Справа № 11-403/2010                              Головуючий 1 інстанції: Подалюка О.Ф.

Категорія – ст. 309 ч.2 КК України        Доповідач: Козак В.І.

У  Х  В  А  Л  А  

І  М  Е Н  Е  М      У  К  Р  А  Ї  Н  И  

24 червня 2010 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області в складі:

головуючого судді              Навозенко Л.С.

суддів                                    Козака В.І., Мельниченка Ю.В.,

за участю прокурора           Хомазюка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією прокурора, який затвердив обвинувальний висновок  на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 квітня 2010 року.

в с т а н о в и л а:

Цим вироком:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Чернігова, громадянин України, освіта середня, не працюючий, не одружений, мешканець АДРЕСА_1, раніше судимий: 17.10.2008 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ст. ст. 307 ч. 2, 69 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі та звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки. Вироком апеляційного суду Чернігівської області від 13.01.2010 року вирок Деснянського районного суду від 17.10.2008 року частково скасовано. ОСОБА_1 визнано винним за ст. 307 ч. 2 КК України і призначено покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у вигляді 4 років позбавлення волі та звільнено від відбування покарання  з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки

засуджений за ст. 309 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком апеляційного суду Чернігівської області від 13.01.2010 року і остаточно призначено покарання  у вигляді 4 років 1 місяця позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави  судові витрати за проведення хімічної експертизи  в сумі 315,66 грн.

Судом  засуджений визнаний винним в тому, що на початку листопада 2009 року, в денний час, знаходячись в мікрорайоні „Шерстянка” м. Чернігова, незаконно, без мети збуту, зірвав стеблі коноплі, які подрібнив, чим виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб – канабіс                 (марихуану), вагою 6,32 г., яку незаконно продовжив зберігати  без мети збуту та переносити вулицями м. Чернігова.

Однак, 04.11.2009 року, близько 11-30 год., біля приміщення кінотеатру ім. Щорса, що розташований за адресою: м. Чернігів, вул. Магістратська, 5 ОСОБА_1 був затриманий співробітниками міліції, які під час особистого огляду у ОСОБА_1 виявили та вилучили два пакунки з речовиною  рослинного походження, висушену, зеленого кольору з характерним стійким запахом, яка згідно висновку хімічної експертизи від 25.11.2009 року містить наркотично-активний компонент канабісу – тетрагідроканнабінол, і є особливо небезпечним наркотичним засобом – канабісом, загальною масою в перерахунку на висушену речовину – 6,32 г.

Згідно з „ Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів прекурсорів”, затвердженим Постановою КМУ від 06.05.2000 року № 770, канабіс (марихуана) віднесено до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.

В апеляції заступник прокурора м. Чернігова Овчаренко С.А., не заперечуючи фактичних обставин справи, кваліфікації дій засудженого, доведеності вини у скоєному злочині,  просить вирок суду змінити в зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону. Просить вважати ОСОБА_1 засудженим за ст. 309 ч.2 КК України до міри покарання, призначеної судом, тобто до 3 років позбавлення волі, а вирок апеляційного суду Чернігівської області від 13.01.2010 року виконувати самостійно. Свої вимоги аргументує тим, що відповідно до роз’яснень, які містяться в абз. 2 п.23 ППВСУ № 7 „ Про практику призначення судами кримінального покарання” від 24.10.2203 р., коли особа, щодо якої було застосовано звільнення від покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку у першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинання, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. Отже судом, при постановленні вироку, невірно застосовані правила, передбачені ст. 71 КК України. Суд невірно зазначив, що ОСОБА_1 вчинив злочин в період іспитового строку, призначеного за вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 17.10.2008 року. Однак, поза увагою суду залишилось те, що 13.01.2010 року апеляційним судом Чернігівської області  вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 17.10.2008 року скасовано та постановлено новий вирок. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив злочин 04.11.2009 року, тобто до постановлення попереднього вироку.  За таких умов вирок апеляційного суду Чернігівської області від 13.01.2010 року підлягає самостійному виконанню.

Заслухавши доповідача, прокурора Хомазюка О.В., який підтримав апеляцію і просив її задовольнити, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції колегія суддів приходить до висновку, що вона підлягає задоволенню

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що на початку листопада 2009 року придбав без мети збуту стеблі коноплі, подрібнивши виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс і зберігав його до 4 листопада 2009 року, коли в нього працівниками міліції було вилучено 6,32 г. канабісу.

В той же час зі справи вбачається, що ОСОБА_1 був засуджений вироком Апеляційного суду Чернігівської області від 13 січня 2010 року. З зазначеного слідує, що ОСОБА_1 вчинив злочин, за який його засуджено вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 квітня 2010 року до винесення вироку Апеляційного суду Чернігівської області і тому, при вирішенні питання про призначення покарання, суд помилково призначив покарання за сукупністю вироків, оскільки до вчинення злочину на початку листопада 2009 року і виявлення його 4 листопада 2009 року ОСОБА_1 засуджений не був.

Таким чином, при призначенні покарання необхідно керуватись вимогами передбаченими  ст.. 70 ч.4 КК України, а саме: призначення покарання за сукупністю злочинів.

Відповідно до вимог ст.. 70 ч.4 КК України при призначенні покарання в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 КК України.

Оскільки ОСОБА_1 вироком Апеляційного суду Чернігівської області від 13 січня 2010 року звільнений від відбування покарання з випробуванням, а ст..72 КК України не передбачає переведення  звільнення від відбування покарання з випробуванням в реальне покарання, колегія суддів вважає, що кожен вирок повинен виконуватися самостійно, про що зазначено і в п.23 постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року „Про практику призначення судами кримінального покарання”.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України судова колегія,

у х в а л и л а:

Апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок  задовольнити.

Вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 квітня 2010 року щодо ОСОБА_1 змінити.

Вважати ОСОБА_1 засудженим за ст. 309 ч.2 КК України до міри покарання призначеного судом.

На підставі ст.. 70 ч.4 КК України вирок Апеляційного суду Чернігівської області від 13 січня 2010 року щодо ОСОБА_1 виконувати самостійно.

В решті цей вирок щодо ОСОБА_1 залишити без змін.

                                                                          СУДДІ:

Навозенко Л.С.                                 Козак В.І.                            Мельниченко Ю.В.