АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У  Х  В  А  Л  А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

23 червня 2010 року                                      м.Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі :

                                головуючої : Готри Т.Ю.,

                                суддів : Животова Г.О., Джуги С.Д.,

                                при секретарі : Добра М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді   Закарпатської області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити дії, що надійшла з Львівського апеляційного адміністративного суду відповідно до Закону України від 18.02.2010 року № 1691-VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами",-

в с т а н о в и л а :

У поданому в грудні 2008 року позові порушується питання про донарахування позивачу як дитині війни, недоплаченої у 2006-2007 роках щомісячної державної допомоги в сумі 2733,30 грн.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2009 року   позов задоволено частково, зобов’язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 12 грудня по 31 грудня 2007 року з підвищенням на 30% мінімальної пенсії за віком.

В апеляційній скарзі відповідача порушується питання про скасування цього судового рішення, як постановленого з порушенням норм матеріального та процесуального права і ухвалення нового - про відмову у позові.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено і це підтверджено матеріалами справи, що позивач, як особа 1942 року народження, має право на підвищення пенсії на 30% мінімального розміру пенсії за віком згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Апелянт обґрунтовує свою скаргу тим, що Законами України «Про Державний бюджет на 2007 рік» застосування вищезазначеної пільги зупинено, порядок надання цієї пільги, механізм виконання відповідних рішень та джерел фінансування не встановлені.

Але рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» в частині обмежень права дітей війни на отримання підвищеної пенсії, а Законом України «Про Державний бюджет на 2009 рік» такі обмеження не встановлювались.

Інші аргументи апелянта не можуть бути підставою для невиконання вищезазначених вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Отже суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував матеріальний закон, дотримався процедури розгляду справи та вирішив спір у відповідності з чинним законодавством.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому до уваги взяті бути не можуть.

Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.

Керуючись статтями 307, 308, 313-315 ЦПК України,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області – відхилити.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2009 року – залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, після чого протягом двох місяців може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.

               Головуюча:

            Судді: