Справа №1-855/10р.

В И Р О К

І М Е Н Е М              У К Р А Ї Н И

  30 липня 2010 року                     Солом’янський районний суд м. Києва

  у складі:  головуючого -  судді                        Губко А.О.

                   при секретарі                          Гвоздицькому А.О.

                   за участю прокурора                        Колісниченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду в м. Києві кримінальну справу   за обвинуваченням

                        ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, освіта середня, не одруженого, дітей немає, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимого:

 - Київським міським судом від 18.07.1997 року за ст. 117 ч. 3, 117 ч. 4, 44, 42 КК України до 6 років позбавлення волі;

- 08.08.2006 року Солом'янським районним судом м. Києва за ст. 186 ч. 3, 386, 70 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнився з місць позбавлення волі 09.09.2009 року умовно-достроково на 1 рік 6 місяців 21 день

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, будучи раніше судимий 08.08.2006 року Солом'янським райсудом м. Києва за ст.ст.186 ч.3, 386 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнившись з місць позбавлення волі 09.09.2009 року умовно-достроково, на шлях виправлення та перевиховання не став і знову скоїв корисливий злочин.

Так, 22.02.2010 року, приблизно о 21 годині 20 хвилин, ОСОБА_1, знаходячись в приміщенні ломбарду «Скарбниця» по бул. І.Лепсе, 53 в м. Києві, з корисливих спонукань та особистого збагачення, підійшов до раніше незнайомої йому гр. ОСОБА_3, яка знаходилась біля віконця касира ломбарду і, реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 з віконця каси відкрито забрав гроші в сумі 220 гривень, які належали ОСОБА_3

 Після чого з місця скоєння злочину ОСОБА_1 втік, розпорядившись ними на свій розсуд.

Допитаний у судовому засіданні в якості підсудного ОСОБА_1 свою вину в пред’явленому йому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України  визнав повністю, підтвердив обставини відкритого викрадення ним 22.02.2010 року о 21 год. 20 хв. з віконця каси ломбарду 220 гривен, що по бул. І. Лепсе, 53 в м. Києві, які доо цього часу так і не повернув потерпілій, в чому щиро кається.

  На підставі ч. 3 ст. 299 КПК України суд при дослідженні доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким із учасників процесу не оспорюються, обмежився допитом підсудного та дослідив документи, які характеризують його як особу.  

  З урахуванням вищевказаного, суд вважає, що підсудний ОСОБА_1 своїми умисними діями, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненими повторно скоїв злочин, передбачений ст. 186 ч. 2 КК України.

  При призначенні покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно зі ст.12 КК України віднесений до категорії тяжких, його особу, який раніше судимий, ніде не працює і не зайнятий суспільно-коорисною працею, з місця проживання скарг не надходило (а. с. 65), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а. с. 63-64), його відношення до вчиненого злочину, щире каяття, не відшкодовану до цього часу потерпілій суму завданої їй шкоди у розмірі 220 грн., його молодий вік і вважає, що його виправлення та перевиховання неможливі без ізоляції від суспільства, і він заслуговує міру покарання у виді позбавлення волі, але не на максимальний строк.

Обставиною, що пом’якшує покарання підсудного в силу ст.66 КК України, судом визнається щире каяття у вчиненні злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного в силу ст. 67 КК України, суд визнає  рецидив злочину.

     Крім того, як вбачається з копії вироку Солом'янським районним судом м. Києва від  08.08.2006 року ОСОБА_1 засуджений за ст.ст.186 ч. 3, 386КК України до 5 років позбавлення волі і, звільнившись з місць позбавлення волі 09.09.2009 року умовно-достроково на 1 рік 6 місяців 21 день, до повного відбуття ним покарання,  вчинив знову даний злочин.

          ( а.с.56-62)

   Тому суд вважає необхідним на підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Речові докази: компакт-диск із записом камер відео спостереження суд вважає за необхідне залишити зберігати у матеріалах справи.  (а. с.21)

Що стосується цивільного позову, заявленого потерпілою ОСОБА_3 на досудовому слідстві на суму 220 грн., то він не відповідає вимогам закону, а  тому суд вважає за можливе залишити його без розгляду, оскільки в ньому не вказаний відповідач, з якого підлягає стягненню спричена потерпілій шкода, не зазначені обставини та не вказано, які саме дії відповідача спричинили потерпілій таку шкоду.

   Разом з тим, залишення позову без розгляду, не позбавляє права потерпілу в подальшому в порядку ст. 28 КПК України пред’являти його в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України суд, -

З А С У Д И В:

    Визнати винним  ОСОБА_1  ст. 186 ч.2 КК України і призначити йому покарання – 4 (чотири) роки позбавлення волі.  

На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Соломянського районного суду м. Києва від 08.08.2006 року і остаточно призначити ОСОБА_1 покарання -  4 (чотири) роки 6 місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 відраховувати з 14.04.2010 року.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не змінювати, залишити - тримання під вартою в СІЗО №13 Управління Державного департаменту України  з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.

Речовий доказ: компакт-диск із записом камер відеоспостереження, приєднаний до матеріалів кримінальної справи, – залишити зберігати у матеріаліх справи. ( а.с.21

Цивільний позов залишити без розгляду.

             Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва  через Солом'янський районний суд м. Києва протягом 15-ти  діб з моменту його проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту отримання ним його копії.

       Суддя: