КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.09.2007 № 05-5-48/9309
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -
від відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спілка громадських організацій "Тендерна палата України"
на рішення Господарського суду м.Києва від 27.06.2007
у справі № 05-5-48/9309
за позовом Спілка громадських організацій "Тендерна палата України"
до Київський міський центр соціальних служб для сім"ї та молоді
третя особа відповідача
третя особа позивача
про відміну торгів
Суть рішення і скарги:
Спілка громадських організацій “Тендерна палата України” (надалі – СГО “Тендерна палата України”, Позивач) звернулася до господарського суду міста Києва із позовною заявою до Київського міського центру соціальних служб для сім”ї, дітей та молодості (надалі – Відповідач) про відміну торгів.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.06.2007р. у справі № 05-5-48/9309 позовну заяву СГО “Тендерна палата України” було повернуто без розгляду на дооформлення та повернуто Позивачу з державного бюджету державне мито в сумі 85,00 грн., перераховане платіжним дорученням № 1271 від 15.06.2007р.
Не погоджуючись з ухвалою суду, Позивач подав на неї апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану ухвалу господарського суду міста Києва від 27.06.2007р., направивши справу № 05-5-48/9309 на розгляд до місцевого господарського суду.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилався на те, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, а саме: п.п. 1, 3, 4 та 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (надалі – ГПК України), що потягло за собою безпідставне повернення поданої ним до суду позовної заяви.
Представник Відповідача надав суду свій відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що ухвала господарського суду м. Києва від 27.06.2007р. у даній справі є законною, а тому просив залишити цю ухвалу без змін, а подану на неї Позивачем апеляційну скаргу – без задоволення.
Разом з тим, Позивач, або його представник, незважаючи на те, що про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, в судове засідання по розгляду апеляційної скарги, так і не з”явився, не повідомивши суд про причини своєї неявки, що на думку апеляційної інстанції, в даному випадку, не перешкоджає розгляду і вирішенню справи без його участі.
Заслухавши пояснення представника Відповідача в судовому засіданні, дослідивши та вивчивши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Як вказувалось вище, ухвалою господарського суду міста Києва від 27.06.2007р. у справі № 05-5-48/9309 позовну заяву Спілки громадських організацій “Тендерна палата України” було повернуто без розгляду на дооформлення, на підставі п.п. 1, 3, 4 та 6 ч. 1 ст.63 ГПК України.
Приймаючи вказану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем не було надано доказів направлення Відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, оскільки, виходячи з маси конверту (60 гр.), надісланого Відповідачу, не вбачалось, що Позивач надіслав останньому всі копії позовних матеріалів.
Крім того, на думку місцевого господарського суду, Позивачем не було надано належних доказів, які б підтверджували повноваження Лаби В.С. в якості Голови правління СГО “Тендерна палата України” і його підпис не був засвідчений відповідною печаткою.
Також, суд першої інстанції, зазначив про порушення Позивачем вимог п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003), відповідно до якої копії документів повинні засвідчуватись особистим підписом особи: “Згідно з оригіналом”, із зазначенням назви, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і відтиску печатки юридичної особи на кожній сторінці такого документу, що в даному випадку зроблено не було і Позивач до позовної заяви не додав повних доказів сплати державного мита у встановленому порядку, а саме: на зворотному боці платіжного доручення не було зазначено напису кредитної установи про зарахування коштів в доход бюджету, скріпленого першим і другим підписом посадових осіб з відтиском печатки кредитної установи та з відміткою дати виконання платіжного доручення, а на самому тексті платіжного доручення з лівої сторони бланку не було проставлено печатки діючої юридичної особи платника.
Однак, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не погоджується з вказаними висновками місцевого господарського суду про повернення позовної заяви без розгляду, з огляду на наступне.
Недодержання вимог статей 54 і 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви, дійсно, тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України, тобто, повернення позовної заяви.
Так, відповідно до п. 6 ст. 63 ГПК України, підставою для повернення позовної заяви є неподання доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
В даному випадку, як видно з матеріалів справи, Позивачем відповідно до п. 2 ст.57 ГПК України, було направлено копії позовних матеріалів Відповідачу рекомендованим листом, про що свідчить оригінал фіскального чеку № 7229 від 17.05.2007р., в якому було чітко зазначено скорочене найменування Відповідача, а саме: КИЇВСЬК МІСЬК ЦЕНТР та його місцезнаходження: 03057 КИЇВ 57.
Згідно пункту 36 Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Правил надання послуг поштового зв”язку” від 17.08.2002р. за № 1155, про прийняття для пересилання реєстрованого поштового відправлення (поштового переказу) відправникові з додержанням вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” видається розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Відповідно до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” розрахунковим документом є документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт надання послуг, отримання (повернення) коштів, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
При цьому, судова колегія зазначає, що відповідно до пункту 3.3. Роз”яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” від 18.09.1997р. № 02-5/289 (зі змінами і доповненнями), розрахунковий документ, виданий відправникові поштового відправлення відповідно до пункту 36 Правил надання послуг поштового зв”язку, може вважатися належним доказом надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. Відсутність опису вкладення до листа не тягне за собою наслідків у вигляді повернення позовної заяви, оскільки згідно з пунктом 78 названих Правил листи, бандеролі і посилки приймаються з таким описом лише за бажанням відправника, і у господарського суду відсутні правові підстави спонукати відправників до обов”язкового оформлення описів вкладення.
Виходячи з викладеного, судова колегія констатує, що достатнім доказом відправки відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів є касовий чек (розрахунковий документ), що виданий відділенням поштового зв”язку.
Відповідно до пункту 1 статті 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
В даному ж випадку, як видно з матеріалів справи, позовна заява була підписана Головою правління Тендерної палати України Лабою В.С., який має право першого підпису, як її керівника.
Статтею 57 ГПК України визначений вичерпний перелік документів, що додаються до позовної заяви. Подання документів, які підтверджують посадове становище керівника (його повноваження), що підписує позовну заяву, в розумінні статей 1, 21 та 57 ГПК України, не передбачено.
Також, відповідно до ч. 1 ст. 54 ГПК України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - суб”єктом підприємницької діяльності або його представником.
Отже, виходячи зі змісту зазначеної статті Закону, позовна заява має бути завірена тільки підписом, а її засвідчення відбитком печатки, не є обов”язковою вимогою при її прийнятті.
Щодо посилання господарського суду міста Києва на Уніфіковану систему організаційно-розпорядчої документації, то таке не можна вважати правомірним, оскільки цей стандарт поширюється тільки на організаційно-розпорядчі документи, постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо (пункт 1.1. Уніфікованої системи), до яких позовна заява та додатки до неї, не відносяться, оскільки позовна заява за своєю правовою природою є процесуальним документом, який складається відповідно до вимог ГПК України.
Відповідно до розділу VI ГПК України судовими витратами є пов”язані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи (аудиту), призначеної господарським судом, витрат, пов”язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, сплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов”язаних із розглядом справи.
Частиною першою статті 46 ГПК встановлено, що державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви повинні додаватись документи, які підтверджують, зокрема, сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Згідно з пунктом 14 Інструкції “Про порядок обчислення та справляння державного мита”, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України № 15 від 22.04.1993р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.05.1993р. за № 50, у разі безготівкового перерахування державного мита з рахунку платника відповідальний виконавець установи банку зобов”язаний на лицевій чи зворотній стороні останнього примірника платіжного доручення, який видається платнику, зробити відповідний напис (помітку) про зарахування державного мита до державного бюджету. Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском круглої печатки кредитної установи з зазначенням дати виконання платіжного доручення.
Як вбачається з матеріалів справи, додане до позовної заяви платіжне доручення Позивача за № 1271 від 15.06.2007р. відповідає вищенаведеним вимогам.
При цьому, колегія суддів зазначає, що оскільки однією з основних умов, за якої господарський суд приймає заяву до розгляду, є факт надходження державного мита до державного бюджету України, то у разі виникнення сумнівів щодо фактичного надходження коштів і зарахування їх в якості державного мита до державного бюджету, господарський суд не був позбавлений можливості витребувати у Позивача про це відповідний документ від територіального органу казначейства, якому було здійснено перерахування державного мита, зазначивши про це у відповідній ухвалі.
З огляду на це, колегія суддів вважає, що доводи апелянта про те, що ухвала місцевого господарського суду про повернення позову Спілки громадських організацій “Тендерна палата України” без розгляду, була винесена з порушенням норм процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення (п. 4 ч. 1 та ч. 2 ст. 104 ГПК України), є обгрунтованими.
У зв”язку з цим, апеляційна скарга Спілки громадських організацій “Тендерна палата України” підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала господарського суду міста Києва – повному скасуванню з направленням справи для розгляду по суті до господарського суду міста Києва.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 36, 46, 54, 56, 63 ч. 1 п.п. 1, 3, 4 та 6, 86, 91, 92, 99, 101 – 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, --
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Спілки громадських організацій “Тендерна палата України” у справі № 05-5-48/9309, задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 27.06.2007р. у справі № 05-5-48/9309 за позовом Спілки громадських організацій “Тендерна палата України” до Київського міського центру соціальних служб для сім”ї, дітей та молодості, про відміну торгів, скасувати.
3. Справу № 05-5-48/9309 повернути до господарського суду міста Києва для розгляду по суті.
Головуючий суддя
Судді
11.09.07 (відправлено)