Справа № 22ц-2606\2010р.                Головуючий у 1 інстанції – Требух Н.В.

Категорія – цивільна                                                 Доповідач – Зінченко С.П.

                                                       У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2010 року                   м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді:   ІВАНЕНКО Л.В.,

суддів:               ЗІНЧЕНКО С.П., ІШУТКО Р.І.

при секретарі:

        з участю: БИВАЛЬКЕВИЧ Т.В.

ОСОБА_4, ОСОБА_5

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові  апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 квітня  2010  року у справі за позовом ОСОБА_4 до Акціонерного комерційно – інноваційного банку ”УкрСиббанк” про зміну умов кредитного договору,

В С Т А Н О В И В :

          В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати вказане рішення суду  та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог в повному обсязі.    

      Оскаржуваним рішенням  Деснянського районного суду м. Чернігова від  28 квітня 2010 року у задоволені позову про зміну умов кредитного договору відмовлено.

      Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду першої інстанції ухвалено на невірно встановлених обставинах справи, судом неправильно застосовані норми матеріального права, порушені норми процесуального права.

     Апелянт зазначає, що при ухвалені рішення судом першої інстанції не було враховано ті обставини, що курс валюти кредитування збільшився вдвічі по відношенню до національної валюти – гривні, і подальше виконання зобов’язань по кредитному договору  на тих же умовах поставило його сім’ю в скрутне  матеріальне становище. Вказує, що  суд не взяв до уваги, дані про його заробітну плату, яка з часу укладання кредиту значно зменшилася. А також, залишилося поза увагою суду і то, що п.9.2 кредитного договору є несправедливим, оскільки визначає тільки право банку змінювати умови договору в разі зміни у грошово-кредитній політиці НБУ.

      Вислухавши суддю-доповідача, учасника судового розгляду, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

      По справі встановлено, що 02.11.2006 року між АКІБ”УкрСиббанк” та ОСОБА_4  укладений кредитний договір № 11070064000, за умовами якого банк надав позивачу кредит  в іноземній валюті розмірі  53100 швейцарських франків зі сплатою фіксованого відсотку, який становить 7,99 річних. Строк погашення кредиту встановлено - 01 листопада 2027 року. Кредитні кошти призначені на придбання нерухомого майна,  квартири за адресою м. Чернігів, вул.. Доценка буд..24, кв.203.

     У відповідності до п.1.1 кредитного договору, банк надав позивачу кредит у розмірі і на умовах визначених у цьому договорі, а позичальник зобов’язувався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитом і виконувати всі інші зобов’язання, визначені у кредитному договорі. Погашення відповідної частини кредиту та нарахованих відсотків повинно здійснюватись позичальником щомісяця у розмірі, визначеному у графіку погашення кредиту.

     Із змісту п.9.2 кредитного договору вбачається, що банк залишає за собою право зміни процентної ставки в разі  змін у грошово-кредитній політиці НБУ.

     Відповідно до п.п.8.2 та 9.13 кредитного договору позивач підписанням цього договору  свідчив про те, що  всі умови договору йому зрозуміли і він вважає їх справедливими по відношенню до себе та підтверджує свою здатність виконувати умови договору.

      Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції послався на те, що положення зазначеного кредитного договору, під якими поставив свій підпис позивач, передбачають умову щодо зміни процентної ставки   у разі зміни у грошово-кредитній політиці НБУ. Також суд вірно зазначив, що зміна умов договору допускається лише  коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах змінених судом. Посилаючись на ч.4 ст.652 ЦК України суд прийшов до вірного висновку, що позивачем не доведена наявність одночасно чотирьох умов, зазначених у ч.2 ст.652  ЦК України,  які є  підставою для зміни  умов договору.

     Апеляційний суд вважає, що даний висновок суду є законним та обгрунтованним,  постановленим  на підставі повного та всебічного дослідження доказів по справі.

     Доводи апелянта про те, що при ухваленні рішення судом не була взята до уваги та обставина, що курс валюти кредитування збільшився і матеріальний стан позивача не дає можливості сплачувати кредит, апеляційний суд не бере до уваги, оскільки при укладанні кредитного договору позивач мав можливість обирати валюту кредитування. Обираючи швейцарський франк як валюту кредиту, позивач виходив з невеликого розміру процентної ставки для кредитів в цій валюті по відношенню до інших валют, у тому числі національної валюти України, проте усвідомлював, що такий низький розмір процентної ставки пов’язаний із більш високим ризиком для позивача щодо росту курсу цієї валюти по відношенню до гривні в період кредитування. Відповідач, встановлюючи більш низьку процентну ставку для кредиту у  швейцарських франках та позивач, обираючи валюту за власним бажанням та на власний розсуд, укладаючи кредитний договір на тривалий термін, усвідомлювали можливість збільшення курсу іноземної валюти  по відношенню до національної валюти України, а отже сторони не виходили з того, що така подія не настане. Крім того, позивач, зважаючи на ситуацію, що склалася на грошово-кредитному та валютному ринках України, мав змогу відповідно до умов кредитного договору, скористатись правом дострокового погашення кредиту, або його частини, тим самим, позбавивши себе від вказаних ризиків.

    Інші  доводи апеляційної скарги  не спростовують висновків суду.

    Отже, рішення суду відповідає вимогам закону і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі не вбачається.

        Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 – 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний  суд,      

                                                      У Х В А Л И В:

          Апеляційну скаргу ОСОБА_4   відхилити.

          Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова області від  28 квітня 2010 року залишити без змін.  

          Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.        

    Головуючий:        

          Судді: