Справа № 2а-168

                                                                                                                  2010 року

                                                            П О С Т А Н О В А

                                                     І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

   29 квітня  2010 року                                                    Новоазовський  районний суд

                                                                                                  Донецької області

у складі: судді                                                                      Безрук Т.В.,

при секретарі                                                                        Собецькій Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новоазовськ адміністративну справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1   до Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області (далі – УПФУ в Новоазовському районі) про  зобов’язання зробити перерахунок та виплату доплати до пенсії,

                                                          В С Т А Н О В И В:

    03.03.2010 року позивач  звернувся з зазначеним адміністративним позовом до УПФУ в Новоазовському районі Донецької області, в якому просить винести постанову, якою  зобов’язати зробити перерахунок та виплату доплати до пенсії як дитині війни  з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року  у розмірі 1225,20 грн. а також, нараховувати і виплачувати 30% надбавку до пенсії у повному розмірі в подальшому, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  дітям війни пенсії підвищуються щомісячно на 30% мінімальної пенсії за віком. Щомісячна державна соціальна допомога у вказаному розмірі їй  не виплачувалась з 01.01.2006 року.  Вказуючи, що положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватися.  З підстав невідповідності ст. 22 Конституції України вважає неможливим застосування  п.41 розділу П Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Також позивачка вказує, що будь-які обмеження щодо виплати у 2009 році соціальної допомоги, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про Державний бюджет на 2009 рік» чи іншими Законами України не передбачались. Тобто у 2009 році соціальна допомога повинна була виплачуватись у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

      Позивач у судове засідання не з’явився, був повідомлений належним чином, надав суду заяву з проханням розглянути справу  у  його відсутність, позов просив задовольнити у повному обсязі (а/с 8).

     Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, просив розглядати справу без участі представника відповідача. На адресу суду надійшли заперечення проти позову, у яких відповідач посилається на те, що порядок надання пільг, передбачених ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», Кабінетом Міністрів України у 2006 році не було розроблено. Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» призупинена, законодавчо не було врегульоване питання стосовно фінансування виплати підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком дітям війни. Відповідно до вказаного закону підвищення до пенсії дітям війни виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Вимоги позивача щодо підвищення пенсії вважає незаконними, просив суд відмовити у задоволенні позову.

   У запереченнях проти позову відповідач наполягає на застосуванні строку звернення до адміністративного суду, оскільки пенсія нараховувалась та виплачувалась щомісячно та позивачу був відомий її розмір.

   Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає  частковому задоволенню з наступних підстав.

   Так, судом встановлені обставини, які підтверджуються такими доказами.

      ОСОБА_1 народився  ІНФОРМАЦІЯ_1 року та мешкає за адресою: АДРЕСА_1,  має правовий статус дитини війни, що підтверджується копією посвідчення, яке міститься в матеріалах справи (а/с 7).

     Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (2195-15), що набрав чинності з 01.01.2006 року, який встановлює статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, дитина війни - це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) другої світової війни було менше 18 років.          

         Згідно ст. 6 цього ж Закону дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

       Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

      Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.

     Дію ст.6 вказаного закону зупинено  на 2006 рік, згідно із Законом України від 20.12.2005 року №3235-1У «Про Державний бюджет України на 2006 рік». Зупинення дії нормативного акту не дає право на його застосування, а тому у позивача не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії у 2006 році.

   Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.

    Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.

   Статтею 54 Закону України  від 26.12.2008р. № 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" установлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься  до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.  

  Статтю 54 доповнено новою частиною другою згідно із Законом України від 06.11.2009 р.       N 1715-VI, у зв'язку з цим установлено з 1 листопада 2009 року прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність в розрахунку на місяць складає 573,0 грн.

      Таким чином, вимоги позивача  щодо зобов’язання  Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області  здійснити перерахунок підвищення до пенсії  як дитині війни  підлягає задоволенню  з 01.01.2009 року по 31.12.2009  року.

    Керуючись ст.ст. 2,11,17,18,87,94,158-163 КАС України, суд

                                                             П О С Т А Н О В И В:

       Позовні вимоги  ОСОБА_1   задовольнити  частково.

       Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області  здійснити нарахування та виплату за рахунок Державного бюджету України на користь  ОСОБА_1   підвищення до пенсії за віком  за період  з   01.01.2009 року по 31.12.2009 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з врахуванням фактично здійснених виплат.

        В задоволені іншої частини позовних вимог  ОСОБА_1    відмовити.

             Постанова суду може бути оскаржена в Апеляційний  суд Донецької області.

              Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яке бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.  Апеляційна скарга на постанову суд першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

    Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

          Суддя