій ОСОБА_2 залишити попередню - підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

    На вирок може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом 15 діб з дня його проголошення.

    Суддя:                                  Пастернак І. А.