КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 06.09.2007                                                                                           № 6/159

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Алданової  С.О.

 суддів:                                           

 при секретарі:                       

 За участю представників:

 від позивача - Молчанов Д.В. (дов. № 1/492 від 04.04.2007 р.)

від відповідача -                 Тихонюк М.В. (дов. № 44 від 01.06.2007 р.)    

від третьої особи -              Конта М.П. (дов. № 39 від 01.06.2007 р.)

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ультра-Плюс"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 05.04.2007

 у справі № 6/159  

 за позовом                               Київського державного підприємства "Ізумруд"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Ультра-Плюс"

 третя особа           Фонд державного майна України по м. Києву

                       

 про                                                  усунення перешкод в користуванні приміщеннями та відшкодування шкоди у розмірі 1107 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 Київське державне підприємство „Ізумруд” (далі – КДП „Ізумруд”, позивач) звернулося до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Ультра-плюс” (далі – ТОВ „Ультра-плюс”, відповідач) про усунення перешкод в користуванні приміщеннями площею 228 кв. м., що знаходяться за адресою    м. Київ, вул. С. Сосніних, 11, шляхом виселення та передачі приміщень позивачу, у зв’язку з припиненням договору оренди № 2684 від 27 січня 2006 року, а також про відшкодування шкоди в розмірі 1107 грн. (з урахуванням уточнення позовних вимог).

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.03.2007 р. у справі        № 6/159 позов задоволено частково; зобов’язано відповідача усунути перешкоди у користуванні позивачем приміщеннями загальною площею 228 кв. м., розташованими за адресою: м. Київ, вул. С. Сосніних, 11, третій поверх адміністративної будівлі, шляхом виселення та передачі приміщень позивачу; стягнуто з відповідача на користь позивача 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; стягнуто з позивача до Державного бюджету України 90 грн. державного мита.

В частині задоволення позову суд мотивував рішення наявністю у справі належних доказів того, що Договір оренди закінчився, і повернення майна позивачу як балансоутримувачу цього майна, передбачено Договором.

В частині відмови в задоволенні позовних вимог, рішення мотивовано недоведеністю позивачем факту понесення шкоди та її розміру.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати повністю і прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю та стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати, вважаючи, що судом при прийнятті рішення було неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи та невірно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав, його представник в судовому засіданні апеляційної інстанції проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду – без змін, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.

Третя особа в письмовому поясненні та її представник в судовому засіданні апеляційної інстанції проти апеляційної скарги також заперечували, просили залишити її без задоволення, а рішення суду – без змін, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.

В судових засіданнях, у відповідності до вимог ст. 77 ГПК України, оголошувались перерви: 19.07.2007р. – до 30.08.2007р., 30.08.2007р. – до 06.09.2007р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2007р. до участі у справі № 6/159 на стороні позивача в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Фонд державного майна України по м. Києву.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 27.01.2006 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (орендодавцем) та ТОВ „Ультра-плюс” було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно площею 228 кв. м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Сім’ї Сосніних, 11, на третьому поверсі дев’ятиповерхової будівлі, що знаходиться на балансі КДП „Ізумруд” (акт приймання-передачі майна - у матеріалах справи).

Пунктом 10.1 Договору строк його дії встановлено з 27.01.2006 по 27.12.2006 р. та зазначено, що його чинність припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 2.4 Договору передбачено, що у разі припинення або розірвання Договору майно повертається орендарем орендодавцю/балансоутримувачу. Майно вважається поверненим орендодавцю/балансоутримувачу з моменту підписання акту приймання-передачі.

Орендар зобов’язується повернути майно у десятиденний строк з моменту припинення або розірвання Договору (п. 2.5 Договору).

З матеріалів справи вбачається, що Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву було направлено листа від 18.09.2006 на адресу позивача та відповідача, якими запропоновано достроково за згодою сторін розірвати Договір на підставі його п. 10.9, а також ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”. У вказаному листі також було повідомлено орендодавця про те, що у разі відмови орендаря від дострокового розірвання Договору, Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києві не має наміру продовжувати термін дії Договору, пославшись при цьому на ст.ст. 17, 26 даного Закону.

11.01.2007 р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву було направило ще один лист № 30-04/7568 щодо розірвання Договору, в якому підтверджено непогодження орендодавця з пропозицією орендаря щодо подовження терміну дії Договору на наступний період.

Статтею 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його укладено.

Оскільки строк Договору закінчився, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що правові підстави для користування відповідачем приміщеннями відсутні, а його дії пов’язані з обмеженням права позивача на володіння та користування майном.

Частиною 1 статті 50 Закону України „Про власність” (на момент прийняття рішення) встановлено, що власник має право вимагати повернення свого майна з чужого незаконного володіння.

Положення щодо захисту права власності поширюються також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання, оперативного управління, довічного успадковуваного володіння або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач є балансоутримувачем спірного майна.

З огляду на викладене та враховуючи, що пунктом 2.4 Договору передбачено у разі припинення Договору повернення майна орендарем балансоутримувачу, позов позивача про усунення перешкод у користуванні ним спірними приміщеннями шляхом виселення з них відповідача суд першої інстанції мотивовано визнав правомірними.

Також, оскільки позивачем не доведений належними засобами доказування факт понесення шкоди та її розмір, то місцевим господарським судом обґрунтовано відмовлено в позові в частині стягнення з відповідача майнової шкоди у розмірі 1107 грн.

Викладене в апеляційній скарзі твердження відповідача про порушення судом першої інстанції норм процесуального права у зв’язку з неповідомленням належним чином відповідача про час і місце судового засідання, спростовується наявними  в матеріалах справи відмітками служби діловодства суду першої інстанції на ухвалах про порушення провадження у справі від 12.03.2007 р. та про відкладення розгляду справи від 27.03.2007р., які свідчать про направлення відповідачу зазначених ухвал за його адресами.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної  скарги, скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 101-103, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд  

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Ультра-плюс” залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 05.04.2007 року у справі № 6/159 - без змін.

Справу  № 6/159 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 10.09.07 (відправлено)