Справа № 22Ц - 5097/2010 р. Головуючий у 1-й інстанції Верещак А.М.
Категорія 27 Доповідач в 2-й інстанції Поліщук М.А.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України.
21 липня 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого - судді Поліщука М.А.,
суддів - Мережко М.В., Касьяненко Л.І.
при секретарі – Мацевич О.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 березня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
В С Т А Н О В И Л А:
В липні 2009 року ОСОБА_2 звернувся в суд із вказаним позовом і просив визнати неправомірними дії закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» щодо підвищення відсоткової ставки за кредитним договором від 24.05.2005року, зобов’язати відповідача здійснити коригуючу операцію щодо зниження відсотків за користування кредитом згідно письмово погоджених сторонами 12% річних, визнати недійсним абзац другий пункту 2.3.3. кредитного договору та стягнути моральну шкоду в розмірі 5000грн.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що за кредитним договором від 22.05.2007 року він зобов’язувався сплачувати кредит із сплатою 1% річних в місяць на суму залишку кредиту та 0,57% від суми виданого кредиту щомісяця на розрахунково-касове обслуговування. В березні 2009 року при сплаті поточного платежу дізнався, що має заборгованість за кредитом, а з листа відповідача від 25.03.2009 року дізнався, що відповідач в односторонньому порядку збільшив процентну ставку за кредитом до 15,96% на рік. Дії відповідача по збільшенню процентної ставки вважає незаконними, оскільки вони суперечать вимогам закону, вчинені без згоди позивача, що в результаті привело до моральних переживань і заподіяння моральної шкоди.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 березня 2010 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» щодо підвищення в односторонньому порядку відсоткової ставки за кредитним договором № 00830036 від 24 травня 2005 року до 12 відсотків річних, що передбачено п.1.1 договору з врахуванням сплачених ОСОБА_2 з 20.03.2009року штрафних санкцій на рахунок погашення кредиту. Стягнуто з закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» на користь ОСОБА_2 1000грн. на відшкодування заподіяної моральної шкоди.
В апеляційній скарзі закрите акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк» просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, незаконність і необґрунтованість судового рішення.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суду приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги із наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд виходив із того, що відповідач в порушення умов договору не надав доказів узгодження із позивачем зміни процентної ставки, що статтею 1056-1 ЦК України встановлений договором розмір процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку.
Задовольняючи частково вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, суд виходив із доведеності правових підстав для стягнення шкоди, так як банк в односторонньому порядку підвищив відсоткову ставку за кредитним договором, чим порушив права позивача.
Колегія суддів погоджується із висновками суду в частині позовних вимог про визнання дій неправомірними, оскільки вони відповідають обставинам справи і узгоджуються із вимогами закону.
Суд першої інстанції встановив наступні обставини, які не оспорюються.
24 травня 2005 року ОСОБА_2 (позичальник) і ЗАТ КБ «Приват Банк» в особі начальника Білоцерківського відділення ГРУ Приват-Банка (Банк) уклали договір кредиту(Договір), за умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти в сумі 24 765грн., із них для придбання житла – 21 000грн. і на оплату страхових платежів в сумі 3765грн. зі сплатою 1% в місяць на суму залишку заборгованості по кредиту та комісії за розрахунково-касове обслуговування в розмірі 0,57%.
З 1 лютого 2009 року ЗАТ КБ «Приват-Банк» в односторонньому порядку підвищив відсоткову ставку до 15,96% на рік.
Відповідно до п.2.3.1 Кредитного договору банк має право: збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення про зміну процентної ставки за 20 днів до вступу в силі зміненої процентної ставки. Збільшення процентної ставки у вказаному порядку… можливе за згодою позичальника.
Суд правильно виходив із того, що відповідно до ст..60 ЦПК України позивачем доведено, що лист-повідомлення банку про підвищення відсоткової ставки за кредитом з 1.02.2009 року за вихідним номером 20.1.3.2/6-38245 від 31.12.2008 року (а.с.33) йому не надходило, згоди на підвищення відсоткової ставки за договором позивач не давав, а тому дії банку є неправомірними.
Правомірно судом застосовано положення п.2 ст.1056-1 ЦК України про те, що встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку, оскільки вказана норма Закону набрала чинності з 10 січня 2009 року, а відповідач в односторонньому порядку прийняв рішення про збільшення процентної ставки з 1 лютого 2009 року.
Разом з тим рішення суду в частині стягнення моральної шкоди відповідно до ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню, оскільки висновки суду в цій частині не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права.
Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Суд вважав доведеним, що відповідно до ст..ст.23, 1167 ЦК України позивач має право на відшкодування моральної шкоди внаслідок неправомірний дій банку, який в порушення вимог закону в односторонньому порядку підвищив процентну ставку за кредитом, чим порушив права позивача.
Проте з матеріалів справи не вбачається в чому виразились заподіяні позивачу моральні страждання, відсутні докази завдання моральної шкоди.
Крім цього, оскільки сторони знаходяться в договірних правовідносинах, а умовами кредитного договору відшкодування моральної шкоди не передбачено, то правових підстав для відшкодування моральної шкоди немає.
Відповідно до ст..309 ЦПК України рішення суду в частині позову про відшкодування моральної шкоди підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення в цій частині про відмову в позові про відшкодування моральної шкоди за необґрунтованістю позовних вимог.
В іншій частині рішення суду є законним і обґрунтованим.
Доводи апеляційної скарги про неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, незаконність і необґрунтованість судового рішення в частині вирішення позовних вимог про визнання дій неправомірним, зобов’язання вчинити певні дії є необґрунтованими і висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» задовольнити частково.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 березня 2010 року в частині позову про відшкодування моральної шкоди скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення:
В позові ОСОБА_2 до закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» про відшкодування моральної шкоди – відмовити.
В іншій частині рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 березня 2010 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий
Судді