Справа №2-596/2007
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Ковель 19 березня 2007 року
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
під головуванням судді Денісова В.П.,
за участю секретаря Матвійчук Т.Е.,
позивача ОСОБА_1.,
відповідача ОСОБА_2., розглянувши у відкритому судовому засіданні при попередньому розгляді цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини у зв'язку з продовженням навчання, -
встановив:
ОСОБА_1звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини в зв'язку з продовженням навчання, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що з 1983 року по 1989 рік перебувала у юридичному шлюбі із відповідачем по справі. Від спільного шлюбу народилась дитина - дочка ОСОБА_3. З часу розірвання шлюбу сторони проживають окремо. Відповідач у добровільному порядку коштів на утримання дитини не надає, тому до досягнення повноліття кошти стягувались за рішенням суду. На даний час дитині виповнилось повних 18 років, однак остання продовжує навчання у Сокальському професійному ліцеї в групі НОМЕР_1, з ІНФОРМАЦІЯ_1року, що стверджує представленою суду довідкою. На час навчання в ліцеї дочка постійно проживає в м. Сокаль у гуртожитку ліцею. Самостійного доходу немає, перебуває на утриманні позивачки по справі, яка має незначний дохід, тому утримувати дитину їй важко. Відповідач по справі працює, проте в добровільному порядку аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання надавати не бажає, а тому позивачка ставить питання про стягнення з відповідача на її користь аліментів в розмірі 350 грн. щомісячно, на період навчання.
У попередньому розгляді позивачка позовні вимоги змінила, враховуючи матеріальний стан відповідача просить суд стягнути з нього на утримання повнолітньої дитини - дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2року народження, аліменти в розмірі 100 грн. щомісячно ІНФОРМАЦІЯ_1року. Позов прохає задовольнити з вищевикладених підстав.
Відповідач в попередньому засіданні змінені позовні вимоги визнав та не заперечує проти їх задоволення та стягнення з нього аліментів на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3, яка продовжує навчання, в розмірі 100 грн. щомісячно, до закінчення останньою навчання.
Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2вбачається, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2року і її батьками є ОСОБА_2- відповідач по справі та ОСОБА_1/а.с.4/.
У попередньому розгляді встановлено, що шлюб між сторонами розірвано, що стверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3, виданого ІНФОРМАЦІЯ_3року Ковельським міським відділом РАГСу.
Позивачем стверджено, а відповідачем не заперечено, що після розірвання шлюбу сторони проживають окремо; спільна дитина - дочка ОСОБА_3, проживає разом із матір'ю, позивачкою по справі та перебуває на її утриманні.
Судом встановлено, що на даний час дочка ОСОБА_3навчається у Сокальському професійному ліцеї, що стверджується довідкою № НОМЕР_4року, виданою Сокальським професійним ліцеєм /а.с. 6/.
Позивачкою стверджено, що на період навчання дочка проживає у гуртожитку та у зв'язку із навчанням потребує матеріальної допомоги, пов'язаної із оплатою за проживання, харчування, тощо. Відповідачем вказані факти не заперечено. Також позивачкою стверджено, що остання хоча й працює та має постійний дохід / а.с. 7/, однак самостійно утримувати дитину їй важко.
Відповідно до ст. 199 Сімейного Кодексу України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
В попередньому розгляді встановлено, що відповідач працює, має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання; із заявленим позивачкою розміром аліментів згідний.
Таким чином, враховуючи, викладені обставини, а саме: матеріальне становище сторін, вимоги позивачки та доводи відповідача, суд вважає, що з відповідача слід стягувати на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_4, яка продовжує навчання, аліменти в розмірі 100 грн., щомісячно.
Відповідно до ст. 201 СК України до вказаних правовідносин застосовуються норми ст. ст. 187, 189-192, 194-197 СК України. Із врахуванням положень вказаних норм та тої обставини, що позивачем не представлено будь-яких доказів на ствердження того факту, що нею вживалися заходи щодо одержання аліментів з відповідача за минулий період, суд приходить до висновку, що аліменти слід присудити від дня пред'явлення позову, а саме з 06.03.2007 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 199 СК України право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
У відповідності до п. 1 ч.1 ст. 367 ЦПК України рішення підлягає до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до вимог ч.З ст. 81 та ч.З ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 130, 174, 209, 212, 214-215, 367 ЦПК України, ст. ст.198, 199, 200, 201 Сімейного Кодексу України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Стягувати з ОСОБА_2, мешканця с. АДРЕСА_2Ковельського району аліменти на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, - дочки ОСОБА_3, мешканки м. АДРЕСА_1, - в розмірі 100 грн. щомісячно, в період навчання, починаючи з 06.03.2007 року і до ІНФОРМАЦІЯ_4року. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Стягнути з ОСОБА_2на користь держави судовий збір в розмірі 51 ( п'ятдесят одна) грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення в розмірі 30 (тридцять) грн.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць, а саме - в розмірі 100 грн., - підлягає до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через
Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом
десяти днів з дня його проголошення та поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів
після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подачі апеляційної скарги без
попереднього подання заяви - протягом строку, встановленого для подання заяви про
апеляційне оскарження.