ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" липня 2010 р. Справа № 5/01-08/1366
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Вечірка І.О
суддів: Зарудяної Л.О.
Ляхевич А.А.
при секретарі Зарицькому М.А. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Компанця Є.М. - представника за довіреністю
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу компанії NIKE International Ltd. (One Bowerman Drive, Beaverton, Oregon, 97005-6453,U.S.A.)
на ухвалу Господарського суду Хмельницької області
від "08" червня 2010 р. у справі № 5/01-08/1366 (суддя Грамчук І.В.)
за позовом компанії NIKE International Ltd. (One Bowerman Drive, Beaverton, Oregon, 97005-6453,U.S.A.)
до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3, м.Хмельницький
про стягнення заборгованості за завдані збитки у розмірі 28305,00 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 08.06.2010р. у справі №5/01-08/1366 повернуто без розгляду позовну заяву компанії NIKE International Ltd. до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за завдані збитки у розмірі 28305,00 грн. Цією ж ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 в сумі 28305,00 грн. та витребування доказів.
Не погоджуючись з винесеною судом першої інстанції ухвалою, компанія NIKE International Ltd. звернулась до Житомирського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу від 08.06.2010р. та справу №5/01-08/1366 передати на розгляд місцевого господарського суду.
Апеляційну скаргу мотивовано, зокрема, наступним:
- повертаючи позовну заяву на підставі п.п.4,10 ч.1 ст.63 ГПК України, місцевий господарський суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи. Поза увагою господарського суду залишились обґрунтування скаржника стосовно його звільнення від сплати державного мита та витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу;
- суд першої інстанції не врахував, що згідно зі ст.28 КПК України цивільний позивач при розгляді цивільного позову в кримінальній справі або позову про відшкодування матеріальних збитків, завданих особою, щодо якої справу закрито з підстав, зазначених у статтях 7 та 7-1 цього Кодексу, звільняються від сплати державного мита;
- відповідно до положень Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ та їх розмірів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. №1258, для позивачів у господарських справах, у встановленому порядку звільнених від сплати державного мита, визначено нульову ставку витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів;
- обґрунтування скаржника щодо звільнення від сплати державного мита відповідають вимогам ст.ст.7-1, 28 КПК України та Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ та їх розмірів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1258 від 21.12.2005р.;
- повертаючи позовну заяву і додані до неї документи без розгляду на підставі п.6 ч.1 ст.63 ГПК України, господарський суд не врахував п.3.3. Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. №02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", яким визначено, що розрахунковий документ, виданий відправникові поштового відправлення відповідно до п.36 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою КМУ від 17.08.2002р. №1155, може вважатися належним доказом надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів;
- в разі виникнення сумніву щодо вказаних обставин, господарський суд не позбавлений можливості витребувати у скаржника відповідні докази, що не суперечить нормам процесуального права.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, надавши пояснення в обґрунтування своїх тверджень. Вважає, що ухвала місцевого господарського суду від 08.06.2010р. винесена з порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, в зв'язку з чим вона має бути скасована, а справа №5/01-08/1366 відповідно до приписів ст.106 ГПК України передана на розгляд місцевого господарського суду.
Відповідач свого представника в засідання суду не направив.
Враховуючи приписи ст.101 Господарського процесуального кодексу України про межі перегляду справи в апеляційній інстанції, а також з огляду на те, що копії ухвал ЖАГС від 07.07.2010р. про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення судового засідання на 20.07.2010р. надіслано на адреси учасників судового процесу рекомендованою кореспонденцією (про що свідчить відповідний реєстр Житомирського апеляційного господарського суду за 07.07.2010р.), тобто учасники судового процесу належним чином повідомлені про дату, час та місце перегляду справи, апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу по суті за відсутності відовідача - підприємця ОСОБА_3
Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.106 ГПК України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" . Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскарженої ухвали, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 129 Конституції України закріплено принцип законності як один з основних принципів судочинства. Принцип законності полягає в тому, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен не лише правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін, а й додержуватись норм процесуального права.
Відповідно до ст.61 ГПК України питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею.
З матеріалів справи вбачається, що в червні 2010р. компанія NIKE International Ltd. (One Bowerman Drive, Beaverton, Oregon, 97005-6453,U.S.A.) звернулась до Господарського суду Хмельницької області з позовною заявою про стягнення з підприємця ОСОБА_3 заборгованості за завдані збитки у розмірі 28305,00грн. (а.с.9-14).
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 08.06.2010р. позивачу повернуто його позовну заяву разом з доданими до неї матеріалами на підставі п.п.4,6,10 ч.1 ст.63 ГПК України (а.с.1).
В оскарженій ухвалі місцевий господарський суд вказав, що позовні матеріали про захист прав інтелектуальної власності до підприємця ОСОБА_3 не містять належних та допустимих доказів на підтвердження сплати компанією NIKE International Ltd. державного мита, доказів надсилання підприємцеві ОСОБА_3 копій доданих до позовної заяви документів, доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Досліджуючи питання щодо правомірності повернення позовної заяви компанії NIKE International Ltd. на підставі п.4 ч.1 ст.63 ГПК України судом апеляційної інстанції враховується наступне.
Господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, Закону України "Про господарський суд", цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ч.1 ст.4 ГПК України).
Відповідно до ч.1 ст.4-1 ГПК України господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом.
Статтею 57 ГПК України встановлено перелік документів, що додаються до позовної заяви. Частиною 3 вказаної норми передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Згідно зі ст.1 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.
Державне мито справляється, зокрема, із позовних заяв, що подаються до господарських судів (п.2 ч.1 ст.2 Декрету КМУ "Про державне мито").
Розміри ставок державного мита встановлені статтею 3 Декрету КМУ "Про державне мито".
Статтею 4 Декрету КМУ "Про державне мито" встановлено пільги щодо сплати державного мита.
Слід вказати, що вказаною нормою Декрету КМУ "Про державне мито" не передбачено, що цивільний позивач при розгляді цивільного позову в кримінальній справі або позову про відшкодування матеріальних збитків, завданих особою, щодо якої справу закрито з підстав, зазначених у статтях 7 та 7-1 КПК України, звільнений від сплати державного мита при поданні позову в господарський суд про стягнення завданих збитків.
Частиною 13 Наказу №15 від 22.04.1993р. Головної державної податкової інспекції встановлено, що державне мито, що справляється, зокрема, з позовних заяв, які подаються до господарських судів , зараховується до державного бюджету України.
Таким чином, нормами чинного законодавства України передбачено сплату державного мита із позовних заяв, що подаються до господарських судів.
Однак, в матеріалах позовної заяви компанії NIKE International Ltd. відсутні докази сплати державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Недодержання вимог ст.57 ГПК України щодо додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені ст.63 ГПК України.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що Господарський суд Хмельницької області дійшов правомірного висновку про необхідність повернення позовної заяви компанії NIKE International Ltd. і доданих до неї документів без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.63 ГПК України.
Розглядаючи питання щодо правомірності посилання в ухвалі господарського суду на п.10 ч.1 ст.63 ГПК України як підставу повернення позовної заяви суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати наступне.
Відповідно до п.3-1 ч.1 ст.57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Частиною 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. N 1258 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2009 р. N 825), якою затверджено розміри витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, встановлено, що розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів для позивачів за позовами до господарського суду, звільнених у встановленому порядку від сплати державного мита, обчислюється за нульовою ставкою.
Суд апеляційної інстанції встановив, що позивач - компанія NIKE International Ltd. не звільнений від сплати державного мита за позовами до господарського суду про стягнення завданих збитків.
З урахуванням приписів постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005р. N1258, розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом господарських справ для позивачів складає 236,00 грн.
З огляду на те, що в матеріалах позовної заяви відсутні докази сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, господарський суд дійшов вірного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви компанії NIKE International Ltd., також, на підставі п.10 ч.1 ст.63 ГПК України.
Як на одну з підстав повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду, місцевий господарський суд послався, також, на п.6 ч.1 ст.63 ГПК України.
Проте, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви компанії NIKE International Ltd. відповідно до п.6 ч.1 ст.63 ГПК України з огляду на таке.
Згідно з п.6 ч.1 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Дослідивши докази, що додані до позовної заяви, апеляційний господарський суд встановив, що в якості доказу надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів позивачем подано оригінал фіскального чеку №6516 від 31.05.2010р. (а.с.57).
Вищий арбітражний суд України в роз'ясненні №02-5/289 від 18.09.1997р. вказав на те, що у застосуванні п.6 ст. 63 ГПК України господарському суду необхідно враховувати таке. Розрахунковий документ, виданий відправникові поштового відправлення відповідно до пункту 36 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 N 1155, може вважатися належним доказом надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. Відсутність опису вкладення до листа не тягне за собою наслідків у вигляді повернення позовної заяви, оскільки згідно з пунктом 78 названих Правил листи, бандеролі і посилки приймаються з таким описом лише за бажанням відправника, і у господарського суду відсутні правові підстави спонукати відправників до обов'язкового оформлення описів вкладення.
Пунктом 36 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 N 1155 встановлено, що про прийняття для пересилання реєстрованого поштового відправлення (поштового переказу) відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" видається розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
З урахуванням вказаних норм, слід зробити висновок про те, що позивачем на виконання п.2 ч.1 ст.57 ГПК України подано документ, який підтверджує відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
За наведених обставин, у суду першої інстанції були відсутні підстави для повернення позовної заяви компанії NIKE International Ltd. відповідно до п.6 ч.1 ст.63 ГПК України.
Разом з тим, господарський суд правомірно повернув позовну заяву без розгляду, оскільки у суду були передбачені законом підстави для повернення позовної заяви на підставі п.п.4,10 ч.1 ст.63 ГПК України.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 08 червня 2010р. слід залишити без змін. Проте, із мотивувальної частини даної ухвали необхідно виключити посилання на п.6 ч.1 ст.63 ГПК України як на одну з підстав повернення позовної заяви.
Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України та спростовуються вищенаведеним.
За таких умов, апеляційну скаргу компанії NIKE International Ltd. слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 101,103,105,106 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 08.06.2010р. у справі №5/01-08/1366 залишити без змін, а апеляційну скаргу компанії NIKE International Ltd. (One Bowerman Drive, Beaverton, Oregon, 97005-6453,U.S.A.) - без задоволення.
2. З мотивувальної частини ухвали Господарського суду Хмельницької області від 08 червня 2010р. у справі №5/01-08/1366 виключити посилання на п.6 ст.63 ГПК України, як підставу повернення позовної заяви.
3. Справу №5/01-08/1366 повернути до Господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Вечірко І.О
судді:
Зарудяна Л.О.
Ляхевич А.А.
Віддрук. 4 прим.:
------------------------
1 - до справи;
2,3 - сторонам;
4 - в наряд.